У сучасної людини червоний приплив викликає не марновірний страх, а цілком обґрунтовану тривогу. Останнім часом ці припливи трапляються всі частіше й охоплюють прибережні води всіх континентів, за винятком Антарктиди.
Таємниця червоного припливу була відкрита ще в минулому столітті, коли з'ясувалося, що морська вода стає червоною-червоній-червоної-криваво-червоної через бурхливе розмноження деяких видів одноклітинних водоростей. Як виявилося, ці організми токсичні, ті їсти виробляють отруйні речовини. Одні з них токсичні споконвічно, інші починають виділяти отрути в несприятливих умовах, наприклад, коли в процесі харчування їм не вистачає яких-небудь речовин. Ці отрути по харчових ланцюжках попадають в інші морські організми. У результаті гинуть планктони, донні тварини, риби, кити, морські птахи. Токсини небезпечні й для людини. Деякі з них мають канцерогенні властивості, тобто можуть викликати злоякісні утворення.
Участившиеся випадки червоних припливів учені зв'язують із забрудненням океану відходами виробництва.
3.4. Теплове забруднення.
Теплове забруднення поверхні водойм і прибережних морських акваторій виникає в результаті скидання нагрітих стічних вод електростанціями й деякими промисловими виробництвами. Скидання нагрітих вод у багатьох випадках спричиняється підвищення температури води у водоймах на 6-8 градусів Цельсия. Площа плям нагрітих вод у прибережних районах може досягати 30 кв.км.
Більше стійка температурна стратифікація перешкоджає водообмену поверхневим і донним шарам. Розчинність кисню зменшується, а споживання його зростає, оскільки з ростом теипературы підсилюється активність аеробних бактерій, що розкладають органічну речовину. Підсилюється видова розмаїтість фітопланктону й всієї флори водоростей.
На підставі узагальнення матеріалу можна зробити висновок, що ефекти антропогенного впливу на водне середовище проявляються на індивідуальному й популяционно-биоценотическом рівнях, і тривала дія забруднюючих речовин приводить до спрощення экосистемы.
Забруднення ґрунту
Ґрунтовий покрив Землі являє собою найважливіший компонент біосфери Землі. Саме ґрунтова оболонка визначає багато процесів, що відбуваються в біосфері.
Найважливіше значення ґрунтів складається в акумулюванні органічної речовини, різних хімічних елементів, а також енергії. Ґрунтовий покрив виконує функції біологічного поглинача, руйнівника й нейтралізатора різних забруднень. Якщо ця ланка біосфери буде зруйновано, то сформоване функціонування біосфери необратимо порушиться. Саме тому надзвичайно важливе вивчення глобального біохімічного значення ґрунтового покриву, його сучасного стану й зміни під впливом антропогенної діяльності. Одним з видів антропогенного впливу є забруднення пестицидами.
4.1. Пестициди як забруднюючий фактор.
Пестициди - це загальна назва великої групи ядохимикатов, використовуваних для захисту рослин, знищення паразитів, переносників захворювань людини й сільськогосподарських тварин. Цей термін у перекладі з латинського означає «убиваю заразу».
Окремі групи пестицидів одержали свою назву залежно від того, на кого спрямовано їхня дія. Інсектициди знищують комах. Фунгіциди діють на гриби. Дефоліанти видаляють листи з рослин. Вони необхідні, наприклад, при механізованому збиранні хлопковолокна. Гербіциди використовуються для знищення бур'янів.
Порівняно недавно людство усвідомило реальну погрозу, що представляє надмірне застосування пестицидів. Потрапляючи на рослини, у ґрунт і водойми, пестициди концентруються живими організмами й порушують рівновага в природних экосистемах. По ланцюжках харчування вони переходять в організм людини, порушуючи його життєдіяльність.
Так, за результатами досліджень, проведені в нашій країні, за останні роки відзначається підвищення ступеня забруднення ґрунтів хлорорганическими й фосфорорганическими пестицидами. Їхні небезпечні кількості виявлені в продуктах харчування, питній воді, навіть у молоці матерів, що годують, і в тканинах новонароджених дітей.
Непомірне застосування пестицидів негативно впливає на якість ґрунту. У зв'язку із цим посилено вивчається доля пестицидів у ґрунтах і можливості й можливості їх знешкоджувати хімічними й біологічними способами.
Дуже важливо створювати й застосовувати тільки препарати з невеликою тривалістю життя, вимірюваної тижнями або місяцями. У цій справі вже досягнуті певні успіхи й впроваджуються препарати з великою швидкістю деструкції, однак проблема в цілому ще не вирішена.
Кислі атмосферні випади на сушу (кислотні дощі)
Одна з найгостріших глобальних проблем сучасності й доступного для огляду майбутнього - це проблема зростаючої кислотності атмосферних опадів і ґрунтового покриву. Райони кислих ґрунтів не знають посух, але їхня природна родючість знижена й хитливо; вони швидко виснажуються й урожаї на них низькі.
Кислотні дощі викликають не тільки підкислення поверхневих вод і верхніх обріїв ґрунтів. Кислотність зі спадними потоками води поширюється на весь ґрунтовий профіль і викликає значне підкислення ґрунтових вод. Кислотні дощі виникають у результаті господарської діяльності людини, що супроводжується емісією колосальних кількостей оксилов сірки, азоту, вуглецю.
Ці оксилы, надходячи в атмосферу переносяться на більші відстані, взаємодіють із водою й перетворюються в розчини суміші сірчистої, сірчаної, азотистої, азотної й вугільної кислот, які випадають у вигляді "кислих дощів" на сушу, взаємодіючи з рослинами, ґрунтами, водами.
Головними джерелами в атмосфері є спалювання сланців, нафти, вугіль, газу в індустрії, у сільському господарстві, у побуті. Господарська діяльність людини майже вдвічі збільшила надходження в атмосферу оксилов сірки, азоту, сірководню й оксиду вуглецю. Природно, що це позначилося на підвищенні кислотності атмосферних опадів, наземних і ґрунтових вод. Для рішення цієї проблеми необхідно збільшити об'єм систематичних представницьких вимірів сполук забруднюючу атмосферу речовин на більших територіях.
Кислотні дощі приносять багато неприємностей для людей. Наприклад людина попавший під кислотний дощ у найкращому разі облисіє, у гіршому одержить кислотний опік, облисіє й прийде додому в разлезшейся одягу.
Висновок
Охорона природи - завдання нашого століття, проблема, що стала соціальної. Знову й знову ми чуємо про небезпеку, що загрожує навколишньому середовищу, але дотепер багато хто з нас уважають їх неприємним, але неминучим породженням цивілізації й думають, що ми ще встигнемо впоратися з усіма утрудненнями, що виявилися.
Однак вплив людини на навколишнє середовище прийняло загрозливі масштаби. Щоб у корені поліпшити положення, знадобляться цілеспрямовані й продумані дії. Відповідальна й діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробить нові методи зменшення й запобігання шкоди, наносимого Природі Людиною.
Література
1. Наша Планета; Москва; 1985 рік.
2. Пьер Агесс; Ключі до екології; Ленінград; 1982 рік.
3. В.З.Черняк; Сім чудес і інші; Москва; 1983 рік.
4. Френц Щебек; Варіації на тему однієї планети; 1972 рік.
5. Економічна й соціальна географія миру.
6. Енциклопедія «Я пізнаю мир» (Екологія).