ЗМІСТ
ВСТУП
ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ВИКЛИКАНІ ВПЛИВОМ БІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ
1. Загальна характеристика біологічних факторів виробничого середовища
2. Захворювання, обумовлені впливом антибіотиків і грибів-продуцентів
2.1 Захворювання шкіри, що викликаються впливом інфекційно-паразитарних факторів
2.2 Еризипелоїд
2.3 Паравакцина
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
мікробіологічна промисловість захворювання шкіра паразитарний
Тема реферату «Професійні захворювання, викликані впливом біологічних факторів» з дисципліни «Охорона праці».
На підприємствах мікробіологічної промисловості для отримання продукції застосовуються спеціальні біотехнологічні методи. При цьому повітря робочої зони може забруднюватися амінокислотами, ферментами, лікарськими препаратами, антибіотиками, харчовими білками, бактеріальними добривами, а також ксилітом, фурфуролом, спиртами. Біологічні препарати отримують за допомогою грибів, вірусів, клітин тварин і рослин. В якості сировини використовують вуглеводні нафти і газу, гідролізати деревини, відходи переробки цукрових буряків, бавовни, соняшнику.
Мета роботи – ознайомитися з професійними захворюваннями, викликаними впливом біологічних факторів.
ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ, ВИКЛИКАНІ ВПЛИВОМ БІОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ
1.Загальна характеристика біологічних факторів виробничого середовища
Провідна роль у виникненні професійних захворювань робітників мікробіологічної промисловості належить антибіотикам.
Немедицинські антибіотики, які виробляються на підприємствах мікробіологічної промисловості, застосовуються в сільському господарстві для захисту рослин від бактеріальних, грибкових та вірусних інфекцій. До цієї групи відносяться: бластицидін, паліоксин, трихотецин, фітобактериміцин. Окрему групу складають препарати, які застосовуються як добавки до кормів тварин і птахів. Серед них: бацитрацин, гігроміцин Б, гризін, біовіт-80, біовіткін.
В біологічних процесах виробництва антибіотиків і кормових добавок використовують різноманітні культури грибів і бактерій, в основному мутантних форм.
На організм працюючих на вищезгаданих виробництвах можуть впливати як самі антибіологічні засоби, так і їх компоненти у вигляді високодисперсного пилу або розчинів. Найбільші концентрації пилу антибіотиків спостерігаються переважно в цехах сушки і розфасовки у флакони. В цехах ферментації і хімічної очистки, при ремонті обладнання антибіотики можуть забруднювати одяг і шкірні покриви робітників.
При виробництві антибіотиків на працюючих можуть впливати пари розчинників, нагрівний мікроклімат, високочастотний шум.
Виробництво високоферментних препаратів мікробіологічного синтезу, зокрема протеаз, амілази, фосфатози, ліпази тощо, супроводжується забрудненням повітря робочої зони їх аерозолями, що може призводити до подразнення слизових оболонок органів дихання та шкіри, дестабілізації організму.
Одним із продуктів мікробіологічного синтезу є білково-вітамінний концентрат (БВК), який знайшов широке застосування в сільськогосподарському виробництві, зокрема у тваринництві. До складу БВК входить білок (біля 60 %), який містить незамінні амінокислоти: лізин, триптофан, метіонін, вітаміни та мікроелементи. Для виготовлення БВК використовують рідкі очищені парафіни нафти, а також гідролізати відходів деревообробної промисловості, газоподібних вуглеводнів (метан).
Доведено, що сировина та продукція підприємств, на яких використовуються біотехнологічні методи, складають потенційну загрозу не лише здоров'ю робітників, зайнятих на них, а й населенню, яке проживає неподалік заводів. В технологічних процесах отримання БВК використовують слабо вірулентні, слаботоксичні гриби-продуценти, умовно-токсичні для людини, що викликає розвиток інфекційної патології. Разом з тим, при послабленні захисних механізмів неспецифічної резистентності робітників, вони можуть бути причиною захворювань, зокрема алергічних. Тим більше, що тривалий контакт робітників з грибами-продуцентами та препаратами БВК призводить до порушення імунітету, зокрема знижує активність натуральних кілерів, фагоцитів, порушує Т-і В-системи імунітету, пригнічує фагоцитоз.
Для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин та лісу використовуються біологічні методи в основі яких лежить зараження популяції шкідників патогенними для них мікроорганізмами, або застосування мікробів-антагоністів, збудників хвороб рослин, які с не патогенними для людини і тварин. З цією метою застосовують переважно спороутворюючі мікроорганізми та мікроскопічні гриби. При зниженні захисних механізмів, значному надходженні до організму цих бактерій, зокрема псевдомонад, спостерігається дисбіоз кишківника, ураження шкіри, слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, різноманітні алергічні реакції.
