Смекни!
smekni.com

Населення в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу (стр. 1 из 3)

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни: “Безпека життєдіяльності”

для слухачів курсів

початкової підготовки кандидатів на службу в ОВС

Тема:

“Безпека життєдіяльності населення

в надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу”


Мета проведення лекції:

Вивчити призначення та завдання безпеки життєдіяльності, основні характеристики стихійних лих та надзвичайних ситуацій: пожеж, епідемій, землетрусів, затоплень, повінь, аварій техногенного походження. Основні засоби захисту населення від стихійних лих та аварій на підприємствах.

Характеристика надзвичайних ситуацій.

Дії населення при стихійних лихах.

Небезпечні ситуації техногенного характеру і захист населення.

Вступ

Безпека життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях

У словнику російської мови С.І. Ожегова говориться: "Безпека положення, при якому не загрожує небезпека кому-небудь, чому-небудь".

Безпека життєдіяльності - це стан навколишнього середовища, при якому з визначеною імовірністю виключене заподіяння шкоди існуванню людини.

Для правильного і більш повного розуміння питань безпеки життєдіяльності необхідно дану проблему розглядати в одній системі, людина - виробництво - середовище.

Людина взаємодіє з природою, є її складовою частиною і невіддільна від неї. Сучасне промислове виробництво забруднює природу не тільки газоподібними, твердими відходами, але і тепловими викидами, ультрафіолетовими, інфрачервоними світловими променями, радіоактивними речовинами, шумовими й іншими фізичними чинниками. Таке вторгнення в природу порушує основний закон стабільного розвитку і рівноваги, установленого мільйонами років, і ставить людство на грань катастрофи

Життя - справа ризикована. " Для того щоб жити, треба більше мужності, чим для того щоб померти", - говорили мудрі древні. Небезпеки навколишнього світу можна умовно розділити на три групи: природні, техногенні і соціальні.

Законодавство про цивільну оборону та надзвичайні ситуації

Згідно з Конституцією України, громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і можуть вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо забезпечення його реалізації.

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Закон України "Про цивільну оборону" від 3.02. 1993 р., №2974 - XII визначає цивільну оборону, як державну систему органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Законом України "Про аварійно-рятувальні служби" від 14 грудня 1999 р., № 1281 - XIV визначаються завдання та функції аварійно-рятувальних служб; основні принципи державної політики щодо їх діяльності; сфера діяльності аварійно-рятувальних служб, створених на професійній основі та їх права; організація діяльності та організаційна структура аварійно-рятувальних служб; координування та управління діяльністю аварійно-рятувальних служб; дії аварійно-рятувальних служб при ліквідації надзвичайних ситуацій; обов'язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників; матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб.

Законом України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 8 червня 2000 р., № 1809 - III визначаються основні завдання, принципи та заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру; підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціях та обов'язки громадян у сфері захисту від надзвичайних ситуацій; фінансування та матеріальне забезпечення заходів у сфері захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Законом України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" від 13 липня 2000 р., № 1908 - III визначені основні принципи регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації; підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, зміна меж території зазначеної зони, забезпечення правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації, визначення юридичних та фізичних осіб потерпілими від надзвичайної екологічної ситуації та відшкодування заподіяної їм шкоди.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ - це наука про зберігання здоров'я і безпеки людини в навколишньому середовищі, покликана виявляти небезпечні і шкідливі чинники, розробляти методи І засоби захисту людини в умовах надзвичайних ситуацій і забезпечувати заходу щодо їхньої ліквідації.

Складовими безпеки життєдіяльності є: екологія, охорона праці, цивільна оборона, промислова гігієна, основи медичних знань або першої медичної допомоги.

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ - не порушення нормальної життєдіяльності людей на об'єкті або території, викликане стихійними лихами, катастрофами, епідеміями, великими пожежами, що привели або можуть привести до людських і матеріальних втрат.

ЗАДАЧІ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ:

1. Попередження виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження і вживання заходів по зменшенню збитків і втрат у випадку катастроф, пожеж, аварій, і застосування сучасних засобів масового ураження.

Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійних лих у військовий час.

Прогнозування й оповіщення населення про стихійні лиха, аварії і т.п., евакуація людей у безпечні райони.

Навчання населення застосуванню засобів індивідуального і колективного захисту, правилам поводження в небезпечних районах і в надзвичайних ситуаціях.

Людина є частиною природи. У процесі еволюції організм людини пристосувався до існування у визначеному середовищі. Функції організму можуть здійснюватися тільки тоді, коли умови зовнішнього середовища будуть відповідати потребам організму (температура, вологість повітря, атмосферний тиск і т.д.).

У зв'язку з розвитком виробництва, умови зовнішнього середовища змінилися (і продовжують змінюватися) у дуже значних діапазонах і це приводить до утруднення життєдіяльності людей, а іноді до погрози для їхнього життя.

Приступаючи до вивчення предмета безпека життєдіяльності необхідно засвоїти декілька базових понять.

КАТАСТРОФА (гречок) - переворот, знищення, аварія, військова поразка,

руйнація, що потрясає раптове бідування, що має згубний кінець, у тому числі і для людей.

АВАРІЯ (італ.) - непередбачений вихід із ладу, руйнація, ушкодження або аварія споруджень, транспорту, машин, нещасливий випадок.

СТИХІЙНЕ ЛИХО - явище природи, що носить надзвичайний характер і приводить до порушення нормального життя, знищення матеріальних цінностей і загибелі людей.

1-е ПИТАННЯ. Характеристика надзвичайних ситуацій.

Надзвичайні ситуації можна класифікувати в такий спосіб:

1. НС, зв'язані зі стихійними лихами, що підрозділяються на наступні види:

Метеорологічні катастрофи (буря, урагани, смерчі, морози і т.д.)

26 квітня 1989 Р. торнадо з'явився у місті Шатурія, Бангладеш Приблизно 1300 чоловік розтялися з життям, більш 50 тис. залишилися без даху.

Тайфун “Айк”, в якому швидкість вітру досягала 220 км/г, налетів на Філіппіни 2 вересня 1985 Р. Загинуло 1363 чоловік, більш 300 одержали травми, а 1,12 млн. чоловік залишилися без даху.

У грудні 1996 року на території Донецької області в результаті снігових заметів майже на 2 доби було паралізовано рух на автодорозі

Донецьк - Маріуполь, в наслідок чого загинуло 7 чоловік.

Топологічні катастрофі] (повені, сніжні лавини, сіли, зсуви)

14 серпня 1950 року повінь у провінції Ангвей у Китаї позбавив мільйони людей даху і біля 500 тис. життів.

У ході першої світової війни від 40 до 80 тис. чоловік загинули в результаті сходу лавин, спровокованих гарматним вогнем у Тирольских Альпах, Австрії.

Тектонічні катастрофи (землетруси, виверження вулканів).

26 серпня 1883 р. поблизу о. Ява в результаті вибуху вулкана Кракатау піднялися хвилі висотою до 30 м, що одна за іншій скидалися на прилеглі острови. Міста, села, залізнична насипі, що проходить по Яві уздовж берега були змиті страшним потопом. Міста Анжер, Бентам, Мерак і інші були зруйновані. Населення островів Себеси і Берами було поховано. По офіційним даним число загиблих склало біля 40 тис. чоловік.

НС зв'язані з техногенними аваріями і катастрофами.

Техногенні катастрофи виникають у результаті:

- помилок при проектуванні, порушень правил техніки безпеки.

6 грудня 1917 р. у порту Галифакса (Канада) пароплав “Монблан” зіткнувся з пароплавом “Имо”. Виникнула пожежа, під час якого в трюмах “Монблану” вибухнув вантаж: 200 тонн тринітротолуолу,2 300 тонн пікринової кислоти, 35 тонн бензолу, 10 тонн порохового удару. Місто було практично знищено. Уламки “Монблану” знаходили навіть за 12 миль від Галифакса. Убито 1963 чоловік, більш 2000 пропали без звістки, 25 000 залишилися без притулку. До появи атомної бомби це був наймогутніший вибух в історії людства.

- порушення правил експлуатації споруджень і технології виробництва (викликають вибухи котлів, викиди хімічних речовин, вибухи вугільної пилюки і метану і т.д.) 4 квітня 1998 р. у надрах донецької шахти імені А. Скочинського. більш ніж на кілометровій глибині, гримнув потужний вибух метану і вугільної пилюки, відбулося завалення породи. До середини другого після аварії дня рятувальники виявили тіла всіх 63 заживо шалених і удушених чадним газом шахтарів.