Смекни!
smekni.com

Цінні папери і фондова біржа (стр. 3 из 8)

Таблиця 1

Обсяг випуску акцій підприємствами України у 1999 року. (тис.грн)

Положення

I квартал

II квартал

ІІІ квартал

IV квартал*

Разом

07.01\98 (Загальні підстави) 172359,2 630993,1 340211,9 329377,77 1472941,97
07.02\98 (Приватизація державних підприємств) 79510,6 225036,7 113372,2 0 417919,5
07.03\98 (Корпоратизація державних підприємств) 35924 168029,1 11368,9 555399,626 770721,626
07.04\98 (Індексація основних фондів) 101670,5 469367,5 236506,1 1397669,921 2205214,021
07.05\98 (Приватизація підприємств відповідно до Указу Президента України №699 від 26.12.94) 1386 2598,48 9420,35 0 13404,83
07.06\98 (Випуск акцій ЗАТ) 782969,2 864378,2 384888,1 114191,083 2146426,583
07.07\98 (Створення ВАТ шляхом заснування органом уповноваженим управляти об’єктом держ.власності та холдінгових компаній, що створюються в процесі приватизації та корпоратизації). 0 37161,02 65844,4 0 103005,42
Рішення N221 (Реорганізація товариств) 0 0 297,14 26890,11 27187,25
Разом 1173819,5 2397564,1 1161909,09 2423528,51 7156821,2

*За емісіями зареєстрованими Центральним апаратом Комісії.

Слід відзначити, що частка реально залучених коштів при здійсненні емісій акцій, порівняно з минулим роком, майже не змінилася і становить лише 20,58% від загального обсягу емісій акцій.

Незначні обсяги випуску акцій, як засобу залучення додаткових інвестиційних ресурсів можуть пояснюватися кількома моментами: по-перше, загальним несприятливим інвестиційним кліматом в державі, що обумовлює високій ступень ризику даного виду цінних паперів, по-друге, незавершеністю процесів приватизації багатьох акціонерних товариств, що не дозволяє їм здійснювати додаткову емісію акцій, по-трете, небажання нових власників приватизованих підприємств використовувати саме цей фінансовий інструмент побоюючись втратити контроль над підприємством.

На вітчизняному фондовому ринку, на відміну від світового фінансового ринку, майже повністю відсутній ринок корпоративних облігацій. Станом на 01.01.1999 року загальний обсяг емісій облігацій підприємств у грошовому вигляді досягнув позначки 137,43 млн. грн., у тому числі у 1996 році - 12,8 млн. грн., у 1997 році - 116,43 млн. грн. та у 1998 році - 8,19 млн. грн.

В 1999 році було зареєстровано 2 емісії корпоративних облігацій: у січні "Укртелеком" зареєстрував емісію облігацій на суму 120 млн. грн, та у жовтні корпорація "Академія" - на 4,1875 млн.грн.

Причинами, через які підприємства практично не використовують механізм залучення коштів шляхом випуску облігацій, є негативний вплив податкового законодавства та високі ставки на позикові кошти на кредитному ринку.

Прийняття в липні 1999 року Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" (від 15.07.99 №977-ХІУ) має стимулювати випуск корпоративних облігацій та деяких інших видів цінних паперів. Цим Законом також більш чітко визначені правові засади оподаткування операцій на ринку цінних паперів.

Влітку Верховною Радою України, з метою уніфікації законодавства у сфері вексельного обігу, ратифіковано Женевські конвенції 1930 року. Сьогодні Комісією розроблено та передано до Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про особливості вексельного обігу в України". Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку підготовлено та передано до Верховної Ради України проект Закону України "Про похідні цінні папери". В цьому законопроекті визначено механізм залучення додаткових інвестицій вітчизняних та іноземних інвесторів, страхування їх ризиків шляхом запровадження таких фінансових інструментів як ф'ючерси, опціони, варанти. Законопроект створює правову основу для державного регулювання процесу випуску та обігу похідних цінних паперів, впровадження яких буде сприяти подальшому розвитку фондового ринку.

Розвиток ринку облігацій місцевих позик в України залишається на низькому рівні, що викликано певними причинами, серед яких основними є: нестабільність національної валюти, високі кредитні ставки на фінансовому ринку, недовіра вітчизняних та іноземних інвесторів до ринку облігацій місцевих позик.

