Смекни!
smekni.com

Комбіновані лініменти

РЕФЕРАТ

на тему:

“Комбіновані лініменти”

Лініменти (Linimenta)

Лініментами (лат. linere – мазати, натирати), або втираннями, називається загальна група рідких ліків для зовнішнього застосування, використовуваних частіше всього шляхом втирання в шкіру. Інколи лініменти розглядають як категорію рідких мазей. Однак ця точка зору не завжди відповідає дійсності. Більшість лініментів - це текучі рідини, що володіють різним ступенем в’язкості – від лугкорухомих до тих, що мають консистенцію рідкої сметани або густих вершків.

Найбільша частина лініментів володіє порівняно щільною консистенцією і представляє собою механічно не міцні системи, легко плавляться при температурі людського тіла. Зміст призначення лініментів частіше всього зводиться до подразнюючої або, навпаки, анальгізуючої дії. Рідше маються на увазі в’язкі, протизапальні, висихаючі, інсектицидні або дезінфікуючі дії.

По фізико-хімічній природі лініменти представляють собою дисперсні системи, утворені в рідких дисперсних середовищах.

З технологічної сторони лініменти не відрізняються (якщо не говорити про асортимент вихідних матеріалів) специфічними особливостями і являються групою рідких або легко загоряючи ліків, об’єднаних лишень загальністю використання, але не виробничими ознаками. Багато лініментів відрізняються високою степенню витривалості при зберіганні і відносяться до числа препаратів масової заводської заготівки.

По характеру дисперсного середовища лініменти (з невеликим спрощенням) класифікують на чотири групи: жирні – Linimenta pinguia, спиртові – Linimenta spirituosa мильно-спиртові – Saponimenta, вазолиніменти – Vasolimenta.

Жирні лініменти. Це група втирання характеризується наявністю в складі якого-небудь жиру або жироподібної речовини. Частіше всього використовуються жирні масла або приготування з них розчини, набагато рідше парафінове масло, сплави вазеліну або ланоліну.

Жирні лініменти можуть бути гомогенними або гетерогенними.

Гомогенні жирні лініменти можуть вміщувати хлороформ, метилсаліцилат, ефір і різноманітні лініменти, розчинні в жирах або їх сумішах з перерахованими речовинами. Прикладами гомогенних жирних лініментів являються хлороформне масло, салінімент, складне скипидарне втирання ін. Приготування їхнє потребує спеціальних пояснень.

Oleumehloroformii Salinimentum

(хлороформне масло) (салімент)

Chloroformii 1,0

Chloroformii 1,0 Menthylii salicybatis 1,0

Olei Helianthi 2,0 Olei Hyoscyami 3,0

Змінюють Змінюють

Linimentum terebinthinae cjmpositum

(складне скипидарне втирання)

Olei Hyoscyami 2,0

Olei terebinthinae 2,0

Chloroformii 1,0

Змішують

Приклад більш складніших препаратів:

№ 110. Rp.: Menthоli 1,0

Camphorae 2,0

Lanolini anhy drici 3,0

Olei Helianthi fd 50,0

MDS. Втирати в шкіру запального суглобу.

44 г соняшникового масла сплавляють в фарфоровій чашці на водяній бані з 3 г безводного ланоліну. В теплому сплаві розчиняють камфору і ментон. Одержану рідину зливаємо в склянку з не дуже вузьким горлом і закупорюють.

Замість розчинення камфори в склад рідини можна ввести 20 г камфорного масла (10% камфори), зменшивши кількість соняшникового масла до 26 г. Даний лінімент може бути віднесений до числа гомогенних тільки умовно. При охолодженні сплаву із нього викристалізовуються компоненти ланоліну, утворюючи систему, близьку до желе (драглиста рідина).

Серед гетерогенних лініментів розрізняють суспензійні і емульсійні жирні лініменти.

Суспензійні жирні лініменти. Це група представлена не великим асортиментом в слідстві тяжкого рівномірного розподілу твердих осадків в в’язких жирних середовищах при взбовтуванні. Прикладом таких лініментів може служити бальзамна мазь Вишневського.

№111. Rp.: Xeformii

Picis liopidae 3,0

Olei Ricini 100,0

MDS. Мазь Вишневського.

В ступці ретельно розтирають ксероформ з половинною кількістю дьогтю, після чого додають решту кількість дьогтю, ретельно перемішують і поступово добавляють при розтиранні касторову олію. Банку з маззю оформляють до відпуску.

Значно більше важливу групу представляють емульсійні жирні лініменти, які можуть мати структуру емульсії типу м/в і в/м.

Liniment volatile. Linimentum amm0niatum (летюча аміачна мазь).

№112 Rp.: Ol. Helianthi 74,0

Ligioris Ammonii caustici 25,0

Ac. oleinici 1,0

MDS.

