РЕФЕРАТ
з дисципліни безпека життєдіяльності
на тему:
«Найбільші техногенні катастрофи та їх наслідки»
ПЛАН
ВСТУП
1. Найбільші техногенні катастрофи та їх наслідки
2. Статистичні данні відносно техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій
3. Основні принципи попередження техногенного характеру
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Техногенная катастрофа (англ. Industrial disaster) — крупная авария, влекущая за собой массовую гибель людей и даже экологическую катастрофу. Одной из особенностей техногенной катастрофы является её случайность (тем самым она отличается от терактов[1]). Обычно противопоставляется природным катастрофам[2]. Однако подобно природным техногенные катастрофы могут вызвать панику, транспортный коллапс, а также привести к подъему или потере авторитета власти[3]
Юридически классифицируют как чрезвычайную ситуацию.
В английском языке термин «техногенная катастрофа» практически отсутствует. Американские и английские авторы в таких случаях обычно говорят о «технологических катастрофах» (technological catastrophes[4]) и «технологических бедствиях» (technological disasters). В английской википедии термин техногенная катастрофа разделяется на промышленные бедствия (англ. Industrial disasters), транспортные происшествия (англ. Transportation disasters), прорывы трубопроводов, и все это вместе с войнами и терактами объединяется в рукотворные бедствия (англ. Man-made disasters).
Крупнейшей (по числу жертв) техногенной катастрофой в истории человечества стала Бхопальская катастрофа (Индия, 1984).
Виды техногенных катастроф
Техногенные катастрофы подразделяются на следующие виды:
По субъективному отношению:
· вызванные халатностью обслуживающего персонала (пример — катастрофа в Чернобыле);
· вызванные внешними факторами (кораблекрушение);
· вызванные непредвиденными и нежелательными последствиями штатного функционирования технологических систем.
По объекту:
· «индустриальные» (взрывы и утечки токсичных веществ на заводах химической или пищевой промышленности[5][6][7], прорыв трубопроводах или аварии на АЭС[8]),
· «транспортные» (Авиакатастрофа, крушение поезда[9], кораблекрушение[10] и пр.)
По месту возникновения
Авария на газопроводе в Москве (2009 год)
· аварии на АЭС с разрушением производственных сооружений и радиоактивным заражением территории (единственным примером является авария на Чернобыльской АЭС);
· аварии на ядерных установках инженерно-исследовательских центров с радиоактивным загрязнением территории;
· аварии на химически опасных объектах с выбросом (выливом, утечкой) в ОС СДЯВ,
· аварии в научно-исследовательских учреждениях (на производственных предприятиях) осуществляющих разработку, изготовление, переработку, хранение и транспортировку бактериальных средств и препаратов или иных биологических веществ с выбросом в ОС;
· авиационные катастрофы, повлекшие за собой значительное количество человеческих жертв и требующие проведения поисково-спасательных работ;
· столкновение или сход с рельсов железнодорожных составов (поездов в метрополитенах), повлекшие за собой групповое поражение людей, значительное разрушение железнодорожных путей или разрушение сооружений в населенных пунктах.
· аварии на водных коммуникациях, вызвавшие значительное число человеческих жертв, загрязнение ядовитыми веществами акваторий портов, прибрежных территорий, внутренних водоемов;
· аварии на трубопроводах, вызвавшие массовый выброс транспортируемых веществ и загрязнение ОС в непосредственной близости от населенных пунктов;
· аварии на электросистемах;
· аварии на очистных сооружениях;
· гидродинамические аварии;
· прорыв плотин, дамб; (Авария на Саяно-Шушенской ГЭС)
· пожары, возникающие в результате взрывов на пожароопасных объектах.
1. Найбільші техногенні катастрофи та їх наслідки
Техногенні катастрофи переслідують людство відтоді як воно замахнулося на роль природи. Це створення нових літальних апаратів, різноманітного наземного, водного транспорту. Але природа в мудрості своїй творила речі досконалі, що не знали недоліків, або зламу. Діяльність же людини по створенню речей, що зараз є надбанням цивілізації складалася методом проб і помилок, за яких гинули люди.
