Смекни!
smekni.com

Регіональна економіка промисловості України (стр. 3 из 6)

Шовкова промисловість виробляє 20,5% усіх тканин України. Вона пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк (крепдешин і креп-жоржет). Підприємства Черкас, Києва, Луцька виробляють шовкові тканини з синтетичного та штучного волокна. У Києві та Лисичанську виготовляють шовкові тканини технічного призначення.

На власній сировині працює лляна промисловість, яка випускає 7,3% тканин країни. В Україні діє повний цикл виробництва та переробки льону, функціонує понад 30 льонозаводів. Лляні тканини потрібні для виготовлення одягу, тобто, мають побутове призначення. Тканини технічного призначення вирізняються високою міцністю: брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. Лляні тканини виробляють на комбінатах у Рівному і Житомирі, на фабриці в Коростені (Житомирська область). Україна є експортером льоноволокна і льняних тканин.

2.2 Виробництво трикотажних та панчішно-шкарпетних виробів

Трикотажне виробництво продукує в’язані вироби з різних пряж і, орієнтуючись на споживача та трудові ресурси, розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Житомирі, Запоріжжі, Донецьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках. На більш ніж 60 підприємствах підгалузі виробляється до 9% товарної продукції легкої промисловості. У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.

Суттєве значення має також трикотажне штучне хутро. В Україні штучне хутро виготовляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об’єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська область) і Ясині (Закарпатська область).

2.3 Виробництво взуття

У шкіряно-взуттєвій промисловості зайнято майже 20% працівників легкої промисловості. Взуттєва промисловість виникла на базі натуральної та штучної шкіряної сировини. Підприємства розміщені у Луганську, Львові, Дніпропетровську, Сімферополі, Кременчуці, Івано-Франківську. Дана галузь потребує вдосконалення технології шкіряно-взуттєвого і дубильно-екстрактового виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів, освоєння матеріалів із поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями.

Шкіряно-взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Основна сировина для неї – природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Проте широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва. Крім того, із шкіри виготовляють одяг, шорно-сідельні та галантерейні вироби, деталі для текстильних та інших машин. На розміщення шкіряного виробництва впливають і центри м'ясної промисловості, а також традиційні способи й види вичинки шкір.

Підприємства шкіряно-взуттєвої промисловості виробляють жорсткі і м'які шкіряні товари, взуття з натуральної і штучної шкіри. Шкіряна промисловість – стара галузь виробництва в Україні. Шкіряні підприємства розміщені у Харкові, Києві, Львові, Василькові (Київська обл.), Бердичеві, Миколаєві. Штучну шкіру виготовляють у Києві, Тернополі, Запоріжжі, Луцьку, шкірзамінники – в Одесі.

Сучасна взуттєва промисловість України перетворена на велику механізовану галузь. Старі взуттєві фабрики у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві, Бахмуті, Херсоні реконструйовано; у Луганську, Києві, Львові, Одесі, Василькові, Запоріжжі й Мукачеві збудовано нові великі підприємства. Всього в країні діє 16 шкіряних і 33 взуттєвих виробничих об'єднання і підприємства. Найбільші шкіряні виробничі об'єднання – у Бердичеві («Світанок»), Івано-Франківську, Києві; взуттєві виробничі об'єднання – у Луганську, Львові («Прогрес»), Харкові, Кривому Розі, Хмельницьку.

3. Харчова промисловість України

До галузей харчової первинної переробки сільськогосподарської сировини належать м'ясна, молочна, цукрова, борошномельно-круп'яна, консервна, олійна і крохмале-патокова. Найважливішими факторами розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт.