Олеїнову кислоту змішують з соняшниковою олією. До розчину додають нашатри ний спирт і суміш сильно взбовтують. При взаємодії олеїнової кислоти з гистаном утворюється олеат амонія. Такі є – аміачно-оленове мило, яке має Поль емульгатора:

С17Н33СООН+NH2= С17Н33СОNH4

М.в. М.в. М.в.

282 17 299

де М.в. – молекулярна вага.

При такій реакції на 1 г олеїнової кислоти розходиться лиш 0,0603 г аміаку, тому лінімент має більшу кількість вільного аміаку, забезпечую чого сильно щільну реакцію суміші і рідку подразнюючу дію препарату.

Летюча мазь представляє собою одноосновну біло-жовту рідину з сильним аміачним запахом, маючи констенцію вершків. В слідстві поступових розходів аміаку від вилітання в час зберігання летючу мазь можна приготувати тільки на не дуже тривалий час.

Летюча мазь використовується в якості сильного подразника шкіри, як в чистому виді, так і в складі різноманітних складних лініментів.

Спиртові лініменти. В якості спиртових лініментів використовуються лікарські спирти, її суміші, а також різні приготування, по мірі необхідності спиртові розчини лікарських препаратів. В склад цієї групи лініментів часто входить настойка стручкового перцю.

Linimentum Capsici Linimentum Caprici

Compositum Compositum

(складний перцевий (ліннорно-перцевий

лінімент) лінімент)

T-час Capsici 3,0 T-час Capsici 3,0

Lipioris Comphorati 2,0 Spiritus camphorati

Lipioris Ammonii зміщють

Carustici 1,0

зміщують

Сапоніменти. В склад сапоніментів входять спиртові розчини мила, виконуючі роль дисперцого середовища.

При втиранні в шкіру ця група лініментів виникає емульгірування шкірного жиру. тому швидко і глибоко проникає в товщу шкіри, забираючи з собою розчинені в них лікарські речовини. В терапевтичних відділеннях меняєні лініменти відрізняється швидко наступаючим і звичайним рідким вираженим діянням, викликають набухання шкірного слою і розрихлюють епідерміс.

В залежності від характеру олії розрізняють 2 групи сапоніментов – рідкі, миючі калійне мило, і щільні, драгиністі, миюче натрієве мило.

№ 113 Rp.: Camphorae 3,0

Ol. Heosceami

Ol. erebinhinae 10,0

Spiritus sapomati 30,0

VDS. При міозитах

Камфору розтирають в злегка підігрітому біленному маслі. До розчину добавляють скипидар і мильний спирт, і рідину, сильно взбовтують. Одержують емульсійний (М/В) лінімент.

Вазоліменти (від linimentum olei vaselini) – різновидність лініментів, виготовлених на основі вазелінової олії. В свій час вазеліменти були створені в результаті устремління створити препарат, володіючий властивостями жирних лініментів і одночасно високою витривалістю при зберіганні. В слідстві склад вазелінової олії вазоліменти не мають гіркуватого запаху, в більшості випадків допускають можливість заготівки на довгий час.

Складні вазоліноменти представляють собою розчини різних препаратів, розчинних в жирах, в звичайному або простому вазолініментів.

Vaselimentum simplex Vasogenum liguilum

(простий вазолінімент) (рідкий вазоген)

Acidi olcinici 30,0

Liguoris. Ammonii caustici

spirituosi 10,0

Olei vaselini Hervi 60,0

Олеїнову кислоту розчиняють в спиртовому розчині аміаку (10%) . До розчину додають вазелінову олію. Вазолімент – прозора жовто-бура масляниста рідина, легко змішуються з жирними маслами, хлороформон, ефером, бензином. При змішуванні з водою утворює емульсії, при нагріванні втрачається смак. При взаємодії олеїнової кислоти з аміаком утворюється нестійке кисле аміачно-олеїнове мило:

17Н33СООН+NH3= С17Н33СООН.С17Н33NH4

Стехіометричний розрахунок показує, що майже половина (44,7%) олеїнової кислоти, входить в склад вазолімента, залишається не нейтралізованою і приймає участь в утворенні кислої частини мила.

Не дивлячись н дуже малу розчинність вазелінової олії в спирті, в результаті виконані рецепти одержується гомогенний розчин в зв’язку з солюбізації олії. Дуже необхідним компонентом одержання прозорого препарату являється, як вже відмічалося, використанням спиртового розчину аміаку. Завдяки мила вазолімент добре резорбірується шкірою і придає їй розчинення в ньому лікарські речовини.

Складні вазоліменти одержують шляхом розчинення відповідних лікарських препаратів в простому вазоліменті. Найбільш вживаний йод- вазоген, маючий в складі 10% йоду і одержаний розчиненням кристалічного йоду.

Використана література:

“Технологія ліків” Том ІІ І.А. Муравйов.

“Технологія ліків” І.С. Ажчихін.