Смекни!
smekni.com

Cон (стр. 2 из 2)

Сновидіння можуть відбивати захворювання, яке тільки зароджується і яке лікар поки ще не може продіагностувати. І в цьому немає абсолютно ніякої містики. Підтвердження мож­на знайти хоча б у тому, що поява таких снів за часом практи­чно повністю збігається з прихованим періодом захворюван­ня. Мозок здатен не тільки відчувати всі, навіть непомітні, процеси, що протікають в організмі людини, але й може оціни­ти, що відбувається, змоделювати найбільш ймовірний підсу­мок ситуації. Одержавши від органа, що вимагає лікування, ледь вловимий сигнал, мозок намагається відтворити повну картину, яку ми можемо спостерігати як сон. Наприклад, при хворобах серця часто виникають кошмари, переслідує незро­зуміле почуття страху. А також можуть приснитися неприємні падіння в обрив або в бездонну прірву.

СОН І СНОВИДІННЯ ТВАРИН

Як відомо, заснула людина або тварина — легка здобич для ворогів. Однак люди зуміли забезпечити собі дах над го­ловою, убезпечивши себе і створивши певні зручності для сну. Тварини не можуть собі такого дозволити.

Тільки хижаки, які відрізняються великими габаритами, здатні спокійно засипати, їм боятися немає чого. Тварини, що ведуть стадний спосіб життя, не засинають всі одночасно. Обо­в'язково хтось залишається вартувати. Птахам властиво спа­ти навстоячки, обхоплюючи гілки пальцями лап. Отут вини­кає парадокс. Під час сну відбувається розслаблення, а птахи чомусь не падають. З'ясувалося, що пташина лапа в розслаб­леному стані дуже міцно стискає пальці. Трапляється, що пта­хи, навіть умираючи, не розтискають пальців. Під час сну тем­пература тіла птахів може знизитися вдвічі. Щоб врятуватися від холоду, птахи засовують голову під крило, розпушують пір'я. А стрижі, наприклад, збираються у велику кулю.

Відомо, що тюлені нерідко сплять під водою, але перебу­вають там не постійно. Виявляється, що через кожні п'ять хви­лин вони, не прокидаючись і не відкриваючи очей, піднімають­ся на поверхню, щоб поповнити запас повітря в легенях.

Осам під час сну доводиться чіплятися за край листя або травинок, щоб втриматися, тому що сплять вони часто у вися­чому положенні. Цікаво, що мурахи, прокинувшись, почина­ють потягуватися, немов люди, які щойно прокинулися.

А ось що відомо про сон дельфінів. Ці тварини практику­ють почерговий сон то правої, то лівої півкулі мозку. Саме завдяки цій здатності вони мають можливість рухатися безпе­рестанку і навіть спливати для того, щоб вдихнути повітря.

У тварин, подібно до людей, теж бувають сновидіння. Спостерігаючи за сплячими собаками, дуже часто можна помі­тити, як вони уві сні здригаються, починають гавкати.

Учені протягом довгого часу були переконані, що їм ні­коли не вдасться точно установити, що ж може снитися твари­ні. Однак у 1979 році французькому біологові Мішелю Жуве вдалося «підглянути» сни тварин. Як же це відбулося? Як правило, ми, залишаючись у нерухомості, часто у своїх снови­діннях робимо якінебудь дії, біжимо. Мозок дає м'язам ко­манди, які блокуються особливою його ділянкою. Вченому вдалося відключити блокування в піддослідних кішок. Інши­ми словами, йому спало на думку зробити кішок «сновидами». Під час фази повільного сну тварини були нерухомі. Коли ж наставала фаза швидкого сну, кішка піднімалася, починала кружляти, стежити за неіснуючою в реальності жертвою, нама­галася підкрастися, кинутися на неї, укусити. Реальні миші в цей час її не цікавили. Іноді кішка могла почати бійку із силь­нішою твариною, іноді намагалася хлебтати щось із блюдця, яке існує тільки в її уяві.