Смекни!
smekni.com

Буддизм Його витоки і догмати (стр. 1 из 2)

Прикарпатський університет ім. Стефаника

Р Е Ф Е РА Т

НА ТЕМУ:

БУДДИЗМ.

ЙОГО ВИТОКИ

І ДОГМАТИ

Виконав: ст. І курсу гр. М-11

Галушко Михайло


План

I. Витоки буддизму

II. Догмати буддизму

1. Картина світу очима послідовників буддизму

2. Вчення про душу в буддизмі

3. Ставлення до земного життя будистів

4. Шлях до порятунку через основні правила будизму

III. Мораль релігійного напрямку – буддизму

IY. Особистість засновника даної духовної течії


I. ВИТОКИ

Буддизм виник на території Індостану в YI в. до н. е. Надалі він завоював мільйони послідовників у країнах Азії, але на території Індостану утратив свої позиції і фактично зник. Виникнення буддизму пов'язується з життям і проповідуванням Сиддхартхи Гаутами Будди. Знаменита бенареська проповідь Будди вважається найфундаментальнішим релігійним документом буддизму.

Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму - Типитаки; це слово позначає на мові пали "три сосуди" (точніше три кошики). Типитаку було кодифіковано близько III ст. Тексти Типитаки розділено на три частини - питаки: Виная-питака, Суттапитака й Абхидхармапитака. Виная-питака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих общинах. Центральну і найбільшу частину Типитаки складає Сутта-Нипата. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його висловів. У третьому "кошику" – Абхидхармапитака - містяться головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми. У буддизмі існують декілька напрямків, що називаються махаяною- "широкою колісницею", хинаяною-"вузькою колісницею"(або тхеравадою - "щирим навчанням") і варджаяною - "діамантовою колісницею ".

II. ДОГМАТИ

Картина світу

Всесвіт у буддійській догматиці має багатошарову будову. Можна нарахувати десятки небес, що згадуються в різних канонічних і неканонічних творах хинаяни і махаяни. Усього існують , по уявленнях цієї космології, 31 сфера буття, розташовані одна над іншою, знизу нагору по ступеню своєї піднесеності й одухотвореності. Вони діляться на три розряди: кармолока, рупалока й арупалока.

У кармалоку входять 11 ступенів або рівнів свідомості. Це нижча сфера буття. Тут цілком діє карма. Це повністю тілесна матеріальна сфера буття, лише на вищих своїх рівнях починає переходити в більш піднесені стадії.

Рівні з 12-го по 27-й відносяться до більш високої сфери спостереження - рупалоке. Тут уже дійсно не пряме грубе спостереження, а уява, але воно ще пов'язане з тілесним світом, із формами речей.

І нарешті, останній рівень –арупалока - відірваний від форми і від тілесного матеріального начала.

Те, як виглядає почуттєвий світ у буддизмі, наочно показує картина релігійного змісту , так звана "санса- риин-хурде" , тобто "колесо сансари".

На традиційному зображенні величезний страшний дух-мангус, слуга владики смерті, тримає в зубах і пазурах велике коло, що символізує сансару. У центрі кола - невеличке кругле поле, у якому сплелись тіла змії, півня і свині. Це символи тих сил, що викликають неминучі страждання: злість, хтивість і неуцтво.

Навколо ценрального поля розташовані п'ять секторів, що відповідають можливим у сансарі формам переродження. При цьому пекло розміщується завжди насподі, а світи людей і небожителів - у верхній частині кола.

Правий верхній сектор зайнятий світом людей. По нижньому краю цього сектора розташовані фігури, що символізують людські страждання: жінка, що родить, старець, мрець і хворий.

Зліва вгорі такої ж розміру сектор займають тенгрії, що знаходяться одна за одною, що у вічній ворожнечі одна з іншою , і кидають списи і стріли одна в одну.

Справа і зліва розташовані сектори тварин і "биритів". Тварини терзають одне одного, сильні пожирають слабких. Страждання биритів полягають в безупинному голоді.

Земний суд, земні катування і страти знайшли відбиток у нижньому секторі кола. Посеред на престолі сидить самий владика смерті і пекла - Эрлік-хан (санкритске -Яма).

"Сансариїн-хурде" роз'яснює і самий процес непорушного закону переродження в його буддійському розумінні. 12 нидан охоплюють тритакою одне за одним життя, причому етапи, на котрі цей процес буття розпадається, символічно зображені на твердо встановлених для кожного з них малюнках.

Малюнки, що символізують нидани, розташовані по широкому ободі, що охоплює зовні основне коло колеса.

Минуле життя подане 2-ма ниданами. Перша зображується у вигляді сліпої жінки, що не знає, куди вона йде. Це - символ "затьмареності" (авидья), констатація факту залежності від пристрастей, прагнення до життя, наявність тієї помилки розуму, котра робить неминучим нове переродження. Друга нидана символізується зображенням гончара за виготовленням посуду. Це - "учинене"(сансара або карма).

Дійсна (дана) життя передана 8-ма ниданами.

1-ая нидана - мавпа, що рве плоди з дерева, - символ "свідомості" (виджняна), вірніше, лише першого моменту нового життя, що, відповідно до буддійських уявлень, починається з пробудженнясвідомості.

2-а і 3-я нидани "дійсного життя" протікають у період ембріонального розвитку людини. Ембріон переживань не має. Поступово складаються "шість баз, "службовців" органами

почуттів, точніше "актами відчуття" - зір , слух, нюх, дотик, смак і " манас" , під яким розуміється " свідомість, що передує моменту, що настає, ". Символи - людина в човні і будинок із забитими вікнами.

4-а нидана "зіткнення" (спарша) символізується чоловіком і жінкою, що обнімаються. Вважається , що ще в утробі матері дитина починає бачити і чути, тобто елементи почуття торкаються свідомості. Але приємних або неприємних емоцій не виникає.

5-ая нидана -"почуття" (ведана), тобто свідоме переживання приємного, неприємного, байдужого, емоційна область свідомості. Ведану символізує зображення людини, в око якого потрапила стріла.

"Почуття" переростає в "прагнення" (тришна) , що з'являється у віці статевого дозрівання і втілене на "сансариин-хурде" у вигляді людини з чашею провини.

"Прагнення" - 7-а нидана, що відповідає всебічному формуванню дорослої людини, коли в нього складаються певні життєві інтереси й уподобання. На малюнку - людина, щорве з дерева плоди.

"Бава", тобто життя, - остання нидана даного існування людини . Це розквіт його життєдіяльності, занепад її, старіння і смерть. Символ бави -курка, що висиджує яйця.

Життя, що буде, охоплюється двома ниданами - "народженням" (джати) і "старістю і смертю" (джара-марана). Перша символізується зображенням жінки , що родить, друга – фігурою сліпого старця, що ледве тримається на ногах . народження – це поява нової свідомості , а старість і смерть - усе життя, тому що " старіння " починається з моменту народження, а нове життя знову породжує прагнення і бажання, щовикликають нове переродження.

Вчення про душу

Відповідно до традиції, щобере початок у літературі Абхидхамми, те , що прийнято вважати особистістю, складається з:

а) "чистої свідомості" (читта або виджняна)

б) психічних явищ в абстракції від свідомості (чайтта)

в) "почуттєвого" в абстракції від свідомості (рупа)

г) сил , що сплітають , формуючої попередньої категорії в

конкретні сполучення, конфігурації (санскара, четана)

У буддійських текстах вказується на те, що Будда не відразу говорив, ніби душі немає. Вона не існує як якась самостійна духовна сутність, що тимчасово живе в матеріальному тілі людини і залишає його після смерті, із тим щоб за законом переселення душ знову знайти собі іншу матеріальну темницю.

Проте буддизм не заперечує і не заперечуватиме індивідуальної "свідомості", що "несе в собі" весь духовний світ людини, трансформується в процесі особистих перероджень і повинно прагнути до заспокоєння в нірвані.

Згідно з вченням про дхарми "потік свідомого життя" індивідуума в кінцевому рахунку є породженням "світової душі", непізнаваного надбуття.

В міру свого розвитку буддизм усе далі відходив від початкових поглядів на душу, як на потік, "безперервність” постійно мінливих індивідуальностей.

Ставлення до земного життя

Перша з чотирьох "благородних істин" формулюється так: "У чому складається благородна істина про страждання? Народження-страждання; розлад здоров’я''75-страждання; смерть-страждання; скорбота, плач, горе, нещастя і розпач -страждання; союз з нелюбимим - страждання; розлука з улюбленим - страждання; неотримання бажаного - страждання; коротше говорячи, п'ять категорій існування, у яких виявляється уподобання (до земного) - страждання".

Чимало сторінок буддійської літератури присвячено тлінності всього земного. Окремі елементи свідомості переміняють один одного з величезною швидкістю. Можна лише простежити достатньо довгі "ланцюги моментів", що у своїй сукупності і складають "потік свідомого життя" кожного індивідуума.

Буддизм потребує відходу від розгляду зовнішнього стосовно усвідомлення людиною світу. Розглядати його , на думку буддистських теологів, немає ніякої необхідності, тому що свідомість не відбиває цей світ (він не існує), а породжує його своєю творчою активністю. Самий світ страждань, по вченню буддизму, тільки ілюзія, породження "незнання", "темної" свідомості.

Шлях до порятунку

"Друга благородна істина" говорить, що джерелом страждання є "жага задоволень, жага буття, жага могутності" .

"Що ж є благородною істиною про припинення страждання? Це повне загасання і припинення всіх бажань і пристрастей, їхнє відкидання і відмова від них , звільнення і відділення від них. "