План
Вступ
Висновок
Вступ
Бюджетна система є провідною ланкою державних фінансів. Держава використовує бюджет як інструмент реалізації своєї соціально-економічної політики, адже він відображає складну систему перерозподільних відносин у суспільстві, охоплює практично кожну юридичну та фізичну особу. Тому питанням, що стосуються видаткової частини державного бюджету України приділяється дедалі більше уваги.
Метою курсової роботи являється дослідження трьохрівневої системи розпорядників бюджетних коштів в Україні, визначити шляхи покращення ефективності видаткової частини державного бюджету України.
Предметом курсової роботи є дослідження взаємовідносин, які складаються під час формування і реалізації державного бюджету України, зокрема його видаткової частини.
Суб’єктом дослідження і аналізу є проведення бюджетної політики держави, а об’єктом відносини при формуванні і розподілі фондів грошових коштів.
Під час дослідження даної теми ми ставили завдання:
1) дослідити систему касового виконання Державного бюджету за видатками;
2) дослідити систему фінансування розпорядників коштів Державного бюджету;
3) визначити проблеми, що виникають при виконанні видаткової частини бюджету;
Перший розділ даної курсової роботи розкриває суть касового виконання Державного бюджету України за видатками, наводиться розподіл видатків між бюджетами.
У другомурозділі наводиться класифікація розпорядників коштів Державного бюджету та їх функції.
У третьому розділідосліджується система фінансування розпорядників бюджетних коштів Державним казначейством України.
При написанні курсової роботи були використані законодавчо-нормативні акти України, що регламентують проведення бюджетної політики, навчально-методична література, а також матеріали з періодичної літератури, а саме журналу “Фінанси України”.
1.Касове виконання Державного бюджету України за видатками.
Під касовим виконанням бюджету слід розуміти організацію і здійснення розрахунково-касових операцій (прийом, зберігання і видачу бюджетних коштів) щодо виконання бюджету відповідного рівня.
Це одна із найбільш складних і цікавих сфер виконання бюджету в цілому.
Відомо три системи касового виконання бюджету:
· банківська;
· казначейська;
· змішана.
При банківській системі рахунки для виконання бюджету відкриваються в установах банківської системи. Казначейська система касового виконання бюджету передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізовану структуру – державне казначейство. Змішана система передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету, як в установах банківської системи, так і в казначействі.
До 1993 року в Україні діяла банківська система касового виконання бюджету. В 1993 році з виходом ряду нормативних актів, а саме Указу Президента України від 18 червня 1993 року № 210/93 „Про порядок виконання Державного бюджету України” та Тимчасових методичних вказівок „Про порядок касового виконання Державного бюджету України по доходах та видатках”, затверджених Мінфіном України і НБУ від 28 червня 1993 року за № 17010/1338, касове виконання бюджету зазнало ряд змін. З 1 липня 1993 року касове виконання Державного бюджету почало здійснюватись Національним банком України через свої регіональні управління та за його дорученням, погодженим з Мінфіном України, - через Укрсоцбанк, банк „Україна”, „Промінвестбанк” та інші комерційні банки. Новий порядок касового обслуговування означав, що фінансування повинно було здійснюватися в межах доходів, які реально надійшли, а також одержаних кредитів банку. Державний бюджет України почав виконуватися за схемою, аналогічною місцевим бюджетам.
З моменту утворення Державного казначейства України (1995р.) почався поступовий перехід від банківської до казначейської системи виконання бюджету. З 1 квітня 1997 року почалося запровадження казначейської системи касового виконання видаткової частини Державного бюджету.
Раніше, до створення Державного Казначейства, розпорядником бюджетних коштів (перераховувало їх) було Управління по виконанню Державного бюджету Міністерства фінансів України. Постановою Кабінету Мiнiстрiв України від 31 липня 1995 року за № 590 створено Державне Казначейство та одночасно лiквiдовано Управлiння по виконанню Державного бюджету та Головне управлiння обслуговування державного зовнiшнього боргу Мiнiстерства фiнансiв України. Цiєю ж Постановою затверджено Положення про Державне Казначейство. Згiдно з Положенням, Державне Казначейство:
· органiзовує виконання Державного бюджету i здiйснює вiдповiдний контроль за цим;
· здiйснює управлiння наявними коштами Державного бюджету, в тому числi в iноземнiй валютi, та коштами державних позабюджетних фондiв у межах видаткiв, що установленi на вiдповiдний перiод;
· здiйснює фiнансування видаткiв Державного бюджету;
· веде облiк касового виконання Державного бюджету, складає звiтнiсть про стан виконання Державного та зведеного бюджетiв;
· здiйснює управлiння державним внутрiшнiм та зовнiшнiм боргом вiдповiдно до чинного законодавства;
· розподiляє мiж Державним бюджетом, бюджетом Автономноi Республiки Крим, областей, мiст Киiва i Севастополя вiдрахування вiд загальнодержавних податкiв, зборiв i обов'язкових платежiв за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
· здiйснює контроль за надходженням i використанням коштiв державних позабюджетних коштiв.
