Мир Знаний

Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих інформаційних ресурсів комерційного банку (стр. 21 из 39)

Система захисту файлів платіжно-інформаційного потоку:

програмно-апаратна з застосуванням зовнішнього носія (таємний ключ криптосистеми) для входу в АРМ міжфілійних платежів;

легітимність та криптозахист сформованого платіжного документа на базі 2-рівневого «електронного цифрового підпису» (ЕЦП) операторів та контроль-бухгалтера міжфілійних платежів;

шифротрафік файлів міжфілійних платежів з застосуванням автоматичних ПЕОМ шифрошлюзів з симетричним типом шифрування потоків, направляємих через ІР-мережі «Укртелекому» (VPN з ІР –адресацією) чи IP-мережі Національного банку України (FOSS-MAIL – технологія).

На сьогодні у Промінвестбанку успішно функціонує єдина система електронних платежів (ЕСЕП), основою якої є власна розрахункова палата. Завдяки цьому, всі платежі між 164 балансовими філіями здійснюються через ЕСЕП, а платежі з іншими комерційними банками - через єдиний корреспондентський рахунок у Центральній розрахунковій палаті НБУ.

Безперебійна робота системи пов'язана з установкою у всіх філіях банку стандартного програмного забезпечення (у кожному в якості СУБД використовується - Sybase ASA 5.5.04 ), захищеного від модифікацій і несанкціонованого доступу й тісно пов'язана із програмним забезпеченням розрахункової палати. У постійному робочому стані перебуває резервна палата ПІБ, що перебуває на відстані 17 км у резервній зоні, що синхронізує дані по оптоволоконному каналі під керуванням Sybase Replication Server 12.5.

Сервер у Розрахунковій палаті щодня обробляє від 500 000 до 1 000 000 банківських проведень. Після обробки в Розрахунковій палаті банківські про-водки попадають (максимальна затримка до 5 мінут) у Центральний OLAP сер-вер (Sybase ASE 12.5) і вже доступні для аналітичних і звітних завдань. За допо-могою реплікації дані із центрального OLAP сервера передаються в 14 регіо-нальних центрів, у комплекси "Регіон" (Sybase ASE 12.5), причому в кожний регіон дані передаються тільки для даного регіону. Комплекси "Регіон" зберіг-ють дані тільки за один рік (у середньому близько 100 Gb даних).

В архівне сховище (Sybase IQ 12.5) дані завантажуються вночі й на даний момент у сховище втримуються дані з 1999 року (всі проводки, всі залишки, всі клієнти). Обсяг даних у сховище завдяки компресії й оптимізованому зберіганню становить більше 500Gb, що відповідає 1.5Tb даних в OLTP. Зі сховищем працюють завдання - "грошові потоки", "міграція клієнтів", а департаментти можуть одержувати консолідовану інформацію з податків, і т.п.

Доступ до даних здійснюється або через MicroStrategy, або через додатки, написані на Sybase PowerBuilder програмістами Промінвестбанку. Для створення нових проектів і зберігання раннє розроблених схем використовується Sybase PowerDesigner.

2.5 Структура та захист інформаційних потоків в міжбанківських платіжних системах в Національній (СЕП НБУ) та іноземній (SWIFT) валютах

Міжбанківські розрахунки — це система виконання та регулювання платежів по платіжних дорученнях і зобов’язаннях, що виникають між банками та їх клієнтами.

Система міжбанківських електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це загальнодержавна платіжна система, яку створено з метою виконання (як за дорученням клієнтів, так і за зобов’язаннями банків один перед одним на території України) розрахунків між банківськими установами в електронній формі.

Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються в регіональних управліннях НБУ.

Система електронних платежів НБУ (далі СЕП) –– це державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки і заснована на безпаперовій тех-нології передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.

Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3, які входять в состав СЕП.

В СЕП можуть брати участь будь-які кредитно-фінансові підприємства та організації, що мають кореспондентський рахунок у відповідному регіональному управлінні НБУ, задовольняють технічним вимогам роботи в СЕП і являються суб’єктами міжбанківських розрахунків на території України.

СЕП організована як деревоподібна ієрархічна структура (рис. 2.8). На верхньому рівні СЕП знаходиться центральна розрахункова палата, що обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує захист системи від несанкціонованого доступу, перевірку узгодженості та вірності функціонування РРП, а також формування звітної інформації в масштабах України в цілому.

Рис. 2.8. Архітектура СЕП НБУ

Середній рівень СЕП — це регіональні розрахункові палати, які обслуговує програмно-технічний комплекс АРМ-2.

