Смекни!
smekni.com

Платіжний баланс 3 (стр. 1 из 2)

Платіжний баланс.

Загальна характеристика та структура платіжного баланса

Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу.

Платіжний баланс ¾ співвідношення між платежами, які здійсненні екномічними суб¢єктами даної країни в інших країнах , та надходженнями, які одеражані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а при перевищенні платежів над надходженнями ¾ пасивним. При активному сальдо платіжного балансу збільшуються надходження іноземної валюти в країну, що призводить до зростання валютних резервів держави. Пасивне сальдо спричиняє відплив іноземної валюти з країни і призводить до зменшення валютних резервів.

Стан платіжного балансу країни визначається її економічним потенціалом, особливостями структури економіки, участю економічних агентів країни в міжнародній кооперації, зв¢язками із світовим ринком позичкових капіталів, станом державного регулювання екноміки і зовнішньоекономічних відносин. Тому платіжний баланс чітко відображає економічне становище країни, широко використовується в інтересах прогнозування і макроекономічного регулювання.

За формою складання платіжний баланс визначається як платіжний звіт за певний період часу, в якому відображаються усі економічні ситуації між резидентами і неризедентами держави. Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна екномічна операція має подвійний запис ¾ по кредиту однієї статті та дебету іншої. Це правило свідчить про те, що більшість екномічних операцій за суттю є обміном екномічними цінностями. У випадку, коли має місце безвідплатне наданя екномічних цінностей (тоарів, послуг або фінансових активів), для відображення цієї операції подвійним записом запроваджується особлив стаття “трансферти” ¾ це група операцій проведених на безвідплатній основі.

Таким чином, сума кредитових проводок повинна співпадати з сумою дебетових, а загальне сальдо завжди повинно дорівнювати нулю. Але на практиці баланс ніколи не досягається. Розбіжності, що можуть мати місце між сумами кредитових та дебетових проводок називаються “чисті помилки та упущення” і відображаються у відповідній балансуючій статті (таблиця ___).

У більшості країн платіжні баланси розробляються за схемою, яка рекомендована Міжнародним вавлютним фондом. За характером операцій платіжні баланси включають два розділи: баланс поточних операцій; баланс капіталів та фінансових операцій. Поточними є операції з товарами, послугами, доходами та поточні трансферти. Капітальні операції пов¢язані з інвестиційною діяльністю і являють собою операції з активами та зобов¢язаннями. До них можна віднести: прямі та портфельні інвестиції, середньострокові та довгострокові кредити, короткострокові міжбанківські кредити, резервні активи.

Зміст кожної позиції у платіжному блансі потребує спеціального розгляду. Торговельний баланс розраховується на підставі даних митної статистики, оскільки вона більш повно відображає експортно-імпортні потоки, враховуючи і дрібногуртову торгівлю.

Для складання статті “Послуги” використовуються дані банківськоїзвітності, міністерства статистики, додаткова інформація від окремих міністерств та відомств, довідки з посольств та експертні оцінки.

До статті “Доходи”, відповідно до міжнародної практики, включаються не тільки дані про трудові надходження та виплати, дивіденди з прямих та портфельних інвестицій, відсотки на залучений капітал, а також і відсотки, що мають бути сплачені у звітному періоді. Таким чином, йдеться не тільки про фактично сплачені відсотки, а і про виконання графіка відповідних платежів. Саме вони дають уявлення про розміри реальних прибутків та витрат відповідно від наданого та залученого капіталу.

Трансферти” характеризують некомпенсовану передачу Україні матеріальних та фінансових цінностей із-за кордону. У платіжному балансі відрізняють поточні та капітальні трансферти. Поточні трансферти збільшують рівень доходу та споживання товарів і послуг країни-реціпієнта і зменшують дохід та потенційні можливості країни-донора. Поточні трансферти відображаються у рахунку поточних операцій та складаються за даними банківської звітності, інформацією з агенства міжнародної технічної допомоги та ОЕСД.

Платіжний баланс України.

Платіжний баланс україни протягом останніх років має негативне сальдо, яке обумовлене дефіцитом торговельного балансу та балансу рухів капіталів і кредитів (таблиця ).

Платіжний баланс України

за 2 квартал 1996 року

(аналітична форма)

Статті

платіжного балансу

млн.дол. США
БАЛАНС ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГДОХОДИ (сальдо) надходження виплатиАМОРТИЗАЦІЯ СЕРЕДНЬОСТРОКОВИХ ТА ДОВГОСТРО-КОВИХ КРЕДИТІВІНШИЙ КОРОТКОСТРОКОВИЙ КАПІТАЛРЕЗЕРВНІ АКТИВИ (“-” ¾ збільшення)

-22

-102

32

-134

-240

-218

-216

ЗАГАЛЬНІ ПОТРЕБИ У ЗОВНІШНЬОМУ ФІНАНСУВАННІ -798
ТРАНСФЕРТИ (сальдо)ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇПОРТФЕЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇСЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ТА ДОВГОСТРОКОВІ КРЕДИТИПомилки та упущення

142

80

11

161

113

ДЕФІЦИТ ФНАНСУВАННЯ -291
ФІНАНСУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТІВ МВФ

291

291

Дефіцит платіжного балансу свідчить про неконкурентноздатність вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку і активне втручання імпортної продукції, про недосконалість та низьку привабливість неризидентів до внутрішнього ринку капіталів. Існують, звичайно, і зовнішні причини незбалансованості: зростання світових цін на енергоносії, погіршення загальної економічної кон¢юктури тощо.