Я вважаю, що найжахливішим відкриттям людства, хоча всі винаходи і відкриття спочатку призначені для добра, є атом, який мав давати людині електроенергію і бути безпечним. Але факт залишається фактом жертвами страшної ядерної бомби стали японські міста Хіросіма й Нагасакі. Атомна бомба під кодовою назвою «Маля» була скинута над центром Хіросіми й вибухнула на висоті 580 метрів над містом. У результаті вибуху загинули близько 100 тисяч чоловік, до кінця року від променевого враження й травм померло ще 40 тисяч.
Жителька Хіросіми Кейко Огура тоді була 8-річною дівчинкою. Але вона чітко пам'ятає, що відбувалося в той день. «Я хотіла йти в школу, але батько сказав: « У мене сьогодні дуже дивне передчуття - краще тобі не йти в школу, залишайся з нами». У той ранок я вийшла на дорогу біля нашого будинку й раптом побачила дуже яскравий спалах біло-блакитного світла, потім пролунав голосний вибух, мене обволокло пилом і віднесло убік. Я впала на землю біля будинку. Навколо стало дуже темно, на мене сипалися дерев’яні уламки. І в цій темряві дул дуже сильний вітер - такий сильний, як тайфун. Я не могла відкрити ока, але намагалася повернутися в будинок. Крізь темряву до мене доносився плач - це були мій брат і сестра. Я була на відстані 2 кілометри від епіцентру, і в будинках, що розташовані ближче, почалася сильна пожежа. Я бачила довгі низки людей, що йшли відтіля, які йшли в повній тиші - навіть не знаю чому було так тихо. Вони все йшли і йшли, як приведення. Більшість із них ішли з витягнутими руками, тому що від кінчиків їхніх пальців відшарувалася шкіра. Я дуже добре бачила шкіру, що звисала з рук, і червоне м'ясо. Їхнє волосся були обпалені й сильно пахнули. Скрізь стояв запах обпаленого волосся. Ще падав чорний дощ із попелом, уламками сміття і якимсь маслом. Від нього дуже погано пахнуло, і на моїй білій кофточці залишилося багато чорних плям - липкий чорний дощ. Я була допитливою маленькою дівчинкою й захотіла подивитися, як виглядає місто. Мій будинок стояв у підніжжі пагорба, я піднялася на вершину й тоді побачила місто цілком. Він весь був зруйнований. Я нарахувала тільки пари вцілілих цегельних будиночків. Наступного дня пожежа в місті тривав, і наступного дня, і на наступний теж…»
Техногенні катастрофи поділяють на такі, що трапились з повітряним, морським, річковим, залізничним транспортом.
Отже, до 1930-х число жертв літакових аварій було порівняно невеликим. Перша дійсно велика авіакатастрофа відбулася в СРСР 18 травня 1935 р. Найбільший у світі, восьмимоторний літак АНТ-20 «Максим Горький», роблячи демонстраційний політ у московському небі, зштовхнувся з винищувачем І-5, що виконував довкола нього фігури вищого пілотажу. Гігантський літак зруйнувався в повітрі. Всі 45 чоловік, які перебували на борті АНТ-20, і пілот І-5 загинули.
