Учні, в свою чергу, відповідали повагою на повагу. Вони були старанними, винахідливими . Намагались показати себе з найкращої сторони .
Коли хтось не зовсім правильно орієнтувався в матеріалі, однокласники допомагали йому вийти із скрутного становища .
Результатом уроку був не тільки добрий настрій і задоволення , а й нові знання , які викладач передав своїм учням, і стимул до продовження спілкування на такому ж високому рівні .
Копспект проведення 3-х уроків.
Структурно -логічна схема обраної теми.
| ПДВ-це податок, який сплачується державі, відноситься до типу податків, який можна назвати непрямими загальними податками на споживання. |
| Ставки ПДВ |
| 20% | 0% | звільнено |
| Сплата громадян |
| Інші податки ПДВ | Акцизний збір | Мито |
| Визначення акцизного збору |
Види митних ставок:1.Преференційні.2.Пільгові.3.Повні. |
Розробка уроку по темі
“ Податок на додану вартість “.
Хід уроку .
Урок проводився у вигляді лекції . Оскільки це нова тема, необхідно було ввести учнів у курс справи, пояснити основні поняття - податок, податкова система, а також розкрити суть такої економічної категорії як податок на додану вартість .
Для активізації учнів їм ставились запитання, на які вони могли б відповісти, користуючись своїми знаннями (наприклад: Що таке податки ? Хто є платниками податків ? Для чого збираються податки ? та інші). Вони ділилися своїми думками, пояснювали свою точку зору, висували свої аргументи. Учням було цікаво, вони втягнулися в дискусію.
Учням було запропоновано розглянути новий матеріал по темі “Податок на додану вартість” . Мета уроку - пояснити основні принципи непрямого оподаткування, механізм функціонування ПДВ, дати визначення основних понять .
Після цього учні ознайомилися з питаннями, які пропонувалось розглянути на уроці :
Теоретичні основи непрямого оподаткування
Механізм функціонування ПДВ
· Зміни в податковому законодавстві щодо ПДВ
· Платники податку на додану вартість
· Об’єкти для обкладання ПДВ
· Ставка податку на додану вартість
ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ ПЕРШОГО УРОКУ .
Податкова система є однією з основ економічної системи будь-якої країни. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - є головним інструментом її економічної доктрини. Податки - це об’єктивне суспільне явище, тому при побудуві податкової системи необхідно виходити з реальностей соціально-економічного стану держави, а не керуватись в своїй роботі міркуваннями суб`єктивного характеру, що може призвести до непередбачуваних наслідків у майбутньому для економіки, а значить і держави вцілому .
Податки є однією з найважливіших фінансових категорій. Історично це найбільш стародавня форма прояву фінансових відносин між державою та членами суспільства . Саме виникнення держави спричинило появу платежів і внесків у державну казну для фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій. Спочатку ці внески проводились в натуральній формі, потім, з розвитком товарно-грошових відносин, був здійснений перехід до грошової форми внесків.
У системі оподаткування виділяють дві групи податків : прямі та непрямі. Прямі податки сплачуюються безпосередньо виробником товарів (робіт, послуг) і їхній розмір прямо залежить від об’єкту оподаткування. Непрямі податки включаються в ціну вироблених товарів, виконаних робіт, наданих послуг, і, хоча їх перераховують у бюджет господарські суб’єкти, фактичнім платником непрямих податків являється споживач цих товарів , робіт та послуг .
Податок на додану вартість .
ПДВ відноситься до типу податків, які можна назвати непрямими загальними податками на споживання. Вони мають багатолітню історію і з`явилися разом із виникненням потреб держави у надходженнях . Головною їх рисою є те, що вони є податками на кінцевого споживача, але держава тяга по їх стягненню і сплаті переклала на виробника, оптового чи роздрібного торговця, або на всіх відразу. На п`ятому раці існування податок під назвою ПДВ замінений на такий, як його розуміють у цивілізованих країнах . Тому відмінності між Законом і Декретом полягають не лише в тому, що Закон краще і детальніше визначає платника податку, об`єкт і базу опопдаткування, порядок обчислення і сплати податку, але й у тому, що це концептуально різні податки .
Вісім особливостей нового Закону про ПДВ
Стосовно норм порядку обчислення і сплати податку на додану вартість, прийнятих цим Законом, необхідно сказати , що такі норми суттєво відрізняються від нині діючого Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 “Про податок на добавлену вартість” як за формою побудови Закону, стилем викладання, вживаними термінами, так і за самим порядком обчислення, сплати до бюджету та проведення бюджетного відшкодування.
Закон містить 11 статей, якими визначено категорії платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, порядок спеціальної реєстрації платників податку на додану вартість, визначення податкового кредиту та податкових зобов`язань .
Особливості зазначеного Закону :
1. Встановлено новий підхід при визначенні категорій платників
податку на додану вартість , що дасть можливість широко охопити всіх потенційних платників податку на додану вартість. Так, згідно із Законом визначено, що платником податку на додану вартість є не тільки особа ( як юридична, так і фізична ) підприємницької діяльності, а й інша юридична особа, що не є суб`єктом підприємницької діяльності, за умови, що у неї обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів ( робіт, послуг ) протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
2. Відповідно до міжнародних норм справляння податку на додану вартість на території України запроваджено спеціальну реєстрацію платників податку на додану вартість у державній податковій адміністрації за місцем їх знаходження з метою отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість та індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, що дасть можливість створити єдину базу даних платників податку .
Статтею 3 новоприйнятого Закону впроваджено єдиний порядок обчислення та сплати податку на додану вартість для всіх категорій платників незележно від того , в якій валюті проводяться розрахунки (іноземна чи національна ), за вийнятком особливостей по комісійній торгівлі, тоді як згідно з Декретом Кабінету Міністрів України при реалізації на митній території України застосовуються декілька об`єктів для обкладання податком на додану вартість.
4. Для обчислення податку на додану вартість Законом встановлені дві ставки податку - 20 % та “нульова ставка” .
Нульова ставка застосовується при обчисленні податку на додану вартість у разі продажу товарів ( робіт, послуг ) на експорт ( за вийнятком продажу товаріт, робіт, послуг звільнених від оподаткування згідно зі статтею 5 ), продажу вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів, а також при продажу електроенергії населенню. Застосування нульової ставки посуті означає повне відшкодування додатку на додану вартість, сплаченого постачальникам за товари, роботи, послуги, матеріальні ресурси, що використані для здійснення вищезазначених поставок .
5. Уперше на території України податковим законодавством введено рівноправну відповідальність як платників за повноту та своєчасність проведення розрахунків з бюджетом, так і Уряду країни за несвоєчасне повернення коштів ( суми перевищення сплаченого постачальникам над отриманим від продажу товарів ( робіт , послуг ) . А тому суми, що не відшкодовані платнику податку протягом звітного періоду, вважаються бюджетною заборгованістю, і на неї нараховуються проценти на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України .
6. Що стосується порядку обкладання податком на додану вартість імпортних товарів, що ввозяться на територію країни, то, починаючи з 1 липня 1997 року, при ввезенні ( пересиланні) товарів на митну територію України податок на додану вартість по підакцизних товарах та товарах, що включаються до товарних груп 1 - 24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів, сплачуються в обов`язковому порядку .
7. Для забезпечення переходу на загальний порядок сплати всіх платників податку, а також враховуючи особливості особливості визначення оподатковуваного обороту в умовах дії нового Закону, всіма платниками податку на момент набрання чинності Законом має бути здійснений одноразовий перерахунок сум податкового кредиту і сум податкових зобов`язань відповідно до правил визначення бази оподаткування, встановлених цим Законом .
8. Необхідно зауважити, що порівняно з Декретом Законом не передбачені пільгі на товари ( роботи, послуги ) . Одночасно з цим вводяться нові пільгі на низку послуг , які надаються в лікувальних закладах, закладах освіти, службах зайнятості, архівних установах, у сферах соціального захисту дітей, людей похилого віку та інвалідів, а також людей, які не мають житла, тощо .