Смекни!
smekni.com

Вплив наркотичних речовин на організм людини в умовах техногенного забрудненя території (стр. 6 из 10)

Соматичні ефекти опромінення, як відомо, ділять на детерміновані (нестохастичні) і стохастичні (ймовірні). Детерміновані ефекти мають поріг і проявляються в різних варіантах залежно від дози й умов опромінення. Патогенез їх пов'язаний із загибеллю значного числа кліток критичного органа або тканини. Граничні дози залежать від тривалості опромінення й потужності дози. При малій потужності дози в результаті відбудовних процесів вони вище, ніж при одноразоваму короткочасному опроміненні з високою потужністю дози. Стохастичні ефекти - злоякісні новотворення і генетичні порушення можуть виникати при опроміненні в широкому діапазоні доз, збільшуючись із ростом дози. Передбачається, що вони можуть проявлятися у віддалений термін навіть при ушкодженні однієї або декількох клітин, тобто при будь-якій дозі, відмінної від нуля. Їх відносять, таким чином, до беспорогових. Уважається, що ядро клітки ушкоджується в результаті прямої дії кванта енергії. У клітках до того ж накопичуються вільні радикали, що утворюються в результаті радіолізу води й перекісного окислювання ліпідів. Вони ушкоджоють генетичний апарат та інші структури кліток.

Найбільш інтенсивному багатокомпонентному опроміненню (загальному гамма-опроміненню, гама- , бета-опроміненню шкірних покривів й інгаляційному надходженню парогазовой фази радіонуклідів) піддався персонал станції й пожежні. На станції на момент аварії перебувало 176 чоловік чергового й експлуатаційного персоналу, а також працівники різних цехів і ремонтних служб. Для гасіння виниклих пожеж було притягнуто 250 пожежних, з яких 69 чоловік безпосередньо брали участь у гасінні.

Причинами смерті найчастіше були інфекційні ускладнення, геморанічний синдром й інтоксикація. У наступні роки вмерло ще 14 чоловік від різних причин, у тому числі не зв'язаних безпосередньо з опроміненням (серцево-судинні захворювання, туберкульоз, дорожні катастрофи й ін.). За проживаючими в заражених зонах ведеться постійне спостереження з метою встановлення ролі опромінення в стані їхнього здоров'я. Динамічне спостереження в Україні за особами проживаючими на потерпілих териториях, виявляє подібні зміни в сомато-неврологичному і психологічному статусі.

Основною причиною інвалідності з'явилися хвороби нервової системи, кровообігу, психічні розлади. Найвищий ріст інвалідності був відзначений у віковій групі 30-34 років . На 3 Міжнародній конференції "Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: Підсумки 15-літніх досліджень" також відзначали порушення здоров'я осіб проживаючим на заражених териториях, представлене переважно психоневрологічними й серцево-судинними розладами. Збільшилася інвалідність, знизилася народжуваність, погіршилося здоров'я немовлят, збільшилися ускладнення вагітності, знизився рівень здоров'я дітей .

Основною причиною виявленої патології в осіб проживаючих на забруднених територіях - опромінення або інші нерадіаційні фактори, у тому числі соціально-економічні. В останні роки здоров'я значної частини населення України істотно погіршилося. Скоротилася тривалість життя, особливо в чоловіків, знизилася народжуваність, погіршилося здоров'я дітей і т.п. соціально-економічні зміни, що відбулися, рівною мірою стосуються й осіб проживаючим на заражених териториях.

Учасники осіб проживаючих на забруднених териториях піддавалися не тільки опроміненню, але й впливу інших шкідливих факторів і у першу чергу хімічних. Прямі виміри концентрацій у повітрі, особливо в початковий період аварії, свідчили про присутність їх у приземному шарі атмосфери в значних концентраціях.Небезпеку опромінення в малих дозах зв'язують із можливістю проявів у віддалений термін. Збільшення онкозахворювань може перевищити фонову на одиниці відсотків (3-5 %). Радіоактивному забрудненню піддалися великі території з мільйонами жителів. Рівні забруднень і дози опромінень населення характеризуються широким діапазоном. Вони істотно нижче доз опромінень ліквідаторів, у тому числі в населення, відселеного в початковий період й у наступний термін з районів найбільш інтенсивного забруднення. Опромінення носить хронічний комбінований характер у сполученні з дією багатьох нерадіаційних факторів залежно від побутових і виробничих умов життя кожної людини. Більшість жителів піддалося зовнішньому гамма-опроміненню в межах 5-19 мзв і лише невелика частина в дозах 100-200 мзв. Ці дози порівнянні з дозами, які одержує кожна людина від природних джерел протягом всього його життя.

Опромінення в таких дозах не могло викликати ні гострих, ні хронічних уражень й їх не реєстрували.