Основні функції АРМ-2:

— прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від комерційних банків—учасників розрахунків та від інших РРП;

— передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, комерційним банкам—учасникам розрахунків та іншим РРП;

— передача інформації, що не є платіжними документами, але обробляється в СЕП в АРМ-1;

— бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

— надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ-2;

— ведення технічних кореспондентських рахунків банків—учасників СЕП;

— підготовка для відображення проходження платежів через СЕП на реальних кореспондентських рахунках;

— надання довідкової інформації.

АРМ-3 — це комплекс програмно-технічних засобів, що застосовується для підготовки, передачі та прийому банківських повідомлень у вигляді електронних документів між РРП та комерційним банком.

Функції АРМ-3:

— прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від РРП;

— передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП в РРП для обробки в АРМ-2;

— формування протокольного звіту про роботу АРМ-3 за банківський день і відправлення його в РРП;

— відкриття та закриття банківського дня;

— архівація даних за відпрацьований банківський день;

— сервісні функції: друк виписки про стан технічного кореспондентського рахунку та ін.;

— захист інформації, що передається засобами криптографування.

Досліджуємий АКБ «Промінвестбанк» разом з філіями та територіальними без балансовими відділеннями працює в СЕП НБУ за третьою моделлю.

Третя модель. За цією моделлю учасником СЕП є тільки головний банк, що має єдиний кореспондентський рахунок і свою власну платіжну систему.

При роботі за цією моделлю головний банк має засоби повного контролю над роботою філіалів. Всі кошти зосереджені на одному рахунку, що не призводить до їх розпорошення і дозволяє виконувати постійний контроль за ліквідністю (рис.2.9).

Недоліки цієї моделі полягають в тому, що можуть виникати затримки з перерахуванням коштів. В цій моделі необхідно встановлювати якусь пріоритетність на обробку платежів.

Рис.2.9. – Схема роботи банка в СЕП НБУ за 3 моделлю консолідованого кореспондентського рахунку

Філіали є самостійними банківськими закладами, мають свій МФО й знаходяться в списку учасників електронних платежів, але вони не являються самостійними учасниками СЕП, тобто не мають свого АРМ-3 та засобів захисту НБУ. Ця модель вимагає наявності власної повнофункціональної платіжної системи.

Файли інтерфейсу між ОДБ та АРМ-3.

Всі файли, якими обмінюється комерційний банк з СЕП, умовно можна поділити на такі групи:

1. пакети платіжних документів:

vA — файл початкових платежів від банку в РРП;

vB — файл зворотних платежів на банк від банку-отримувача;

2. повідомлення між АРМ про завершення етапів обробки:

vK — кінець сеансу АРМ-2, звіт для АРМ-3 про зміну його коррахунку;

vZ — звіт про кінець дня АРМ-3;

vV — кінець дня АРМ-2, зведений документ для АРМ-3 про змінення його коррахунку;

3. файли-квитанції на пакети платіжних документів та інші файли:

vT — квитанція на vA;

vS — квитанція на vB. Всі перераховані квитанції видаються системою, тобто відповідним АРМ-ом;

4. технологічні файли:

vU — завдання на коректуру списку учасників;

M — файл бізнес -правил.

5. Файли нормативно-довідкової інформації:

· S_VAL — довідник валют;

· S_ER — довідник кодів помилок;

· S_UCH — довідник банків учасників СЕП;

· S_NR — довідник призначень платежу;

· M.UCH — файл інвалютних коррахунків;

· U_SNG — довідник субкорреспондентів шлюзових банків.

Для роботи з бізнес-правилами ОДБ банку повинно мати допоміжний блок, який називається АРМ-М. Він виконує ряд функцій:

а) для головного банку:

- ведення бази даних бізнес-правил для філій;

- зміна бізнес-правил для філій, формування і відправка в СЕП файлів M.A ;

- формування завдань філіям на коригування їх бізнес-правил;

- отримання технологічної інформації з СЕП (файлів M.T) про проходження пакетів бізнес-правил до філії-адресата;

б) для філії:

- ведення бази даних бізнес-правил, що встановлюються для філії;

- прийом з СЕП файлів M.B — завдань на коректування бізнес-правил, виконання відповідної модифікації бази даних, відправка в СЕП технологічної інформації (файлів M.S) про обробку пакета бізнес-правил;

- перевірка початкових платежів філії на відповідність бізнес-правилам і заборону виконання платежів, не відповідних встановленим бізнес-правилам.

Технологія міжбанківських СЕП - платежів у комерційному банку:

а) Робота протягом одного робочого дня виконується за таким режимом:

1. Відкриття нового дня.

2. Початок дня.

3. Передача та прийом пакетів платіжних документів протягом дня.

4. Кінець дня.

5. Сервіс.

При відкритті нового дня встановлюється дата для даного банківського дня. Для неї формується каталог поточного банківського дня для відображення роботи системи протягом дня.