1) при випадкових забруднених ранах, які не можуть бути своєчасно хірургічне оброблені;
2) при всіх забруднених мікробами операційних ранах;
3) при всіх ранах з ендопротезу-ванням;
4) при операціях у людей з інфекцією чи у тих, хто щойно перехворів на інфекційну хворобу;
5) при операціях у хворих з попереднім ураженням серцевих клапанів (для профілактики ендокардиту);
6) при операціях "чисто-забруднених", коли розкривають порожнину кишки, жовчних шляхів тощо.
Профілактично застосовують антибіотики широкого спектру дії.
Велике значення мають догляд за хворими та ранами, відповідні санітарно-гігієнічні умови в палатах перебування хворих, раціональне загальне лікування хворих (вітамінізоване харчування, корекція гідроіонного балансу та інших порушень обміну, оксигенація, використання імунних, гормональних та ферментних препаратів).
Особливу увагу в профілактиці післяопераційної інфекції треба приділяти підвищенню кваліфікації хірургів, особливо тих, хто чергує на невідкладній допомозі, та персоналу відділень інтенсивної терапії і реанімації, боротьбі з бацилоносійством, яке особливо часто спостерігається у персоналу хірургічних відділень.
У запобіганні інфекційним хірургічним захворюванням мають велике значення добре налагоджені санітарно-гігієнічні умови на виробництві та в побуті, заходи з техніки безпеки на виробництві та своєчасна обробка мікротравм, лікування прихованих осередків латентної інфекції та загальних системних хвороб (серцево-судинних, обмінних, ендокринних, алергічних та інших), запобігання та боротьба з ожирінням, заняття фізкультурою, оздоровчим спортом, загартування.
Безумовно, для профілактики хірургічної інфекції не досить лише медичних заходів. Останні можуть бути ефективні лише на тлі економічного добробуту людей та сприятливих екологічних умов їх проживання.