Зміст
1. Значення питань охорони праці в суспільстві
2. Нормування і контроль у галузі охорони праці
3. Предмет " Охорона праці" і його місце серед інших наук
4. Історія розвитку наукових основ охорони праці
5. Основні законодавчі акти і документи з питань охорони праці
Основні нормативні документи
1. Значення питань охорони праці в суспільстві
Не секрет, що за продуктивністю праці ми значновідстаємо від передових держав. Причин цього положення багато, і, як наслідок, існує багато шляхів підвищення продуктивності праці. У першу чергу значні резерви зростання продуктивності праці криються в питаннях створення оптимальних умовпраці на робочому місці. Від людини, що працює в запиленій, загазованій атмосфері, у колективі, що постійно змінюється, на травмо-небезпечному устаткуванні, чекати високої продуктивності праці не варто. Не можна забувати також, що в Україні щорічно на виробництві від травм гине близько 1,6 тис. чоловік, інвалідами стають більше 3 тис., травмуютьсябільше 30 тис.
У Сумській області щороку гинуть 70-80 чол., 90-100 стають інвалідами. Відомо, що до 90% машин і устаткування, що серійно випускаються, через конструктивні недоліки не відповідають вимогам безпеки. Наприклад, трактори: відсутність жорстких кабін, при перекиданні, як правило, призводить до загибелі тракториста (5-6 чоловік щорічно). За кордоном жодного такого трактора не випускають.
Предмет “Охорона праці”, який ми починаємо вивчати, спрямований на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці.
Охорона праці - це система законодавчих актів, заходів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатність людини в процесі праці (ГОСТ 12.0.002-80).
На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальноїпродуктивності праці. Реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністюдеяких небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Небезпечним називається такий виробничий фактор, дія якого на працівника в певних умовах може призвести до травми, або іншого раптового погіршення здоров'я.
Прикладами небезпечних факторів можуть бути: відкриті струмоведучі частини устаткування, деталі машин і механізмів, що рухаються, розпечені деталі і заготівки, робота з вибухонебезпечними речовинами і т.п.
Більш повний перелік в ДСТУ 12.0.003-74. “Небезпечні виробничі фактори”.
Шкідливим називається такий виробничий фактор, тривала дія якого на працівників в певних умовах може призвести до захворювання або зниження працездатності.
Прикладами шкідливих факторів є механічні або отруйні домішки в повітрі робочої зони, несприятливі метеорологічні умови, недостатнє освітлення, підвищені вібрація, шум, інфразвук, іонізуючі і лазерні випромінювання і т.д. Залежно від інтенсивності та тривалості дії шкідливий фактор може стати небезпечним.
Нещасний випадок на виробництві - результат дії на працівника небезпечного виробничого фактора при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.
При дії на людину шкідливого виробничого фактора протягом тривалого часу може виникнути професійне захворювання.
Техніка безпеки - це система заходів і механічних засобів, що запобігають дії на працівників небезпечних виробничих факторів.
Засіб індивідуального захисту (ЗІЗ) - засіб, призначений для захисту одного працівника.
Засіб колективного захисту (ЗКЗ) – засіб, призначений для захисту двох і більше працівника.
Приклади: відповідно респіратор і система витяжної вентиляції.
2. Нормування і контроль у галузі охорони праці
Значне місце в питаннях створення безпечних і здорових умов праці займає розроблення і впровадження нормативної документації в галузі охорони праці. Це правила з техніки безпеки і норми з виробничоїсанітарії, вимоги вибухобезпеки, пожежобезпеки, електробезпекиі т.д.
Ці вимоги є юридично обов'язковими як для адміністрації, так і для робітників і службовців. При недотриманні цих правил і норм винуватці юридично відповідальні. Види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна, матеріальна. Це ще одна причина, з якої вам, майбутнімкерівникам, необхідно ці норми і правила вивчити і неухильновиконувати.
За сферою дії правила і норми з техніки безпеки і виробничої санітарії діляться на:
а) загальні (єдині);
б) міжгалузеві;
в) галузеві.
Загальні, тобто єдині правила і норми поширюються на всі галузі народного господарства і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці. Наприклад, всі ДСТУ системи стандартів безпеки праці.
Міжгалузеві правила і норми закріплюють гарантії безпеки або в декількох галузях або на окремих типах устаткування.