Діюча система касового виконання Державного бюджету в Україні передбачає відкриття в банківських установах поточних бюджетних рахунків на балансовому рахунку № 3513 (в установах Національного банку України), № 2513 (в уповноважених банківських установах) – „Кошти Державного казначейства України” для органів казначейства. З цього рахунка здійснюється:
· перерахування коштів безпосередньо суб’єктам господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги розпоряднику коштів згідно з затвердженими бюджетними кошторисами за виратами;
· видача готівкових коштів безпосередньо представнику розпорядника коштів;
· перерахування коштів на бюджетні поточні рахунки, які відкриваються окремим бюджетним установам і організаціям згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів. Таким установам в банківських установах відкривають особові рахунки на балансовому рахунку №№ 3520, 2520 „Поточні бюджетні рахунки клієнтів, що фінансуються із Державного бюджету України”.
Також система касового виконання місцевих бюджетів в Україні передбачає відкриття в банківських установах основного поточного бюджетного рахунка фінансовому органу Міністерства фінансів по відповідному місцевому бюджету, на який зараховуються всі доходи даного бюджету і з якого перераховуються на бюджетні рахунки розпорядників коштів, які фінансуються із місцевих бюджетів, на видатки, затверджені в кошторисі
Касове виконання Державного бюджету здійснюється через установи Національного банку України, Державного експортно-імпортного банку України, Акцiонерно-комерцiйного банку соцiального розвитку "Укрсоцбанк", Українського акцiонерно-промислово-iнвестицiйного банку "Промінвестбанк". Названі банки здійснюють касове виконання державних позабюджетних фондів, крім Пенсійного, який обслуговує Акцiонерно-комерцiйний банк "Аваль".
У разi, коли в ходi виконання бюджету рiвень дефiциту бюджету перевищує встановлений або виникає значне зниження надходжень вiд доходних джерел, Верховна Рада України, Верховна Рада Автономноi Республiки Крим, мiсцевi ради народних депутатiв за пропозицiєю Кабiнету Мiнiстрiв України та вiдповiдних виконавчих органiв або державних адмiнiстрацiй приймають рiшення про запровадження пропорцiйного скорочення затверджених бюджетних видаткiв щомiсячно по всiх статтях бюджету (крiм статей, якi визначить вiдповiдна рада) до кiнця бюджетного року. Пропорцiйне скорочення може бути запроваджено також тодi, коли в ходi виконання бюджету його дефiцит не зменшується i, отже, фiнансування передбачених бюджетних заходiв стає неможливим.
Якщо Верховна Рада не прийме рiшення про скорочення видаткiв бюджету при зростаючому дефiцитi, то Президент України має право зупинити або скоротити фiнансування окремих видаткiв, вiдповiдним чином попередивши про це Верховну Раду України.
У своiй дiяльностi i Верховна Рада України, i вiдповiднi мiсцевi ради часто приймають такi рiшення, якi зумовлюють скорочення надходжень або збiльшення видаткiв по нижчестоячих бюджетах бюджетноi системи. У таких випадках вони повиннi передбачити джерела iх покриття. Тобто у разi, коли рада вищого рiвня або ii виконавчий орган у межах своii компетенцii приймаi рiшення, яке зумовлюi зменшення доходiв або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, то кошти, необхiднi для збалансування мiнiмального бюджету нижчого рiвня, мають компенсуватися тим органом, який прийняв рiшення, за рахунок коштiв його бюджету або коштiв, передбачених для цього Законом. Слiд зазначити, що при визначеннi нестачi коштiв у бюджетi нижчого рiвня не враховуiться вiльний залишок коштiв цього бюджету, який створився на початок поточного бюджетного року i який не було використано до моменту прийняття даного рiшення.
Рiшення вищих органiв впади, якi тягнуть за собою зменшення дохiдноi бази або збiльшення видаткiв бюджетiв нижчого рiвня, можуть бути не прийнятi до виконання, якщо вони не забезпеченi вiдповiдними бюджетними коштами. Якщо в ходi виконання бюджету вищий або нижчий орган влади чи управлiння приймає рiшення з питань, що не входять до його компетенцiї, i це завдає збиткiв бюджету нижчого чи вищого рiвня, то вiдшкодування цих збиткiв провадиться тим органом влади, який приймав рiшення, за рахунок коштiв його бюджету. Виконання Державного бюджету провадиться за розписом доходiв i видадкiв з поквартальним розподiлом, що складаiться Мiнiстерством фiнансiв відповідно до показникiв цього бюджету. Аналогiчно складаються фiнансовими управлiннями розписи доходiв i видаткiв з поквартальним розподiлом бюджетiв мiсцевих рад.