Смекни!
smekni.com

Вплив комунального господарства на довкілля на прикладі міста Чернігів (стр. 3 из 5)

Рис. 3. Напівроздільна система водовідведення: 1 – виробничо-побутова мережа; 2 – зливна мережа; 3 – промислове підприємство; 4 – роздільні камери

Комбінована система водовідведення являє собою сукупність загально-сплавної системи з повної роздільної. Така система формується в міру розвитку і реконструкції каналізаційної мережі міста. У старій частині міста може функціонувати загально-сплавна система водовідведення, а в районах новобудов створюється повна роздільна система.

2.3 Паливно-енергетичне господарство

Підприємства паливно-енергетичного комплексу – основа формування багатьох елементів територіальної організації народного господарства нашої країни. На базі розміщення об'єктів енергетики виникли потужні промислові центри і вузли, які стали ядрами утворення територіально-виробничих комплексів і промислових районів [8].

Знайдіть ці елементи територіальної організації господарства на карті. Які галузі промисловості дістали розвиток у зв'язку із будівництвом тут об'єктів енергетики?

У паливно-енергетичному комплексі зосереджена значна частка основних виробничих фондів промисловості України (споруди підприємств, машини і обладнання, транспортні засоби тощо) та працюючих. Навколо великих енергетичних об'єктів виросли міста і селища з розвинутою інфраструктурою. Сучасні впорядковані населені пункти в останні десятиліття в Україні формувалися практично тільки на базі будівництва великих атомних і теплових електростанцій.

Оскільки енергетичні ресурси нафти і газу в Україні обмежені, важливим є впровадження державної політики енергозбереження в промисловості, сільському господарстві і на побутовому рівні. Водночас необхідно добиватися зростання енергозабезпечення кожного жителя України і держави в цілому. Без цього неможливі покращання умов життя громадян нашої держави і підвищення продуктивності праці в усіх сферах народного господарства.

Енергетика значною мірою впливає не тільки на розвиток, а й на територіальну організацію народного господарства, насамперед промисловості. Науково-технічний прогрес коригує характер впливу енергетики на розвиток і розміщення господарства. Так, можливості передачі електроенергії на все більші відстані за допомогою ліній електропередачі (ЛЕП) з мінімальними втратами територіальне не прив'язують промислові підприємства до джерел електроенергії (електростанції). Внаслідок цього переглядаються принципи розміщення окремих виробництв.

Виробництво електроенергії та впровадження енергозберігаючих технологій дають змогу створювати територіально-виробничі комплекси, де поряд із звичайними виробництвами виникають електромісткі та тепломісткі галузі. Частка паливно-енергетичних витрат у собівартості готової продукції у цих галузях і виробництвах значно вища, ніж в інших галузях господарства. Тому енергетика відіграє провідну роль у формуванні найрізноманітніших господарських комплексів. Механізм цього процесу досить простий, але приводить до формування складних територіально-виробничих утворень. Спочатку це впливає переважно на розвиток електромістких виробництв. Вони територіальне тяжіють до великих джерел дешевої електроенергії (найпотужніші електростанції). Навколо них виникають супутні, допоміжні й інші виробництва, що виробляють комплектуючі деталі, переробляють відходи виробництва, дають можливість раціональніше використовувати трудові ресурси тощо [15].

2.4 Теплопостачання міста

Система централізованого теплопостачання міста Чернігова експлуатується підприємством ВАТ «Облтеплокомуненерго». До складу системи входить 40 котелень, 40 теплових пунктів (ЦТП) та 151,8 км теплових мереж (в двотрубному розрахунку). В експлуатації знаходяться 190 котлів різних типів та конструкцій, які працюють на природному газі. Сумарна встановлена потужність теплових джерел становить близько 340,0 Гкал/год. Споживання природного газу в 2004 р. становило 75,7 млн. м3. Підприємство забезпечує теплом понад 1317 об’єктів, в тому числі 695 житлових будинків.

