Міністерство освіти та науки України
Кафедра екології та охорони природного середовища
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни:
«ЗАГАЛЬНА ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ»
на тему:
«Технологія виробництва силікатної цегли»
Роботу виконала:
студентка 3-го курсу
заочної форми навчання
Вінниця
2010
План
Вступ ........................................................................................................................3
1. Загальна характеристика виготовлення силікатної цегли.........................5
2. Основні параметри та розміри силікатної цегли...............................
2.1 Технічні вимоги.................................................................................
2.2 Вимоги до сировини і матеріалів........................................................
2.3 Маркування .............................................................................................
2.4 Правила приймання..................................................................................
2.5 Методи контролю....................................................................................
3. Опис технологічного процесу і технологічного виробництва силіктної цегли на прикладі Вінницького цегляного заводу......................................
4. Вимоги безпеки та охорони навколишнього середовища........................
5. Нові тенденції розвитку в технології виробництва силікатної цегли
Висновок
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Цегла є найстародавнішим штучним будівельним матеріалом. Хоча аж до нового часу широке розповсюдження мав в багатьох країнах необпалений цегла-сирець, часто з додаванням в глину різаної соломи , застосування в будівництві обпаленого цеглини також сходить до глибокої старовини (споруди в Єгипті, в Мохенджо-Даро, 3–2-е тисячоліття до н.е.). Особливо важливу роль грала цеглина в архітектурі Месопотамії і (пізніше) Стародавнього Рима, де з цеглини викладалися складні конструкції, у тому числі арки і зведення. В середні століття цегла служила не тільки конструкційними матеріалом; використовувалися декоративні можливості візерункової кладки, лекального, фігурного, глазуруючого До. часто вживаних в поєднанні з теракотовими або майоліковими деталями (мавзолей Саманідов в Бухарі, кінець 9-почало 10 ст.,; «цегляна готика» в Німеччині і Прибалтиці 13–16 ст.; російська «візерункова архітектура» 17 в.). Художньо-виразні можливості цегли використовуються і в 20 в. (наприклад споруди Ф. Хегера в Гамбурзі, 1920-е рр.). В сучасній цегляній архітектурі використовуються виразність кладки лицьового цегли, поєднання глиняної і силікатної цеглини.
До 19 ст. техніка виробництва цегли залишалася примітивною і трудомісткою. Формували цегли уручну, сушили тільки влітку, обпалювали в напільних печах-тимчасовому будівлях, викладених з висушеного цегли-сирцю. В сірий. 19 в. була побудована кільцева обпалювальна піч і стрічковий прес, що зумовив переворот в техніці виробництва До. В цей же час з'явилися глинооброблюючі машини-бігуни, вальці, глиномялки. В кінці 19 в. стали будувати сушарки. Сучасне виробництво цегли значно механізовано. Первинне дроблення глини і її очищення від каміння здійснюються в каменевидних вальцях. Роздроблена глина і вода (або пара) поступають в глиномялку, потім пластичне глиняне тісто перетирається на бігунах і гладких вальцях і прямує в стрічковий вакуум-прес, що видавлює безперервно брус з поперечним перетином, відповідним формі і розмірам цегли. Брус автоматично ріжеться струнним апаратом на окремі цеглини, які укладаються на полиці, а полиці – на вагонетки, що поступають в тунельну сушарку. Висушений цегла-сирець перенавантажують уручну або автоматом на пічні вагонетки, які поступають в тунельні печі, де До. обпалюється при температурі 900–950 °С. Обпалену цеглу сортують і укладають на піддони, на яких вона зберігається на складах готової продукції. В Україні випускають полнотілу (суцільну), багатощілисту, дірчасту цеглу, а також порожнисте укрупнене керамічне каміння, володіюче підвищеними теплозахисними властивостями. Спеціальне призначення має цегла глиняна лекальна, що застосовується для кладки і футеровки димарів, і цегла для дорожнього одягу (клінкер будівельний)[3].
Незважаючи на спад у масовому будівництві державного житла, сьогодні цегли потребують забудовники котеджів, офісних центрів, магазинів, кафе тощо. На неї зорієнтовано майже все будівництво, що здійснюється за індивідуальними проектами. Сировини для виготовлення цегли в Україні не бракує.
Метою даної роботи є вивчити та дослідити технологію виготовлення силікатної цегли.
Об’єктом дослідження роботи є безпосередньо силікатна цегла.
Предметом дослідження є процеси та особливості технологій виготовлення силікатної цегли на виробництві.
1. Загальна характеристика виготовлення силікатної цегли
Це́гла — це штучний камінь форми паралелепіпеда, виготовлений з мінеральних матеріалів та підданий термічній обробці, що застосовується як будівельний матеріал. Окрема одиниця цегли називається цегли́ною.