Галузеві правила і норми поширюються тільки на окрему галузь виробництва. Містять гарантії безпеки та гігієни праці, специфічнідля даної галузі (залізничний, авіатранспорті т.д.).
До числа норм з техніки безпеки та виробничої санітарії відносять норми, що встановлюють заходи індивідуального захисту працівників від професійних захворювань і виробничих травм. Ці норми, зокрема, передбачають таке: на роботах зі шкідливими умовами праці, а також тих, що виконуються в особливих температурних умовах, або пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видаються безкоштовно згідно з встановленими нормами спецодяг, спеціальне взуття і інші засоби індивідуального захисту. Вони є власністю підприємства, яке повинне організувати зберігання, чищення і ремонт їх. У свою чергу, робітники і службовці зобов'язані користуватися в робочий час видаваними їм ЗІЗ.
На роботах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно згідно з встановленими нормами мило (400 г на місяць). На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безкоштовнозгідно з встановленими нормами засобами для змивання і знешкодження.
Норм цих багато. Перелічити їх всі зараз не доцільно. Більш детально розглянемо їх при розгляді окремих розділів курсу.
В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці – (ДНАОП). Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов’язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами, затверджені ДНАОП, вносяться до Державного реєстру, який видає Держнаглядохоронпраці. ДНАОП кодуються. Промисловість України кодується згідно з класифікатором за галузями і підгалузями чотиризначним кодом.
Приклад кодування для міжгалузевих нормативних актів:
ДНАОП 0.00 – 3.05 – 97 назва документа,
де ДНАОП – скорочена назва нормативного акта; 0.00 – державні органи, які затвердили нормативний акт.
Існують такі шифри державних органів:
0.00 – Держнаглядохоронпраці;
0.01 – Пожежна безпека (МНС);
0.02 – Безпека руху (МВС);
0.03 – Міністерство охорони здоров’я;
0.04 – Держатомнагляд;
0.05 – Міністерство праці України;
0.06 – Держстандарт;
0.07 – Мінбудархітектура.
Види державних нормативних актів:
1- Правила;
2- Стандарти;
3- Норми;
4- Положення, статути;
5- Інструкції, керівництва, вказівки;
6- Рекомендації, вимоги;
7- Технічні умови безпеки;
8- Переліки, інші.
05- Порядковий номер нормативного акта (в межах даного виду);
97 – Рік затвердження.
В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ), щоневдовзі повинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ССБП) як вид нормативно-технічної документації в галузі охорони праці. Її почали впроваджувати після того, як ще в 1970 р. за часів СРСР в промисловості була проведена комплексна перевірка стану документації з техніки безпеки.
Що вона показала?
1 Було більше 1000 документів з техніки безпеки не об'єднаних однією системою.
2 Документи з охорони праці не мали директивного характеру, серед них переважали галузеві норми і правила.
3 Документи з охорони праці мали ряд недоліків: видані десятки років тому, вони залишалися незміннимиі в них не були враховані нові напрями розвитку науки і техніки (часто суперечили один одному).
4 Був відсутній єдиний план створення документації.
5 Було відсутнє нормативне забезпечення (що вимірювати, з чим порівняти і головне чим вимірювати).
6 Не було комплексного підходу до створення документації з охорони праці. Це була обмежена документація тільки з техніки безпеки (ТБ) - вона рекомендувала, як поводитися при небезпечному устаткуванні. В проектно-конструкторській документації безпека не враховувалася.
7 Охорона праці не мала своєї термінології. Тому в державну систему стандартів був введений додатковийклас – ССБТ № 12.
З 1977 року вимоги безпеки стали стандартними. В конструкторській документації став обов'язковим розділ техніки безпеки.
Існуючі на цей час ДСТУ, що належать до ССБТ, діють як міждержавні стандарти. Вони мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такі шифри (шифри підсистем):
1) організаційно – методичні стандарти – 0;
2) стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників – 1;
3) стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання – 2;
4) стандарти вимог безпеки до виробничих процесів – 3;
5) стандарти вимог до засобів захисту працівників – 4.
Приклад позначення міждержавного стандарту:
ДСТУ 12.1.005-88 ССБП “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” (у зв’язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російський варіант).
Крім ДСТУ, і ДНАОП, в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії; будівельні норми і правила (СНіП - будівельні норми і правила – застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної безпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть траплятися посилання на ОНТП – галузеві норми технологічного проектування (рос.) або ISO – міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД з питань охорони праці.