Зміст
Вступ......................................................................................................... 2
I. Сутність та призначення міжнародних банківських розрахунків...... 4
II. Види міжнародних розрахунків: ........................................................ 11
- Відкритий рахунок............................................................................... --
- Документарне інкасо........................................................................... 12
- Документарний акредитив................................................................... 14
- Авансовий платіж................................................................................ 20
- Банківський переказ............................................................................ --
- Розрахунки з використанням векселів і чеків.................................... 21
- Розрахунки кредитними картками...................................................... 22
- Валютний кліринг................................................................................ --
III. Недоліки та переваги окремих видів міжнародних розрахунків..... 25
Заключення.............................................................................................. 32
Список літератури................................................................................... 33
Вступ
Зовнішня торгівля є одним із найважливіших показників економічного становища держави. Досвід перших років незалежності України не тільки показав, але і дав можливість відчути всьому населенню, наскільки важлива зовнішня торгівля для процвітання держави і благополуччя її громадян. Тому розвитку зовнішньої торгівлі придається дуже важливе значення з боку керівництва країни. Про це свідчить політика, що змінилася за останні роки у відношенні до Росії і інших країн СНД, активні візити голови держави в розвинені країни і країни, що розвиваються з метою встановлення сприятливих економічних відносин і поширення ринків збуту для українських товарів.
Проте для успішної інтеграції України в світову економічну співдружність необхідно добре знання фінансового механізму і особливостей зовнішньої торгівлі. В іншому разі зустрічі у верхах залишаться тільки зустрічами.
Нажаль, Україна з точки зору зовнішньої торгівлі опинилася в недоброму становищі після проголошення незалежності через відсутність національних кадрів, що прекрасно знають фінанси зовнішньої торгівлі. Раніше фактично вся зовнішня торгівля – Радянський експорт і імпорт – була сконцентрована в руках невеликого числа радянських зовнішньоторгових об'єднань, в рамках яких одна фірма чи практично дві-три людини, вирішували всі питання продажу і закупки певної номенклатури товарної продукції. Основна частина фахівців з зовнішньої торгівлі була сконцентрована в Москві.
Проголошення України незалежною державою привело до того, що українські підприємства одержали право безпосереднього виходу на зовнішній ринок. Деякі з них вже раніше мали контакти з західними покупцями чи поставщиками, проте, майже завжди ці контакти не здійснювалися прямо, а при участі зовнішньоторгових об'єднань і галузевих міністерств. Більшість українських підприємств не мала ніяких зв'язків з західними фірмами.
Необхідною передумовою і обов'язковою умовою зовнішньоторгових угод є виконання цілого ряду операцій, пов'язаних із просуванням товару від продавця до покупця, а саме, транспортних, транспортно-експедиторських, страхових, а також операцій, пов'язаних з проведенням міжнародних розрахунків. Таким чином, зовнішньоторгові операції охоплюють широкий комплекс взаємовідносин економічного, валютно-фінансового і правового характеру. Інтенсивний розвиток зовнішньої торгівлі пред'являє цілком нові вимоги до роботи українських банків, рівня знань і кваліфікації їх фахівців. Банки все більше повинні виступати в ролі не тільки виконавця фінансових платежів, але і в ролі експертів, що допомагають своїм клієнтам правильно визначити країну збуту, обрати надійного партнера і найбільш сприятливі умови платежу за товари. Нажаль, послуги, що надаються українськими банками ще недостатньо розвинені в сфері зовнішньої торгівлі, а кваліфікація банківських фахівців, особливо в регіональних відділеннях банків, недостатня для проведення розрахунків світового рівня. Українські банки чи взагалі не надають своїм клієнтам інформаційних послуг, чи надають надто епізодичні послуги інформаційного характеру, а саме, надання звіту про економічний і політичний стан країни імпорту, особливості імпортного і валютного регулювання, одержання для клієнта інформації про стан потенційного зарубіжного партнера, що допомогло б національним експортерам уникнути багато проблем й запобігти можливим фінансовим втратам.
Саме тому доцільно звернутися до вивчення досвіду і практики фінансування зовнішньої торгівлі, здійснюваної зарубіжними банками.
Заслуговує уваги також політика розвинених капіталістичних держав, спрямована на підтримку національних компаній в сфері зовнішньоторгових операцій. Унікальними для українського експортера є послуги державних і приватних страхових організацій, що пропонують цілий спектр послуг по покриттю ризиків в сфері зовнішньої торгівлі.
Солідні зарубіжні банки мають свої власні відпрацьовані схеми стисло, середньо- і довгострокового фінансування експорту і імпорту. Цей досвід особливо корисний для використання українськими банками для підтримки підприємств машинобудування, що просувають на зовнішній ринок верстати, устаткування, машини і інші високотехнологічні продукти, вимагаючі для утворення і успішного експорту серйозної кредитної підтримки зі сторони банків.
