Ситуація, коли допитуваний сумлінно готовий дати показання, але в силу тих чи інших причин не може згадати про істотні обставини, що є предметом допиту, чи припускається помилок при розповіді про них.
Причин виникнення такої ситуації може бути багато:
-дефекти сенсорного апарату допитуваного, помилки в сприйнятті, запам'ятовуванні, збереженні й відтворенні сприйнятого;
-несприятливий фізичний, психічний чи емоційний стан у момент сприйняття подій чи у момент допиту;
-вікові особливості допитуваного, рівень освіти й інтелекту;
-мовні і термінологічні бар'єри при сприйнятті слідчим показань.
У числі основних тактичних прийомів, спрямованих на встановлення істини в процесі допиту в даній ситуації, можуть бути названі наступні:
1.Постановка уточнюючих і конкретизуючих питань.
2.Використання асоціативних зв'язків з подіями, з відомими особами, предметами і т.д.
3.Використання колекцій експертно-криміналістичних підрозділів (відтінків кольорів, зображень предметів, зброї і т.д.).
4.Пропозиція зробити замальовку, план.
5.Пропозиція докладно відтворити не тільки обставини, пов'язані із самою подією, але і попередні їй, а також наступні обставини і події.
6.Пропозиція відтворити ті чи інші обставини в зворотній послідовності.
7.Пропозиція докладно розповісти не тільки про обставини, що складають предмет допиту, але і про інші, пов'язані з ними за часом, місцем.
Необхідно відзначити, що показання в частині ознак предметів і осіб, що у наступному можуть бути пред'явлені для упізнання, повинні фіксуватися з максимальною ретельністю і старанністю. Досягти цього можна тільки в результаті застосування тактичних комбінацій, що включають цілий комплекс тактичних прийомів. Це припускає необхідність формування певнних правил - алгоритмів дій слідчих і працівників дізнання при допиті. Розробка таких алгоритмів ведеться в усьому світі. Так, наприклад, в органах поліції США рекомендується використовувати наступні групи тактичних прийомів, призначених для одержання об'єктивних показань:
ВІДНОВЛЕННЯ ОБСТАВИН: - допитуваного просять постаратися відновити в пам'яті обставини, які супроводжували вчиненню злочину; - пропонують відновити в пам'яті, як виглядала обстановка на місці події, перераховуючи можливі об'єкти; - пропонують згадати свої емоції в момент вчинення злочину чи іншої події, його реакцію на це.
ПОВІДОМЛЕННЯ УСІХ ФАКТІВ: - допитуваному роз'ясняється, що слідству необхідно повідомляти всі деталі і подробиці, що все це може мати значення для розслідування; - пропонується не опускати в показаннях навіть ті обставини, що не здаються йому важливими.
ВІДНОВЛЕННЯ ПОДІЙ У ЗВОРОТНІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ: - допитуваному пропонується розповісти про ті чи інші події по хронології від початку до кінця, а потім повторити показання в зворотній послідовності; - пропонується почати вільну розповідь з події, яка зробила на нього найбільше враження, а потім уже від цієї події продовжити розповідь як у хронологічному порядку, так і в зворотній послідовності.
ЗМІНА ПЕРСПЕКТИВ: - допитуваному пропонується відтворювати подію не тільки з тієї фізичної перспективи (місцезнаходження, перешкоди для спостереження), яку він мав у момент спостереження, але і з інших позицій; - пропонується прийняти перспективу інших осіб, що були присутні на місці події. Питання фіксації результатів допиту в протоколі докладно описані в криміналістичній і карно-процесуальній літературі. В даний час усе більш розповсюдженою є фіксація результатів допиту за допомогою відеозапису.
Тут повинна бути обов'язково дотримана визначена процедура і виконані наступні вимоги:
-повна фіксація всього процесу допиту, включаючи допит по анкетній частині протоколу;
-попередження про запис показань за допомогою диктофона чи відеомагнітофона;
-відтворення запису після закінчення допиту;
-фіксація всіх перерв у записи і відображення цього факту в протоколі;
-запис (після прослуховування) підтвердження допитуваного про те, що в основному записі немає стертих фрагментів чи пропусків, а також про відповідність відео- чи фонозапису протоколу допиту.
Тільки при дотриманні цих і деяких інших обов'язкових вимог така фіксація результатів допиту буде мати значення доказу.
3.3. Особливості тактики допиту на очній ставці учасників
організованих злочинних груп
Очна ставка проводиться тільки після того, як її учасники попередньо допитані і якщо в їхніх показаннях містяться істотні протиріччя. Однак при певних обставинах можливе і доцільне проведення очної ставки і при наявності несуттєвих протиріч. У проведенні очної ставки є особливий зміст у тому випадку, якщо у слідчого є підстава думати, що обидва учасника дають неправдиві показання. У деяких випадках сам факт проведення очної ставки може зіграти роль тактичного прийому. До того ж на наслідок працює і психологічний фактор ускладненості висловлювання неправди в присутності людини, яка свідомо знає правду, позиція якої стосовно таких показань може бути і невідомою. Однак дана рекомендація не відповідає загальним правилам і може бути використана тільки в тих випадках, коли можливе узгодження позицій учасників очної ставки не становить істотної небезпеки.
