Реферат з теми:
Екологічна ситуація в Полтавській області
Вступ
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Питання екологічної безпеки та, у зв'язку з цим, природоохоронної діяльності в Українській державі є пріоритетними. Стаття 50 Конституції України наголошує, що "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена".
Стаття 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" основними принципами охорони навколишнього природного середовища в Україні визначає: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; екологізацію матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов'язковість екологічної експертизи; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду; науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної змінності територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища; вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.
Екологічна ситуація в Полтавській області
У Полтавській області стан навколишнього природного середовища протягом останніх років залишається стабільним, враховуючи незначну динаміку змін більшості показників, що характеризують стан довкілля, за відсутності техногенних та природних надзвичайних подій і явищ, і є доволі прийнятним у порівнянні з більшістю інших областей України.
Протягом року в області в атмосферне повітря викидається 150 тис. т забруднюючих речовин (без діоксиду вуглецю). Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає майже половина обсягів викидів в області (на М.Кременчук - майже третина). Щільність викидів складає 5,3 т/км2 і близько 100 кг за рік на 1 мешканця області, що, відповідно, в 1,9 рази та в 1,3 рази менше ніж в середньому по Україні. Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря є автотранспорт - за рік викидається понад 80 тис.т забруднюючих речовин, тобто більше половини від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 90 та 85 відповідно. Перевищує 90% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з незначною концентрацією промислових підприємств - Пирятинському, Глобинському, Козельщинському, Чорнухинському, Чутівському, Хорольському. Від стаціонарних джерел забруднення, за попередніми даними обласного управління статистики, протягом 2005 р. в атмосферне повітря області потрапило 68,4 тис.т забруднюючих речовин, що на 5,5% менше, ніж у 2004 році. Частка Полтавської області складає 1,5% із загальної кількості викидів в Україні. Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтаві, Лубнах і Миргороді. На м. Кременчук припадає більше 45% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами і левову частку з них складають викиди АТ "Укртатнафта". Вищою, ніж середня по області, є щільність викидів від стаціонарних джерел у Лохвицькому, Диканському та Гадяцькому районах, де розташовані підприємства видобування та транспортування природного газу і нафти. Зменшити забруднення атмосфери підприємствами області можна при умові заміни застарілого обладнання та технологій на менш енергоємні та маловідходні, заміни або реконструкції існуючих пилогазоочисних установок, додержання режимів та правил їх експлуатації, своєчасного проведення еколого-теплотехнічних налагоджувальних робіт котлоагрегатів.
Протягом 2005 року з поверхневих і підземних джерел області забрано води на 21,6 млн. кубічних метрів менше (7,8% відсотка), ніж у попередньому. Також у регіоні стала тенденція до зменшення споживання води на душу населення для господарсько-питних потреб. Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти. Із загальної кількості скинутих зворотних вод менше 4% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених (разом з неочищеними 0,024 млн.м3) становив. 6,4 млн.м3, що у 2,4 рази менше, ніж у 2004 р. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що забір води на одного мешканця області майже вдвічі менший, а скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) - на порядок менший за середній. Стан води в річках за останні роки суттєво не змінюється, спостерігаються незначні перевищення граничне допустимих концентрацій по біологічному та хімічному споживання кисню, заліза, марганцю. Кисневий режим здебільшого задовільний.
В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив. Серед об'єктів промисловості найбільший негативний вплив на стан земельних угідь в області чинять підприємства нафтогазового комплексу при будівництві та експлуатації газонафтових свердловин, трубопровідного транспорту та при пошкодженнях трубопроводів, найчастіше - навмисних, з метою крадіжок газоконденсату. Загрозу для навколишнього середовища складають заборонені до застосування, непридатні та невідомі хімічні засоби захисту рослин, які зберігаються в господарствах без належного контролю.
В області 275,8 тис. га займають ліси та інші лісовкриті площі, в тому числі, 252,15 тис. га вкрито лісовою рослинністю, що складає 8,7% загальної території області. Половина лісонасаджень - молодняки. Всі ліси віднесені до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання. Проблемними залишаються питання пошкодження лісових площ пожежами, шкідниками і хворобами, самовільні поруби До природно-заповідного фонду області (4,05 % від загальної площі) входять 25 територій та об'єктів загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам'ятка природи, 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Головними проблемними питаннями в області щодо екологічного стану залишаються: Постійне руйнування берегів Кременчуцького водосховища внаслідок водної абразії (52 км). Підтоплення. Безповоротна втрата земель за рік складає від 3 до 4 метрів берегової лінії, а на окремих ділянках - до 7 метрів. На сьогодні виникла загроза руйнування житлових будинків та підсобних будівель в таких населених пунктах, як Липове, Шушвалівка, Мозоліївка, Пронозівка, Васьківка і Градизьк Глобинського та Максимівка Кременчуцького районів. Надзвичайно складна ситуація склалася в смт Градизьку, де берегова лінія водосховища впритул підійшла до забудованої території, та в зоні Державного геологічного пам'ятника природи - гори Пивихи, яка руйнується і зсувається під впливом дії води. Протягом 2002-2005 рр. на берегоукріплювальні роботи в смт.Градизьку (в межах урочища "Узвіз") з Полтавського обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 1 млн. грн., з держбюджету - 16,7 тис. грн, відповідно закріплено 741 м берегів. Зруйнована берегова зона наблизилася до двох давніх кладовищ в селі Пронозівка. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.98 № 1431 "Про стан соціально-економічного розвитку Полтавської області" передбачалося виділити Полтавській обласній державній адміністрації кошти в сумі 4 млн. гривень для проведення берегоукріплювальних робіт на Кременчуцькому водосховищі та ліквідації наслідків підтоплення і затоплення житлових будинків. Питання залишається невирішеним до цього часу. " Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року" передбачалося виділити області з державного бюджету на виконання природоохоронних протипаводкових заходів: в 2002 році - 3,2 млн. грн., фактично за рік виділено - 59,3 тис. грн.; в 2003 році - 3,9 млн. грн., фактично виділено менше третини; в 2004 р. - 4,7 млн. грн., фактично - 1,259 млн. грн., у 2005 році - 5,4 млн. грн., фактично - 380,7 тис. грн. Враховуючи це, на водосховищі проводяться лише першочергові заходи по зменшенню впливу берегообвалення.