У другій половині XX в. великі авіаційні катастрофи стали «звичайними», от кілька прикладів. В 1974 р. під Парижем при аварійній посадці розбився авіалайнер DC-10 компанії «Turkish Air-lines», забрав життя 346 чоловік. В 1978 р. вибухнув у повітрі «Боїнг-747» компанії «Air India». Причина вибуху не встановлена, загинули 213 чоловік. В 1979 р. під час польоту над Антарктидою розбився пасажирський літак DC-10 компанії «Air New Zealand», що урізався в схил вулкана Еребус; загинули всі 257 чоловік. В 1985 р. зазнав катастрофи погано відремонтований «Боїнг-747» компанії «Japan Airlines». З 524 чоловік урятувалися тільки четверо. Ця авіакатастрофа дотепер тримає рекорд по числу людей, що загинули при аварії однієї машини. В 1996 р. в індійському аеропорті зіштовхнулися Мул-76 компанії «Казахстанські авіалінії» й «Боінг-747» компанії «Saudi Arabian Air-lines», загинули 349 чоловік. В 1998 р. пасажирський лайнер MD-11 компанії «Swissair» упав в Атлантичний океан, маючи на борті 229 чоловік.
Чимало великих авіакатастроф уже встигло відбутися й в XXI в. 19 лютого 2003 р. іранський Мул-76 в умовах поганої видимості урізався в схил гори Сирач - 275 загиблих. Найбільшою авіакатастрофою 2004 р. стала загибель «Боїнга-737» єгипетської компанії «Flash Airlines», що виконував чартерний рейс із Шарм-аль-Шейха в Каїр - 148 чоловік загинуло. У 2005 році на першому місці аварія лайнера тієї ж моделі афганської компанії «Kam Air», що летіли з Герата в Кабул - 104 загиблих.
Космічних катастроф з людськими жертвами поки було всього п'ять - дві в СРСР і три в США. 23 квітня 1967 р. при аварійній посадці корабля «Союз» загинув Володимир Комарєв; 30 червня 1971 р. така ж доля членів команди «Союзу-11» Георгія Добровольского, Владислава Волкова й Віктора Пацаева. 27 січня 1967 р. на мисі Канаверал під час імітаційного тренування згорів «Аполлон-1» із трьома астронавтами. 28 січня 1986 р. відразу після старту, на 74-й секунді польоту вибухнув космічний корабель «Челленджер», команда якого складалася із семи чоловік. Нарешті, 1 лютого 2003 р. при заході на посадку загинув шаттл «Колумбія» із сімома астронавтами.
Статистика показує, що найчастіше що на морі судна тонуть у результаті зіткнень. Імовірно, найбільше жертв, не менш 3 тис. чоловік, віднесло зіткнення перевантаженого філіппінського морського порома «Dona Paz» з невеликим танкером «Victor», що відбулося в 1987 р. В 1914 р. в устя ріки Святого Лаврентія в узбережжя Канади норвезьке судно «Storstad» ударило й потопило британський трансатлантичний лайнер «Empress of Ireland» (1027 загиблих).
В 1956 р. в Атлантичному океані затонув італійський одинадцятипалубний лайнер «Андреа Доріа», перший пасажирський корабель міжнародного класу, побудований на італійських верфях після Другої світової війни. За вісім днів до цього він відплив з Генуї в Нью-Йорк, маючи на борті 1134 пасажира й 572 чоловік команди. Поблизу від американського узбережжя, неподалік від острова Нантакет, йому в борт урізалося шведсько-американське пасажирське судно «Стокгольм». Видимість була практично нульова, однак на містку «Андреа Доріа» вчасно помітили зустрічний корабель на екрані радіолокатора. Оскільки «Стокгольм» перерізував курс «Доріа», він зобов'язаний був відвернути, на що й розраховував капітан італійського лайнера. Однак на «Стокгольмі» взагалі не було радара, і до того ж ним керувала усього лише одна людина, третій помічник капітана. Коли капітан «Доріа» запідозрив неладне й наказав змінити курс, було вже пізно. Під час зіткнення ніс «Стокгольма» розвернув борт «Андреа Доріа», і корабель став швидко кренитися на правий борт і поринати у воду. По радіосигналу рятуйте! «Доріа» прийшли чотири кораблі, що знаходились неподалік, які врятували всіх людей, що залишилися в живих після зіткнення. Жертвами аварії корабля стали 43 пасажира, що загинули при зіткненні суден.