Основну небезпеку, особливо для дітей, мало надходження радіоізотопів йоду 131-135І в організм по харчових ланцюжках в основному з молоком і молочними продуктами, одержаних від тварин, що випасають на забруднених пасовищах. Радіойод міг надходити й інгаляційним шляхом у період проходження радіоактивної хмари і його випадіння.

Дози опромінення щітоподібної залози в дітей у багатьох випадках істотно перевищували встановлені ліміти.

Радіоактивний йод є ізотопом одного з найважливіших біогенних елементів, що берє участь у синтезі гормонів щітоподібної залози і грає ключову роль у нормальному функціонуванні організму. Його дія здійснюється на всіх рівнях клітка-орган-організм. Радіойод характеризується високою рухливістю в зовнішнім середовищі. Потрапивши в організм, він практично повністю всмоктується в кишечнику (при інгаляційному надходженні в легенях), накопичуючись в основному в щітоподібній залозі. З огляду на малі розміри залози (у дорослої людини 20 г, у дітей залежно від віку 2-10 г), навіть при надходженні в організм невеликих кількостей радіойода в залозі формуються великі дози. У вагітних жінок радіойод через плаценту надходить у плід. Спочатку він рівномірно розподіляється в тілі плода, а з початком функціонування щітоподібної залози накопичується в ній. У залозі плода формуються більш високі дози, чим у залозі матері.

Небезпека надходження радіойода в організм людини зв'язують із можливістю порушення гормоногенеза в щітоподібній залозі й розвитком доброякісних і злоякісних пухлин у ній. Радіаційне ушкодження щітоподібної залози може призвести до порушення функції інших ендокринних залоз і порушенню ендокринного статусу організму, що може позначитися на фізичному й психічному розвитку дитини. Ушкодження в залозі можуть перебувати тривалий час у схованому стані й виявитися, коли організму пред'являються підвищені вимоги: захворювання, інтоксикація, статеве дозрівання, стрес і т.д.. У цьому зв'язку необхідний постійний контроль за функціональним станом залози.

В Україні число злоякісних пухлин щитовидної залози й інша тиреоідна патологія значно перевищили прогнозовані рівні. За прогнозовими оцінками число злоякісних новоутворінь могло лише незначно перевищити спонтанний рівень.

Причиною занижених прогностичних оцінок з'явився недооблік таких важливих факторів, як особливості обміну радіойода в організмі, фізичні характеристики радіоізотопів йоду 131-135і, місцеві екологічні особливості регіонів забруднення, реальні надходження радіойода дітям, що зробили істотний вплив на формування доз у залозі і її чутливість до опромінення. Нижчою бластомогенною дозою опромінення залози в дітей важають 100 мгр, а опромінення зародка/плода - 5-10 мгр. Генез ЗНО надзвичайно складна проблема. Схематично її можна представити: надходження радіойода в організм -> нагромадження нукліда в щітоподібній залозі -> радіаційне ушкодження залози -> порушення гормоногенеза залози -> порушення імунного статусу організму -> утворення доброякісних пухлин -> утворення злоякісних пухлин.

Оцінюючи медичні наслідки аварії на ЧАЕС варто враховувати не тільки опромінення, але й інші негативні фактори, які діяли й діють на людину, у тому числі соціально-економічні. Складної залишається проблема малих доз радіації, включаючи наявність або відсутність порога дії. Є підстави вважати, що й для стохастических ефектів існує поріг. При цьому не виключається дія іонізуючих випромінювань, як ушкоджуючого фактора, на клітинному рівні. В організмі в процесі еволюції виробилася система захисту не тільки від радіації, але й від багатьох інших шкідливих агентів навколишнього середовища, дії яких постійно піддається людина. Радіація є відносно слабким канцерогеном у порівнянні з багатьма хімічними речовинами. Її шкідлива дія проявляється після перевищення порога. Величина його для окремих органів розрізняється. Істотне значення має розвиток інволюційних процесів з віком і дія інших шкідливих агентів. Для виключення можливого прояву віддалених ефектів ключове значення має підвищення стійкості організму й максимально можливе виключення дії інших шкідливих агентів.


Розділ 3

Вплив факторів довкіллья на здоров`я населення Чернігівщини

Область продовжує лідирувати в Україні за темпами скорочення населення. Щорічно, в середньому, жителів Чернігівщини стає меньше майже на 13 тис. чол. Причин безліч: і складна соціально-економічна ситуація в регіоні, і безробіття, що штовхає людей на пошуки роботи за межами області, і наслідки Чорнобильської катастрофи. Демографічна криза наростає на Чернігівщині.

Чернігівщина має найвищий в Украінї рівень демографічної старості, постійно зменшується частка дітей та підлітків у загальній чисельністі населення області. Лише шосту частину жителів області складають діти, понад третину – пенсіонери. У сільській місцевості негативні тенденції взагалі набули безнадійного кризового характеру. У селах 8 районів області на тисячу населення працездатного віку припадає більше тисячі осіб пенсійного віку. Найбільшє ці зміни проявляються в селах Козелецького району.