Показники поширеності алкогольними психозами збільшились на 25% і становлять - 30,4 на 100 тис. населення, (по Україні - 35,5). А поширеність алкогольними психозами серед сільського населення збільшилась на 72% і становить 24,8 на 100 тис. сільського населення, проти 14,4 у 2004 році (по Україні у 2005 році - 27,1).
Розповсюдженість наркоманії дещо збільшилась у порівнянні з минулим роком і становить - 175,2 на 100 тис. населення, у 2004 році 171,8, (по Україні - 179,1 на 100 тис. населення).
Робота лікарів-наркологів області з профілактичною групою (показана в табліці 3.4.) з року в рік погіршується. Цей показник становить - 392,2 на 100 тис. населення, при 431,4 у 2004 році. Особливо на низькому рівні проводиться профілактична робота серед підлітків, які вживають спиртні напої, наркотичні та токсикоманічні речовини. Зовсім не проводиться профілактична робота серед підлітків у Варвинському, Куликівському, Семенівському, Срібнянському районах.
У 2005 році показники лікувальної роботи погіршились ( табліця 3.5. ) і становлять 55,5% до тих, що знаходяться на обліку, проти 56% у 2004 році. По Україні цей показник становить - 57,8%. Показники, які характеризують ефективність лікування наркохворих "знято з обліку в зв'язку з видужанням", "знаходиться в ремісії" - залишилось на рівні 2004 року.
Стаціонарну допомогу наркохворим надає обласна психоневрологічна лікарня. Всього проліковано - 2745 наркохворих, (у 2004 році - 2250).
У денному стаціонарі при обласному наркологічному диспансері проліковано - 886 хворих, (у 2004 році – 718).
Лікарями-наркологами центральних районних лікарень не виконується наказ МОЗ України №339 від 27.11.1997 року в частині обов'язкового періодичного проходження лікарями-наркологами навчання сучасним методам проведення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів.
Для покращення наркологічної допомоги населенню області потрібно:
1. На виконання постанови Верховної Ради України №2895 від 22
вересня 2005 року - вжити заходів щодо недопущення подальшого скорочення територіальних наркологічних закладів. По можливості укомплектувати центральні районні лікарні лікарями-наркологами, згідно наказу МОЗ України №33 від 23.02.2000 року "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".
2. Покращити роботу по виявленню хворих алкоголізмом на ранніх
стадіях захворювання та активізувати ефективність лікування хворих наркопрофілю для чого, в процесі лікування використовувати ефективні вітчизняні та світові комплексні лікувально-реабілітаційні програми.
3. З метою ранньої профілактики та виявлення наркохворих серед
учнівської молоді проводити більш ефективні та ціле направлені профілактичні наркологічні огляди в учбових закладах.
4. Покращити роботу з особами, які знаходяться на профілактичному обліку"групи ризику", впроваджуючи уніфіковані стандарти наркологічної допомоги населенню затверджених наказом МОЗ України №507 від 28.12.2002 року.
5.Звернути увагу головних лікарів ЦРЛ на безумовне виконання наказу України №339 від 27.11.1997 року "Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів" про періодичність проходження навчання лікарями-наркологами у науково-методичному та клініко-реабілітаційному центрі з проблем хімічної залежності МОЗ України м. Київа
6. Щоквартально аналізувати стан наркологічної допомоги населенню та доповідати на медичній раді центральних районних лікарень та наркологічних диспансерів.
4.2. Методичні рекомендації що до виявлення наркотичних речовин. Методи попередньої діагностики
Міжнародна спільнота прийняла ряд законадавчих актів, направлених на контроль за росповсюдженням та застосуванням наркотичних та психотропних засобів. Юридичні наслідки, які визначаються цими законодавчими актами, засновані тільки на результатах лабораторних тестів, так як візуальні дослідження пацієнтів з предбачуваною наркотичною інтоксикацією, як правило, не дозволяють однозначно констатувати факт вживання наркотиків. Ці обставини призвели до посилення вимог, що пред`являються до національних лабораторій, які мають справу з усе поширюючимся списком наркотичних та психотропних засобів і потребує швидких, точних і специфічних методик їх визначення.
Одним із методів попередньої діагностики вживання наркотичних та контролюючих засобів є імунохроматографічний метод [28], який підвищує достовірність попередньої діагностики та дозволяє забезпечити масовість обстеження. Метод реалізован у форматі тест-смужок, або тест-касет. Його переваги полягають у:
- високій чутливості;
- груповій специфічності;
- можливості визначення як самих наркотиків, так і їх метаболітів;
- високій швидксті виконання аналізу (до 10 хв.);
- відсутності фази пробопідготовки зразку;
- відсутності необхідності у дорогому аналітичному обладнанні;
- відсутності особлививих вимог до кваліфікації персоналу;
- відсутності вимог до приміщень, де виконуються аналізи;
- можливості проведення аналізу у місці отримання зразка;
-мінімальному ризику зараження оператора, що проводить аналізи;
-наявність системи внутрішнього контролю, що дає можливість виключити технічні помилки.