Виділяють такі види цегли:
- Вогнетривка цегла
- Червона цегла
- Фасонна цегла
- Лицьова цегла
- Рядова цегла
- Пічна цегла
- Актурна цегла
- Силікатна цегла
- Лекальна цегла
- Глазурована цегла
- Черенева цегла
- Клінкерна цегла
- Тротуарна цегла
- Свинцева цегла
- Саман
Силікатна цегла (біла) - цегла, яка складається із кварцового піску і вапна. Силікатна цегла - виготовляється із кварцу (пісок) - 90%, вапна - 10% і невеликої частки домішок. Технологія виробництва така: вапняно-піщана суміш, закладається в автоклав (апарат для обробки паром під високим тиском), де під дією високої температури й тиску утворюється силікатне зєднання. При додаванні лугостійких пігментів отримуєм кольорову силікатну цеглу. Також додають домішки-модифікатори, що надають силікатній цеглі підвищену міцність і морозовитривалість. Колірний ряд силікатної цегли дуже широкий - виготовляють навіть жовтий, блакитний і рожевий кольори[3].
Виробництво силікатної цегли стало можливим після того, як появилися нові принципи виробництва будівельних матеріалів. В основі виробництва цегли закладено принцип автоклавного синтезу: 9 складових кварцового піску, 1 частина повітряного вапна і добавки. Далі все пресується сухим методом (таким чином створюється форма цегли) і проходить автоклавну обробку (дія водяного пару при температурі 170-200°C і при тиску 8-12 атм.). До цієї суміші також можна добавити різні пігменти, з метою отримання силікатної цегли різних кольорів.
Щоб силікатна цегла рахувалася якісною, вона повинна мати деякі технічні характеристики. Наприклад, межа міцності силікатної цегли при стискуванні повинна бути не менша 15-20 МПа. Даний параметр в характеристиках цегли позначається буквою "М" з числом (межа міцності м150-м200). Даний параметр потрібний при будівництві. Наприклад, із цегли м100 можна без хвилювань побудувати двоповерховий будинок, але з несучими конструкціями багатоповерхового будівництва так не вийде, так як дана цегла в якийсь визначений момент просто зруйнується від прикладеної загрузки.
Наступним параметром цегли являється її середня густина. Вона не повинна бути меншою за 1300 кг/м. Також є параметр морозостійкості цегли. Ця цифра представляє з себе кількість заморозок і розмерзань цегли, які гарантовано витримає силікатна цегла. І останнім параметром йде температура використання: вона не повинна бути більшою 550 °C[7].
2. Основні параметри та розміри силікатної цегли
Цегла може виготовлятися повнотілою або порожнистою, камені - тільки порожнистими.
За призначенням вироби поділяють на види:
- рядові (Р), які слід використовувати для кладки зовнішніх і внутрішніх стін будинків і споруд;
- лицьові (Л), які слід використовувати для кладки і одночасного облицювання зовнішніх і внутрішніх стін будинків і споруд[1].
Лицьові вироби можуть виготовлятися кольоровими: пофарбованими в масі або з поверхневим оздобленням лицьових граней.
За середньою густиною вироби у висушеному до постійної маси стані поділяють на (див. Табл.1):
Таблиця 1- Поділ висушених силікатних виробів за середньою густиною
| Вид виробу
| Довжина
| Ширина
| Товщина
|
| Цегла одинарна | 250 | 120 | 65 |
| Цегла потовщена | 250 | 120 | 88 ——————————— |
| Камінь | 250 | 120 | 138 |
- легкі з середньою густиною до 1450 кг/м3;
- полегшені з середньою густиною від 1451 до 1650 кг/м3;
- важкі з середньою густиною понад 1650 кг/м3.
За ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів вироби поділяють на класи застосування згідно з ДБН В. 1.4-1.01:
- 1-й клас (Аеф £ 370 Бк ´ кг-1 );
- 2-й клас (Аеф £ 740 Бк ´ кг-1).
За міцністю вироби поділяють на марки 75, 100, 125, 150, 175, 200, 250, 300.
Лицьові вироби повинні мати марки за міцністю: цегла - не менше 125, камені - не менше 100.
За морозостійкістю цеглу і камені поділяють на марки F15, F25, F35, F50.Лицьові вироби повинні мати марку за морозостійкістю не менше F25.
Умовне позначення силікатних виробів при замовленні або в технічній документації повинне складатися з:
- назви виробу (цегла або камінь);
- літерного позначення, де С означає матеріал, на основі якого виготовлені вироби (силікатні); О або П характеризують цеглу за розмірами (О -одинарна, П - потовщена); Р або Л - вид виробів (Р - рядовий, Л - лицьовий); К указує, що виріб кольоровий;