Для забезпечення поточного фінансування економіки у другому кварталі 1996 року продовжували використовуватись зовнішні джерела фінансування, загальні потреби якого становили 798 млн. дол. США. Імпорт реальних економічних цінностей на територію України перевищував їх експорт на 124 млн. дол. США. В цілому коефіцієнт покриття імпорту експортом за звітний період складав 82,2% проти 84,5% за відповідний період минулого року.

Обтяжливими для платіжного балансу в другому кварталі 1996 року були розрахунки за обслуговуванням зовнішнього державного боргу 240 млн. дол. США та відтік короткострокового капіталу 218 млн. дол. Валютні резервні активи країни збільшились на 216 млн. дол. Споживання іноземного капіталу відбувалось у формі прямих та портфельних інвестицій ¾ 91 млн. дол., безвідплатних операцій (трансферти) ¾ 142 млн. дол., довгострокових кредитів ¾ 452 млн. дол.

У другому кварталі відзначалось подальше нарощування зовнішнього державного боргу України.Рада директорів МВФ (10.05.1996р.) проголосувала за надання Україні кредиту “Stand-by”, який буде складатись з 9 траншів на загальну суму 867 млн. дол. США. Надання кредиту за траншами залежатиме від ступеня дотримання Україною макроекономічних показників, запропонованих МВФ. Перші три транші у розмірі 291 млн. дол. уже отримані. На кінець першого півріччя 1996 року загальний несплачений борг України досягнув 8 млрд. дол. США.

Методи балансування та регулювання платіжного баланса.

При визначенні сальдо платіжного балансу його статті можна поділити на основні і балансуючі. До основних статтей відносяться операції, що впливають на сальдо баланса і володіють відносною самостійністю: поточні операції і рух довгострокових капіталів. До балансуючих статей відносяться операції, кі не є самостійними або мають обмежену самостійність. Ці статті характеризують методи і джерела погашеня сальдо платіжного балансу і включають рух валютних резервів; зміни короткострокових актитвів, окремі види іноземної допомоги, кредити міжнародних валютно-кредитних операцій тощо.

Якщо за основними статтями балансу платежі перевищують поступлення, то виникає проблема погашення дефіциту за рахунок балансуючих статей, які характеризують джерела і методи врегулювання платіжного балансу.

До традиційних методів балансування можна віднести: міжнародні кредити, імпорт іноземних капіталів, міждержавні позички. До нових методів покриття дефіциту платіжного балансу можна віднести взаємне короткострокове кредитування в національній валюті центральними банками згідно угоди “своп”. Це тимчасові методи балансування, оскільки країни ¾ боржники зобов¢язані виплачувати відсотки і дивіденди, а також суму основного боргу.

Допоміжним засобом балансування може бути реалізація іноземних та національних цінних паперів на іноземну валюту. Наприклад, США частково погашає дефіцит платіжного балансу шляхом розміщення скарбницьких облігацій в центральних банках інших країн.

Основним завершальним методом балансування платіжного балансу є резервні активи країни.

Міжнародна валютна ліквідність. Валютне забезпечення платіжного балансу виражає зміст валютної ліквідності. Це поняття характеризує можливість тієї чи іншої країни неперервно оплачувати свої зовнішні зобов¢язання відповідними платіжними засобами. Стан міжнародної ліквідності України показано у табл.( ).

Таблиця 1. Міжнародна ліквідність України1 (млн.дол. США, на кінець періоду)

1992 р. 1993 р. 1994 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р.
січень лютий березень
Загальна сума резервів, не враховуючи золота 468.8 161.6 650.7 1050.6 1831.0 ... ... ...
СДР - - 180.6 144.3 67.2 65.2 40.7 41.1
Резервна позиція у Фонді - - - - - - - -
Іноземна валюта2 468.8 161.6 470.1 906.3 1763.8 1824.2 1963.1 1846.2
Золото (млн. тройських унцій) 0.0003 0.0115 0.036 0.047 0.0826 0.0826 0.0885 0.0809
Золото (за національною оцінкою)3 0.1 4.4 17.7 18.3 30.4 28.5 31.6 28.3
Органи грошово-кредитного регулювання:4інші активиінші пасиви

981.4

2398.5

88.1

279.9

4.3

7.3

61.0

22.1

131.4

36.6

100.7

44.2

92.0

47.6

160.2

48.4

Депозитні банки:5активипасиви

863.5

896.3

1264.5

570.4

1406.3

724.8

1044.3

302.0

942.1

334.4

918.0

437.8

861.0

447.7

805.3

489.8

1 Таблиця “Міжнародна ліквідність України” відображає міжнародні ліквідні активи (міжнародні резерви) України. Міжнародні резерви - це зовнішні активи, що контролюються органами грошово-кредитного регулювання і можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу, для проведення інтервенцій на валютних ринках і для інших цілей. До складу міжнародних резервів входять: