Смекни!
smekni.com

Антропогенний вплив на біосферу (стр. 10 из 10)

Україна завжди брала активну участь у роботі міжнародних ор­ганізацій, пов'язаній з охороною довкілля. Нині вона є учасницею більш як 20 міжнародних конвенцій, стосовно охорони навколиш­нього середовища, а також понад 10 двосторонніх угод.

Першочерговим завданням в Україні є приведення національно­го законодавства у відповідність із чинними нормами міжнародного права і забезпечення того, щоб нові законодавчі акти молодої неза­лежної держави узгоджувалися з міжнародними вимогами.

У майбутньому Україна розширюватиме свою міжнародну акти­вність у напрямі співробітництва з такими організаціями, як ОНЕП, МАГАТЕ, Комісія сталого розвитку. Глобальний екологічний фонд та ін., співпрацюватиме у виконанні міжнародних програм з охоро­ни Чорного моря, Дунаю, Карпат, з проблем утилізації відходів, во­дного й повітряного перенесення забруднень та ін.

Події останніх десятиліть свідчать, що в позитивному вирі­шенні екологічних проблем як локального, так і регіонального та глобального масштабів важливу роль почали відігравати громад­ські організації, рухи та окремі особи, які вдалися до активної діяль­ності у сфері охорони довкілля. Значною мірою цьому сприяла гласність, поява в пресі об'єктивної інформації про причини роз­витку глобальної екологічної кризи, про джерела забруднень і на­слідки цього.

Стривожене станом природного середовища своїх регіонів, насе­лення в усьому світі почало шукати шляхи виходу з ситуації, що склалася.

Не сподіваючись на успішну роботу управлінського й державно­го апаратів, найбільш активні та екологічно освічені ентузіасти при­родоохоронної справи почали організовувати “земні” організації та рухи. Так, у 1970 р. виникла незалежна міжнародна організація “Грінпіс” (“Зелений світ”). Її метою стала організація дій для запо­бігання деградації й руйнування екосистем як регіональних, так і глобальних, а девізом — “Діючи локально, мисли глобально!”.

За 25 років існування ця організація зробила багато корисного для людства: вона довго і вельми успішно бореться за охорону мор­ських тварин (китів, тюленів, черепах) і вод Світового океану, за припинення ядерних випробувань, збереження довкілля Антаркти­ди, заборону торгівлі шкідливими відходами та ін.

На початку 90-х років в Італії було створено громадську еколо­гічну організацію “Легамб'єнте” (“Довкілля”), яка, зокрема, значну увагу приділяє оздоровленню українських та білоруських дітей, ко­трі постраждали від ядерної аварії в Чорнобилі, організовує міжна­родні форуми та різні природоохоронні акції.

Великих успіхів досяг народний рух у Кенії — “Зелений пояс”, за­початкований 1977р. кенійкою Вангорі Маойхаї з метою збереження лісів Кенії — цього найціннішого багатства краю. Відтоді кенійські учасники руху висадили близько 10млн. дерев, забезпечивши збере­ження екосистем, продуктів харчування, робочих місць, піднявши мо­ральний дух нації.

До цього руху було залучено понад 1 млн. школярів із 3000 нав­колишніх сіл, а також їхніх батьків; у всіх цих людей значно зріс рі­вень екологічної освіченості. Тепер створено вже кілька “Зелених поясів”, ділянки для розведення саджанців, відновлено ефективні методи традиційного агролісівництва, що істотно поліпшило еколо­гічні умови регіону та добробут населення.

Ініціаторами міжнародної конференції на захист озонового шару (Лондон, 1989р.) стали прем'єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер і виконавчий директор ЮНЕП Мостафа Толба. На цій кон­ференції було ухвалено природоохоронні рішення й підписано уго­ди глобального значення.

Грецький громадський діяч Деніс Ятрас став ініціатором ство­рення й виконання важливого Середземноморського плану дій про­ти забруднення морських вод і врятування екосистем Середземного моря.

У 1991 р. почала виконуватися грандіозна програма “зелених” в Австралії — “Мільярд дерев”, згідно з якою до 2000 р. має бути відновлено понад 10 млн. га лісу на цьому континенті.

“Зелений рух” шириться в усьому світі. Активізували свою дія­льність і природоохоронні організації України — Товариство охо­рони природи, асоціація “Зелений світ”, численні екологічні центри, асоціації й фонди локального і регіонального масштабу (Національний екологічний центр, Всеукраїнське товариство краєзнавців, спілка “Чорнобиль”, Зелений рух Буковини та ін.). сприяють екологічній освіті й поширенню серед населення екологічної інформації нові “зелені” газети й часописи: “Зелений світ”, “Екологія і здоров’я”, “Вісник Чорнобиля”, “Набат”, “Екологічні дзвони”, “Рідна природа” та ін.

Список литературы

1. В.И. Кормилицын, М.С. Цицкишвили, Ю.И. Яламов “Основы экологии”, Москва, 1997г.

2. П.М. Нестеров, А.П. Нестеров “Экономика природопользования и рынок”, Москва, 1997г.

3. Т.Г. Пыльнева “Природопользование”, Москва, 1997г.

4. “Национальный форум “Экология и экономика России”-1995. Экология. Экономика. Бизнес.” Москва, 1995г.

5. Р.А. Новиков “О механизме регулирования окружающей среды от загрязнения” Москва, 1991г.

6. Проект дистанционного экологического мониторинга ЗГНКМ. 1993-1996 гг.