Забруднювачами виробничого середовища та довкілля є сучасні тваринницькі комплекси і птахофабрики. Особливо небезпечні для людини стоки тваринницьких ферм, які містять в собі як хімічні, так і біологічні забруднення, значну кількість хвороботворних мікроорганізмів і яєць гельмінтів. Вирощені на полях, які зрошуються стоками тваринницьких ферм, сільськогосподарські культури значною мірою забруднені патогенними мікроорганізмами, що створює реальну загрозу для людини.
Значні забруднення повітря мікроорганізмами реєструються на свинокомплексах та їх довкіллі. Серед них 80 % складають сапрофіти усіх видів бактерій та 18 % умовно-патогенних збудників, зокрема білий і золотистий стафілокок, альфа-гемолітичний стафілокок, сальмонели. Серед грибкової флори переважають дріжджеподібні гриби.
Повітря птахофабрик, зокрема пташників, забруднюється пташиним пилом, до складу якого входить пух, перо, лупа, залишки кормів, біологічно активні речовини (вакцини, антибіотики, вітаміни, ферменти), різноманітні організми. Концентрація останніх в приміщенні пташників сягає від 7. 5 тис. до 1 млн. і більше в 1м3, а на території птахофабрик від - 20 000 тис. до 45 000 тис. мікробних тіл в 1 м3.
Наведені дані свідчать про те, що біологічний фактор виробничого середовища є одним із головних на підприємствах мікробіологічного синтезу і на сучасних сільськогосподарських комплексах.
2.Захворювання, обумовлені впливом антибіотиків і грибів-продуцентів
Виробничий контакт з антибіотиками може призводити до виникнення алергічних і токсичних реакцій, дисбіозу кишківника. Алергічні реакції є найбільш частими проявами впливу антибіотиків на організм людей, які контактують з ними. Вони перебігають з ураженням шкіри, верхніх дихальних шляхів і бронхів.
У 83 % працюючих спостерігається алергічний дерматит, екзема або кропив'янка з локалізацією на відкритих ділянках тіла, які появляються через декілька місяців після початку роботи в контакті з антибіотиками.
На другому місці по частоті, після ураження шкірних покривів, стоять алергічні захворювання органів дихання, такі як риніт, ринофарингіт, риносинусопатія, бронхіальна астма, екзогенний алергічний альвеоліт. Спостерігаються випадки одночасного захворювання на бронхіальну астму, алергічний дерматит та риносинусопатію.
Токсичний вплив антибіотиків проявляється ураженням серцево-судинної і центральної нервової систем. Тривалий контакт з антибіотиками може бути причиною функціональних розладів серцево-судинної системи, які перебігають по типу нейроциркуляторної дистонії, або органічних, які проявляються токсикоалергічним міокардитом з доброякісним клінічним перебігом.
Як наслідок довготривалого професійного контакту з антибіотиками можуть виникати дифузні ураження центральної і периферичної нервової системи, вогнищеві ураження головного мозку з розсіяною церебральною мікросимптоматикою.
При дифузних ураженнях центральної нервової системи на перший план виступають стволові симптоми. Токсичні ураження периферичної нервової системи проявляються сенсорною поліневропатією, невритом слухових і стегнового нервів.
Доведено, що в патогенезі порушень функції нервової системи, крім прямого токсичного впливу на неї антибіотиків, значну роль відіграє алергічний васкуліт, який проявляється петехіальною висипкою на шкірі і слизових оболонках і кровоточивістю різноманітних локалізацій. Ураження шкіри, органів дихання, центральної і периферичної нервової системи перебігають на тлі пригнічення загальної імунологічної реактивності, що супроводжується зниженням захисних властивостей шкіри, бактерицидності сироватки крові, лімфоцитозом, еозинофілією, пригніченням фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшенням у крові концентрації біологічних амінів, гіпергаммаглобулінемією, зниженням гістаміно- і серотоніно-пектичного індексів.
Виробничий контакт з антибіотиками порушує видовий склад мікробних асоціацій, що на тлі зниженої імунологічної реактивності організму може призводити до розвитку дисбактеріозу, зокрема кандидозу.
Клінічна картина.
При кандидозі спостерігається ураження слизових оболонок і шкіри (поверхневий кандидоз) та внутрішніх органів (вісцеральний кандидоз), зокрема органів дихання, шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи. Найбільш часто кандидомікозний процес перебігає з ураженням кишківника по типу ентероколіту або проктосигмоїдиту.
Основними скаргами хворих на кандидоз кишечника є нудота, здуття живота, розлади випорожнень, болі в животі. При об'єктивному обстеженні слизових оболонок виявляються гіперемія, набряклість, білуваті нашарування, виразки. Характерною ознакою кандидозного ентероколіту є рецидивуючий перебіг і прогресування патологічного процесу після припинення виробничого контакту з антибіотиками, що, на думку вчених, є наслідком носійства активних форм кандид у кишечнику та ендогенним впливом антибіотиків.