Ще одним доводом за проведення очної ставки при незначних протиріччях у показаннях може бути фіксація спроб змови учасників очної ставки, особливо мовою, яку, за їх припущенням, не повинний знати слідчий. У такий спосіб можуть бути виявлені і використані докази поводження. Основною особливістю проведення очної ставки при розслідуванні діяльності організованих злочинних груп є в багатьох випадках відмовлення від проведення даної слідчої дії. Це викликане надзвичайно великим ризиком, часом непередбачуваністю можливих результатів проведення очної ставки, небезпекою різкого погіршення слідчої ситуації. До речі, така слідча дія невідома карному процесу багатьох країн.
По даній категорії кримінальних справ очну ставку проводити недоцільно в наступних випадках.
1.Якщо існує небезпека, що учасник очної ставки, який викривається, в результаті залякування чи з інших причин може змінити показання.
2.Якщо очна ставка може бути використана для узгодження зусиль по протидії розслідуванню.
3.Якщо очна ставка може бути використана обвинувачуваним, підозрюваним для передачі інформації.
4.Нема рації проводити очну ставку не для усунення протиріч у показаннях, а для закріплення колишніх показань.
5.Недоцільно проводити очну ставку в більшості випадків між обвинувачуваним і його родичами і близькими знайомими.
Останні з почуття жалості можуть внести помилкові виправлення у свої показання.
У практиці розслідування робилися спроби замінити очну ставку іншими слідчими діями, не передбаченими законом. Так, при груповому розбійному нападі слідчий з метою усунення протиріч у показаннях відразу ж декількох осіб записав показання кожного на диктофон, а потім, зібравши всіх обвинувачуваних, організував колективне прослуховування Після цього учасники прослуховування задавали один одному питання, що разом з відповідями фіксувалися в протоколі. Незважаючи на те, що таке прослуховування іноді дозволило одержати позитивний ефект, проведення його не є джерелом доказів, оскільки дана слідча дія не передбачена в законі.
В історії криміналістики (у тридцяті роки) відомі випадки позитивної оцінки заміни очних ставок слідчими діями у формі "виробничих нарад", де слідчий намагався усунути протиріччя між всіма учасниками карного процесу одночасно в одному місці. Такий досвід необхідно визнати не тільки незаконним, але і неефективним. У випадках недоцільності проведення очної ставки слідчий може спробувати усунути протиріччя шляхом:
-пред'явлення ознайомлення під час допиту з протоколами проведення інших слідчих дій;
-прослуховування під час допиту відео чи аудіозапису показань інших осіб.
Очна ставка між особами, що не були знайомі, але могли бачити один одного при різних обставинах, пов'язаних зі вчиненням злочинів, проводиться тільки після пред'явлення їх для упізнання. При підготовці до проведення очної ставки слідчий:
-аналізує показання осіб, що беруть участь у проведенні очної ставки;
-виявляє суть протиріч і визначає питання, які необхідно задати на очній ставці (при цьому він може обмежити число осіб і епізодів, щодо яких можуть задаватися такі питання);
-визначає коло інших учасників очної ставки з урахуванням необхідності забезпечення безпеки її проведення і виключення протиправних дій її учасників;
-організує виклик учасників очної ставки; при цьому часом важливо організувати "серію" очних ставок, що ідуть одна за іншою, за участю одного з обвинувачуваних, що дає, на думку слідчого, помилкові показання;
-забезпечує правильне розташування в кабінеті учасників очної ставки (при цьому зовсім не обов'язково, щоб вони сиділи один проти іншого; досить, щоб вони могли мати можливість упевнитися в особі другого учасника очної ставки, а знаходитися при цьому вони можуть навіть спиною один до іншого чи навіть розміщені за перегородкою, якщо один з учасників очної ставки робить спроби залякати іншого чи подати умовні знаки).
Після заповнення анкетної частини протоколу очної ставки слідчий з'ясовує ступінь знайомства учасників очної ставки між собою і характер їхніх взаємин. Ці питання далеко не формальні і вимагають докладного роз'яснення і протоколювання. Найважливішим тактичним прийомом проведення очної ставки є вибір особи, що повинна бути допитана першою. Це може бути особа, що підтверджує який-небудь факт, яка викриває іншу у здійсненні злочину чи в брехні, яка виявляє ініціативу, заявляє клопотання про проведення очної ставки, якщо її позиція, на думку слідчого, є позитивною, і якщо даються правдиві показання. Однак у визначених ситуаціях може бути застосований і зворотний прийом, коли слідчий розраховує, що неправда одного учасника розбудить активність іншого учасника очної ставки в процесі викриття винного. Це припустимо і якщо слідчий переконаний у невдачі спроб уплинути на особу, що дає правдиві показання. Проведення очної ставки між організатором та іншими учасниками злочину вимагає особливої підготовки, оскільки перший, користаючись своїм положенням у злочинній групі, може негативно вплинути на інших допитуваних. Тут підготовка до очної ставки включає виявлення обвинувачуваних, не згодних з діями організатора, що знаходяться в конфлікті з ним.