Аналіз вихідних даних та результати енергетичних обстежень показали, що існуючі теплові мережі міста в переважній більшості прокладені в непрохідних залізобетонних каналах типу КЛ і частково на високих та низьких повітряних опорах. Теплова ізоляція теплових мереж міста виконана із мінераловатних матів з покривним шаром із руберойду або скловолокна. Тип ізоляції ХПС-Т-5. Термін експлуатації більшості теплових мереж перевищує 20–25 років. 37% мереж потребують заміни ізоляції, 28% мереж експлуатуються понад 35 років і потребують негайної заміни.

Втрати теплової енергії в мережах визначалися двома методами – аналітичним та згідно з показами лічильників (газу та теплової енергії). Отримані результати перевірялися на типових ділянках мереж під час проведення енергетичних обстежень [8].

За результатами енергетичного обстеження річні втрати теплової енергії в мережах системи теплопостачання міста за 2008 р. становлять:

в опалювальний період – 15,4%;

в літній період (система ГВП) – 26,9%;

загальні річні – 16,8%.

За результатами проведеного енергетичного аудиту підготовлено методичні рекомендації по визначенню втрат теплової енергії в мережах для кожного місяця року.

2.5 Накопичення побутових відходів

Полігон ТПВ в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття – висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але, у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. Розроблений проект будівництва міського полігону ТПВ біля с. Ведільці (Чернігівський район), однак кошти для його практичної реалізації відсутні. Крім того, значна відстань від обласного центру значно збільшує собівартість розміщення відходів. Розглядається можливість створення сміттєпереробного заводу, де б здійснювалася утилізація не тільки відходів міста, а і тих, що вже нагромаджені на полігоні. На даний час площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом, виконуються недостатньо. В районі полігону ТПВ відсутні кар'єри для вибирання ґрунту з метою використання для ущільнення відходів.

Біля об’єкту розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води зі спостережних свердловин значно перевищує нормативні показники для питного водопостачання.

Загальні недоліки експлуатації місць видалення відходів:

– деякі сміттєзвалища розташовані на значній відстані від населених пунктів, не мають зручних під’їзних шляхів;

– є випадки, де не витримана санітарно-захисна зона сміттєзвалищ;

– накопичення сміття проводиться безсистемно, карти не визначені;

– ущільнення та ізоляція відходів проводиться не своєчасно;

– об’єкти не забезпечують захист навколишнього природного середовища від забруднення.

Станом на початок 2009 року до реєстру місць видалення відходів занесено 307 об’єктів. Реєстр об’єктів оброблення та утилізації відходів налічує 40 суб’єктів господарювання.

Погіршує санітарно-епідеміологічну ситуацію та завдає шкоди природному середовищу сміття, яке періодично з'являється на вулицях населених пунктів, на землях лісового фонду, вздовж узбіччя доріг тощо. Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №656 від 8 жовтня 1998 року створені постійно діючі комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, які працюють в кожному районі. Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що їм не належать, мають можливість вирішувати питання поводження з ними, повідомивши місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, при якому створено комісію [13].

Для вирішення проблеми щодо зменшення навантаження на об’єкти довкілля, негативного впливу побутових відходів на навколишнє середовище в області планується будівництво сміттєпереробної мережі, яка включатиме 14 сміттєпереробних заводів та 3 комплекси з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів. Схема збору, транспортування та переробки відходів передбачає максимально можливе раціональне їх подальше використання, включаючи отримання біогазів. Головна мета проекту – екологічне оздоровлення, економічний і соціальний розвиток міста Чернігова та Чернігівської області шляхом поетапного переходу від витратної практики розміщення відходів на полігонах та звалищах до повної високорентабельної переробки у товарну продукцію.

Суб’єкти господарювання здійснюють заготівлю макулатури, склобою, відходів полімерних, відходів гумових, матеріалів текстильних вторинних з подальшою відправкою на переробні підприємства. Основна причина зменшення кількості перероблених полімерних відходів – відсутність коштів на їх закупівлю від підприємств, оскільки своя мережа збору ресурсно-цінних відходів відсутня теж через вищезазначену причину.