Рис. 13. – Теріторіальне розташування основних виробництв харчової промисловості України [10]

Таблиця 3. Виробництво основних продуктів тваринництва за січень-грудень 2006 року [15]

Реалізовано на забій худоби та птиці (у живій вазі) Молоко Яйця всіх видів
тис. т у% до січня-грудня 2005 р. тис. т у% до січня-грудня 2005 р. млн.. шт. у% до січня-грудня 2005 р.
Україна 2547,0 106,6 13269,8 96,8 14228,0 109,1
Автономна Республіка Крим 164,5 104,7 322,6 93,0 602,4 103,5
Вінницька 95,0 123,2 851,6 100,3 639,5 112,2
Волинська 97,0 108,9 544,3 98,9 213,1 97,0
Дніпропетровська 183,9 114,3 474,4 96,0 974,7 110,6
Донецька 144,4 109,6 476,3 92,6 1442,0 103,8
Житомирська 76,0 108,9 727,9 99,5 502,0 113,9
Закарпатська 74,1 100,7 395,0 99,8 289,0 96,8
Запорізька 81,5 106,1 375,9 97,9 659,1 118,3
Івано-Франківська 92,6 105,8 570,1 98,9 505,2 145,5
Київська 272,8 118,2 612,0 88,3 1705,3 116,6
Кіровоградська 62,5 95,4 389,9 98,7 297,9 105,2
Луганська 65,5 94,2 371,4 90,8 656,9 107,9
Львівська 137,1 110,6 893,2 96,0 563,7 102,8
Миколаївська 43,5 97,1 413,1 95,6 327,0 104,2
Одеська 74,4 91,5 535,0 88,2 616,4 90,1
Полтавська 68,2 113,3 799,8 106,1 573,5 106,6
Рівненська 70,8 104,3 499,4 99,5 331,0 100,9
Сумська 94,2 99,9 487,0 97,8 385,1 103,6
Тернопільська 62,2 97,8 469,7 96,8 384,6 132,6
Харківська 138,8 99,8 531,9 93,9 883,2 117,4
Херсонська 66,8 104,7 354,0 99,0 260,3 104,2
Хмельницька 75,1 98,4 689,0 95,4 219,2 113,3
Черкаська 162,3 110,6 515,2 99,3 614,2 114,9
Чернівецька 56,3 109,3 360,8 98,1 257,5 105,6
Чернігівська 87,5 101,3 610,3 96,3 325,2 90,7

Таблиця 4. Виробництво основних продуктів тваринництва за січень-вересень 2007 року [15]

Реалізовано на забій худоби та птиці (у живій вазі) Молоко Яйця всіх видів
тис. т у% до січня-вересня 2006 р. тис. т у% до січня-вересня 2006 р. млн.. шт. у% до січня-вересня 2006 р.
Україна
1871,6 109,8 9719,4 92,8 10972,3 98,1
Автономна Республіка Крим 134,5 111,6 267,8 103,4 463,5 98,0
Вінницька 70,2 117,2 632,6 97,8 526,3 101,7
Волинська 70,4 112,5 405,2 94,0 166,4 87,9
Дніпропетровська 144,1 116,0 325,2 87,6 687,5 94,2
Донецька 95,7 111,4 331,5 85,0 990,8 90,7
Житомирська 50,6 89,4 521,2 87,1 382,1 91,1
Закарпатська 44,8 99,6 321,4 100,5 244,6 99,8
Запорізька 66,3 117,1 249,1 87,2 465,6 92,8
Івано-Франківська 63,8 106,7 416,8 95,0 438,0 113,6
Київська 212,7 112,5 418,7 88,5 1320,2 104,1
Кіровоградська 47,0 106,6 295,5 95,5 271,9 107,0
Луганська 46,5 103,6 279,5 92,6 469,3 92,4
Львівська 101,6 110,7 668,0 91,1 455,8 98,4
Миколаївська 32,8 114,3 301,3 90,6 257,9 101,9
Одеська 69,1 120,4 374,8 87,8 437,8 85,0
Полтавська 54,7 122,6 529,7 90,7 419,0 94,6
Рівненська 56,0 109,4 377,7 95,7 284,6 106,7
Сумська 42,5 77,6 367,9 92,6 270,1 80,8
Тернопільська 40,3 106,1 362,9 97,3 314,8 94,7
Харківська 87,0 97,2 378,8 90,7 623,1 95,1
Херсонська 52,3 112,2 254,4 93,0 204,3 100,0
Хмельницька 49,8 106,4 508,2 93,1 281,3 170,3
Черкаська 143,5 122,6 406,4 98,4 492,4 103,5
Чернівецька 38,4 110,0 262,3 95,1 256,1 117,2
Чернігівська 57,0 104,0 462,5 95,8 248,9 89,9

3.1 Виробництво борошна, хліба і хлібобулочних виробів