Принцип імунохроматографічного методу.
Загальною ознакою імуних методів аналізу є застосування агентів – антитіл та антигенів. Антиггени- це речовини, зазвичай органічного походження, що мають ознаки генетчної відмінності і при потраплянні в организм здатні викликати специфічну імунну відповідь, у результаті чого продукуються антитіла. Антитіла являють собою білки – імуноглобуліни. В результаті взаємодії антигену з антитілом відбувається формування специфічного імунного комплексу. Специфічність антитіл обумовленна первинною послідовністю розтошування амінокислот у варіабільній ділянці Fab-фрагменту, яка і забеспечує зв`язок з антигеном. Причому, проти кожного виду антигену виробляється антитіло з індивідуальною контактною площинкою для зв`язування. Однак, антитіла формують місця зв`язування не на конкретну молекулу, а на будь-який ії фрагмент, тобто, імунні реакції завжди протікають і з іншими речовинами, що мають у своїй структурі цей фрагмент. Тому загальною проблемаю усіх імунних методів аналізу є їх крос-реактивність. Внаслідок цього позитивна відповідь дається не конкретно на фенобарбітал, а на барбітурати; не на морфін, а на опіати.
Таким чином, при імунохроматографічному аналізі визначається не конкретна речовина, а група сполук, тобто метод має групову специфічність і є сучасним методом скринінгового експрес-аналізу.
Тому, усі негативні результати скринінгу приймаються як кінцеві без будь-якої б на те перевірки, а проби, що показали позитівні результати, повинні бути обов`язково підтвержені іншими більш селективними методами. В якості останніх користуються різними варіантами хромотографії – тонкошаровою, газо-рідинною,високоефективною рідинною хромотографією, а також комбінаціями двох останніх з мас-спектрометрією. Така двухетапність токсикологічноно аналізу підвищує достовірність кінцевого заключення і відповідає як міжнародним стандартам, так і вітчизняним стандартам діагностики то лікування.
Тест-смужки мають три робочі зони: ділянку занурення у біологічну рідину, тест-зону "T" та контрольну зону "C". поблизу ділянки занурення на тест-смужку нанесени рухомі моноклональні антитіла до антигену (наркотику) який визначається. Ці антитіла коньюговані ("зшиті") з барвником – колоідним золотом. У тест-зоні смужки жорстко імблізовані антигени – структурні аналоги антигенів (наркотиків), що визначаються, отримані рекомбінатним шляхом. У контрольній зоні тест-смужки імблізовані вторинні антитіла до рухомих моноканальних антитіл.
При зануренні нижньої частини тест-смужки, досліджувальний зразок сечі адсорбується поглинаючою ділянкою і внаслідок капілярної сили рідина починає мігрувати вздовж смужки. Якщо у зразку присутні молекули наркотику або їх метаболити, то вони зв`язують рухомі антитіла й у вигляді імунокомплексу рухаються по смужці, не реагуючи з антигенами тест-зони. Ці імунокомплекси будуть мігрувати далі до контрольної зони, де зв`яжуться з вторинними антитілами і внаслідок концентрування барвника, виникає забарвлення контрольної смужки.
Таким чином, при наявності наркотиків або їх метаболітів у досліджувальному зразку на тест-смужці з`являється одна забарвлена смуга в контрольній зоні "C".
Якщо ж у досліджувальному зразку наркотик відсутьній, то рухомі моноклональні антитіла, коньюговані з барвником, утворюють у тест-зоні імунокомплекси з імобілізованими там антигенами – аналогами наркотиків та внаслідок концентрування барвника виникає забарвлення тест-зони "T". Рухомі антитіла, що не зв`язалися з антигенами у тест-зоні "T" будуть мігрувати далі до контрольної зони, де зв`яжуться з вторинними антитілами і внаслідок концентрування барвника виникає забарвлення контрольної зони "C". таким чином , при наявності наркотику або його метатаболітів у досліджувальному зразку на тест-смужці з`являється дві забарвлені смуги – в тестовій "T" и контрольної "C" зонах.
В тест-системах вбудована система внутрішнього контролю, що дозволяє виключити техничні помилки при виконанні дослідження. Наявність смуги у зоні "C" тест-смужки показує, що була протестована необхыдна кылькысть зразку сечі і не було зроблено процедурних помилок. Відсутність смуги у контрольній зоні свідчить про недостатній час знаходження тест-смужки у біологічній ридині, недостатню кількість сечи, що було взято для тестування, або якусь зроблену процедурню помилку. В цьому разі результати тесту вважаються недійсними і його треба повторити з новою тест-системою.