Назва емітента

Міністерство фінансів Автономної республіки Крим

Одеська міська рада

Дата реєстрації інформації про випуск облігації 23.02.99 21.08.99
Загальний обсяг емісії 120 млн.грн. 61 млн.грн.

За підсумками 1999 року на ринку реєстраторських послуг України спостерігається тенденція до зменшення кількості суб'єктів підприємництва, що займаються діяльністю з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Це пов'язано з тим, що підприємства з кількістю акціонерів понад 500 завершують передачу своїх реєстрів реєстраторам та зростанням конкуренції на ринку реєстраторських послуг.

Протягом 1999 року ДКЦПФР було видано 30 дозволів на здійснення професійної діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів та анульовано 41 дозвіл. На сьогодні в Україні мають чинні дозволи на здійснення професійної діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів 387 професійних учасників фондового ринку. Станом на 1 жовтня 1999 року Комісією також видано 1723 дозволи підприємствам на право самостійного ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Таблиця 3

Показники реєстраторських послуг

Показники реєстраторських послуг

01.01.98

01.07.98

01.01.99

01.04.99

01.07.99

01.10.99

Кількість емітентів іменних цінних паперів, що передали ведення реєстрів незалежним реєстраторам 7409 9883 12373 13347 14009 14317
Кількість власників іменних цінних паперів у реєстрах 14992760 17118563 18511502 18818629 19411285 19349276
Кількість номінальних утримувачів у реєстрах 455 266 256 408 1107 1518
Кількість випусків іменних цінних паперів, які обслуговують реєстратори 7801 10456 12909 13853 14580 15156

Протягом 9 місяців 1999 року спостерігалося різке збільшення кількості номінальних утримувачів у реєстрах власників іменних цінних паперів, що пов'язано з прийняттям Рішень Комісії № 192 від 22.12.98 та №132 від 30.06.99, якими встановлювався максимальний тариф на послуги реєстратора при переході цінних паперів до номінального утримувача.

Прийняття Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" обумовило зростання ролі зберігачів як професійних учасників фондового ринку України, що здійснюють реєстрацію прав власності на бездокументарні та знерухомлені іменні цінні папери. Протягом 1999 року дозвіл на здійснення професійної діяльності зберігача отримали 19 суб'єктів підприємницької діяльності та було анульовано 5 дозволів. Сьогодні в Україні професійну діяльність зберігача здійснює 75 суб'єктів підприємництва.
Комісією прийнято рішення від 27.04.99 №92 " Про Порядок видачі дозволу на здійснення професійної розрахунково-клірингової діяльності за операціями щодо цінних паперів". В травні 1999 року єдиному діючому на сьогодні комерційному депозитарію цінних паперів "Міжрегіональний фондовий союз" (МФС) видано дозвіл на здійснення поодиноких розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

2.1. Інфраструктура фондового ринку.

Важливу роль у розвитку інвестиційних процесів в Україні та у забезпеченні функціонування механізму проведення масової "сертифікатної" приватизації державного майна, протягом останніх 5 років, відігравали інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, що здійснюють виключну діяльність зі спільного інвестування. Основною функцією цих інститутів була акумуляція коштів (в основному приватизаційних майнових сертифікатів) переважно дрібних інвесторів (громадян України), здійснення їх наступного інвестування (в переважній більшості через центри сертифікатних аукціонів) у цінні папери інших емітентів та формування і управління єдиним портфелем цінних паперів.

Станом на 1 жовтня 1999 року здійснюють діяльність 229 інвестиційних фондів та інвестиційних компаній (129 - інвестиційних фондів, 100 - інвестиційних компаній), що на 18 менше ніж станом на 1 липня 1999 року. В той же час територіальне розташування фондів майже не змінилося близько 70,3 % їх загальної кількості зосереджено у Київській, Харківській, Донецькій областях та АР Крим. Переважна більшість діючих інститутів спільного інвестування - це закриті інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, які становлять більше, ніж 95 % від загальної кількості, і які мають право здійснювати комерційну діяльність з приватизаційними паперами. Із загальної кількості інститутів спільного інвестування, що в даний час функціонують, відкритими є лише 3 інвестиційні фонди та 8 взаємних фондів інвестиційних компаній. Це означає, що практично всі інститути спільного інвестування брали активну участь у реалізації процесу сертифікатної приватизації.