Смекни!
smekni.com

Захист від ультразвукових випромінювань (стр. 2 из 2)

З метою виключення контакту йз джерелами ультразвуку необхідно застосовувати:

· Пистанційне керування джерелами ультразвуку;

· Пвтоблокування, тобто автоматичне відключення джерел ультразвуку при виконанні допоміжних операцій (завантаження й вивантаження продукції, білизни, медичного інструментарію й т.д., нанесення контактних змащень і ін.);

· Пристосування для втримання джерела ультразвуку або предметів, які можуть служити в якості твердого контактного середовища.

Для захисту рук від несприятливого впливів контактного ультразвуку у твердих, рідких, газоподібних середовищах, а також від контактних змащень необхідно застосовувати нарукавники, рукавиці або рукавички (зовнішні гумові й внутрішні бавовняні).

Ручні ультразвукові джерела повинні мати форму, що забезпечує мінімальну напругу м'язів кисті й верхнього плечового пояса оператора й відповідати вимогам технічної естетики.

Поверхня ручних джерел ультразвуку в місцях контакту з руками винний мати коефіцієнт теплопровідності не більше 0,5 Вт/м.град., що виключає можливість охолодження рук працюючих.

Для зниження несприятливого впливу ультразвуку при контактній передачі в холодний і перехідний період долі працюючі повинні забезпечуватися тепліємо спецодягом по нормах, установленим у даній кліматичній зоні або виробництві.

Стаціонарні ультразвукові джерела, що генерують рівні звукового тиску, що перевищують нормативні значення, повинні обладнатися звуковбирними кожухами й екранами й розміщатися в окремих приміщеннях або звукоізолюючих кабінах.

Для захисту операторів, що обслуговують низькочастотні стаціонарні ультразвукові джерела, від електромагнітних полів необхідно проводити экранировку фідерних ліній.

Несприятливий вплив на людину-оператора повітряного ультразвуку може бути ослаблене шляхом використання в ультразвукових джерелах генераторів з робочими частотами не нижче 22 кгц.

При систематичній роботі йз джерелами контактного ультразвуку протягом більше 50 % робочого години необхідно влаштовувати дві регламентовані перерви ? десятиминутный перерову за 1 - 1,5 ч до й пятнадцатиминутный перерову через 1,5 - 2 ч після обідньої перерви для проведення физиопрофилактических процедур (теплових гідропроцедур, масажу, ультрафіолетового опромінення), а також лікувальної гімнастики, вітамінізації й т.п.

Загальзміцнювальні процедури (вітамінізація, ультрафіолетове опромінення, комплекси гімнастичних вправ і ін.) необхідно проводити й працюючої в умовах впливу низькочастотного повітряного ультразвуку.

Температура води при гідропроцедурах винна становити 37 - 38 °С, тривалість процедури 5 - 7 хв, після теплових гідропроцедур рекомендується масаж або самомасаж кистей і передпліч рук по 2 - 3 хв на кожну руку.

Для профілактики стомлення зору рекомендується під година регламентованих перерв виконувати вправи для очей: закрити очі на 10 - 15 з, зробити рухові очами праворуч і ліворуч, потім нагору й униз; кругові рухи очами праворуч ліворуч і обернено (кожна вправа повторюється не менш 5 разів), закінчивши вправи, вільно без напруги направити погляд удалину.

Для захисту працюючих від несприятливого впливу повітряного ультразвуку варто застосовувати противошумы.

До роботи з ультразвуковими джерелами допускаються особини не моложе 18 років, що пройшли відповідний курс навчання й інструктаж з техніки безпеки.

Особини, що піддаються в процесі трудової діяльності впливу контактного ультразвуку, підлягають попереднім, при прийманні на роботові, і періодичним медичним оглядам відповідно до наказу МЗ № 90 від 14.03.96.

При використанні ультразвукових джерел, як правило, низькочастотних, у побутових умовах (пральні машини, охоронна сигнализація, пристосування для відлякування тварин, комах і гризунів, пристрої для різання й зварювання різних матеріалів і ін.) варто чітко виконувати вимоги по їхньому застосуванню й безпечній експлуатації, викладені в прикладеній до виробу інструкції.

Висновки

У даній роботі було розглянуте визначення, класифікацію виробничих вредностей, їхній вплив на організм працівників, а також наведені основні шляхи захисту людини від виробничих вредностей. Я вважаю, що важливість цієї тими велика в цей година як ніколи раніше й особливо гостро коштує зараз, у період розвитку малого й середнього бізнесу, т.зв. ринкової економіки.

Якщо на великих підприємствах (заводах-гігантах і т.п.) існують цілі відділи й служби, що займаються організацією охорони праці, те на підприємствах малого й середнього бізнесу відповідальність за охорону праці, як правило, лягати на першого особу підприємства - директора, що звичайно обмежуються лише прослуховуванням курсу лекцій при одержанні свідчення від регіональної служби охорони праці й вимоги від співробітників обов'язкового підписування журналу по охороні праці й техніки безпеки.

Як показує практика, там, де питанням охорони праці й техніки безпеки приділяється належна увага, там продуктивність праці значно вище, менші людські й тимчасові втрати, кращий стан здоров'я працівників, здоров'їв психологічний клімат у колективі й, як підсумок, високі фінансові результати.

Список використованої літератури

1.Кодекс законів про працю Україны (Кзпп) з постатейними матеріалами, «ЮРІНКОМ», к.: 1997 р. - 1040 с.

2.Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидасюк А.І. та ін. Охорона праці: Навчальний посібник. - Л., 1997. - 258с.

3.Гігієнічна класифікація розумів праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України. - К., 1998. - 448с.

4.Жидецкий В.Ц., Джигирей В.С., Мельников А.В. Основи охорони праці. Підручник - Изд. 2-і, доповнене. -Л., Афіша, 2000. - 351с.