I. Сутність та призначення міжнародних банківських розрахунків
Поява і подальші зміни в міжнародних розрахунках пов'язані з розвитком і інтернаціоналізацією товарного виробництва і обміну. В них відбивається відокремлена форма руху вартостей в міжнародному обігу через неспівпадання періодів виробництва і реалізації товарів, віддаленості ринків збуту. Міжнародні розрахунки охоплюють розрахунки по зовнішній торгівлі за товари і послуги, а також по некомерційнім операціям, кредитам і руху капіталів між країнами.
Міжнародні розрахунки - регулювання платежів по грошовим вимогам і зобов'язанням, що виникають в зв'язку з економічними, політичними і культурними відносинами між юридичними особами і громадянами різних країн, а також між урядами цих країн. Міжнародні розрахунки включають, з одного боку, умови і порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, із іншого - щоденну практичну діяльність банків по їх проведенню. Найбільший обсяг розрахунків здійснюється безготівковим шляхом, шляхом записів на рахунках банків. При цьому провідну роль в міжнародних розрахунках відіграють великі банки. Міра їх впливу на міжнародні розрахунки залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв'язків країни базування, застосування її національної валюти, спеціалізації, фінансового стану, ділової репутації, мережі банків-кореспондентів. Для здійснення розрахунків банки використають свої закордонні відділення і кореспондентські відносини з іноземними банками, що супроводжуються відкриттям рахунків "лоро" (іноземних банків в даному банку) і "ностро" (даного банка в іноземних).
Кореспондентські угоди визначають порядок розрахунків, розмір комісії, засоби поповнення витрачених коштів. Для своєчасного і раціонального здійснення міжнародних розрахунків банки підтримують необхідні валютні позиції в різних валютах відповідно до структури і термінів майбутніх платежів і проводять політику диверсифікації своїх валютних резервів. З метою одержання понад високого прибутку банки прагнуть підтримувати на рахунках "ностро" мінімальні рештки, воліючи розміщати валютні активи на світовому ринку позичкових капіталів, в тому числі на євроринку. Діяльність банків в сфері міжнародних розрахунків, з одного боку, регулюється їх національним законодавством, із іншого - визначається практикою, що існує у вигляді встановлених правил і звичаїв або закріплюється окремими документами.
З давніх давен в поточних міжнародних розрахунках використалися національні кредитні гроші провідних країн. До першої світової війни перевідні векселя ( тратти ), виписані в фунтах стерлінгів, обслуговували 80% міжнародних розрахунків. Внаслідок нерівномірності розвитку країн частка фунта стерлінгів в міжнародних розрахунках упала до 40% в 1948 р. і 5% на початку 90-х років, а долару США зросла (майже до 75% в 1982 р.). а після цього знизилася до 55% в першій половині 90-х років, оскільки німецька марка, японська ієна, швейцарський франк і інші провідні валюти стали також використатися як міжнародні платіжні засоби. Із 70-х років новим явищем стало використання міжнародних розрахункових валютних одиниць : СДР - здебільшого в міждержавних розрахунках і особливо ЕКЮ - в офіційному і приватному секторі як валюти ціни і валюти платежа.[1]
Отже, історична закономірність розвитку платіжно-розрахункових відносин підпорядкована принципу витіснення золота кредитними грошами не тільки із внутрішніх, але і міжнародних розрахунків. Характерно, що навіть в період панування золотого стандарту золото служило лише засобом погашення пасивного сальдо платіжного балансу. Зі скасуванням золотого стандарту і припиненням розміну кредитних грошей на жовтий метал необхідність оплати золотом міжнародних зобов'язань пропала. Проте золото використовують як надзвичайні світові гроші при непередбачених обставинах ( війни, економічні кризи та ін.) або коли інші можливості вичерпані. Наприклад, в роки другої світової війни більшість міжнародних платежів проводилася стандартними зливками. Після війни сальдо по багатосторонньому клiрiнгу (Європейська платіжна спілка 1950-1958 рр.) погашалося золотом (спершу 40%, із 1955 р. - 75%). В сучасних умовах країни при надзвичайній ситуації використовують продаж частини офіційних золотих запасів на валюти, в яких виражені їх міжнародні зобов'язання по зовнішньоторговим контрактам і кредитним угодам. Отже, зараз золото використовується в міжнародних розрахунках опосередковано через операції на ринках золота. Переважне використання національних валют в міжнародних розрахунках підсилює залежність їх ефективності від курсових коливань, економічної і валютної політики країн-емітентів цих валют.