Структура міжбанківського ринку та умови торгівлі на ньому (стр. 1 из 7)

Вступ

Актуальність теми дослідження дуже висока і полягає в торгівлі іноземної валюти, в проблемах та перспективах розвитку. Ціллю даної роботи, є вивчення міжбанківсьго ринку України.

Об'єктом є – діяльність комерційного банку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в галузі валютних операцій.

Предметом є – операції з торгівлі іноземною валютою на міжбанківському ринку України.

У теоретичній частині даної роботи буде розглянуто структуру міжбанківсько ринку, та умови торгівлі на ньому.

У практичній частині буде розглянуто приклад з досвіду банку. Для розв’язання задачі буде застосовано інформацію, яка йдеться в теоретичній частині, як щодо законодавчих нормативів так і до нормативів обліку.

У третій частині подаються проблеми та шляхи вдосконалення міжбанківського ринку України.

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами здійснюється через уповноважені банки виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок і умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються НБУ. Отже, відповідно до чинного законодавства України міжбанківський валютний ринок є єдиним джерелом придбання іноземної валюти для всіх резидентів України. Оскільки органи державної влади є резидентами України і чинне законодавство України не передбачає будь-якого альтернативного порядку придбання ними іноземної валюти, то купівля державними органами іноземної валюти може здійснюватися виключно на міжбанківському валютному ринку відповідно до встановлених НБУ правил незалежно від характеру операцій, для виконання яких призначається придбана іноземна валюта (виконання зобов'язань в іноземній валюті від імені і за рахунок держави чи виконання власних зобов'язань державних органів). Банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ, від свого імені купують іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів, до яких, зокрема, відносяться й органи державної влади. Було визначено вичерпний перелік суб'єктів, що мають виключне право здійснювати від власного імені операції на міжбанківському валютному ринку України: НБУ, уповноважені банки і уповноважені фінансові установи, що отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій. Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України купують іноземну валюту як для власних потреб, так і за дорученням клієнтів (резидентів і нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України, якщо це не суперечить чинному законодавству України. При цьому коло клієнтів, за дорученням яких може здійснюватися купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку, будь-яким чином не обмежується. Таким чином, будь-яка особа - клієнт уповноваженого банку чи уповноваженої фінансової установи, включаючи органи державної влади, має право дати доручення такому уповноваженому банку чи уповноваженій фінансовій установі на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, встановленому в Правилах здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, за умови, що придбання іноземної валюти та її переказ за кордон не суперечать чинному законодавству України. Враховуючи зазначене, купівля іноземної валюти, необхідної для виконання органами державної влади своїх повноважень, може бути здійснена ними виключно на міжбанківському валютному ринку України через уповноважені банки чи уповноважені фінансові установи з дотриманням усіх вимог, встановлених Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

1. Теоретичні основи операцій з торгівлі на міжбанківському валютному ринку

1.1 Структура міжбанківського ринку

Міжбанківський валютний ринок України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком [4].

Міжбанківський валютний ринок України - позабіржовий валютний ринок, де відбувається купівля-продаж іноземної валюти з урахуванням попиту й пропозиції між банками [7]. Структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначає Національний банк України (НБУ).

Порядок організації торгівлі іноземною валютою в Україні регламентований законодавчими актами, що надають право уповноваженим банкам, які одержали ліцензію Нацбанку виконувати такі операції:

а) від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за кошти резидентів та нерезидентів;

б) від свого імені і за власні кошти купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам - резидентам.

Резиденти і нерезиденти - це фізичні особи, які мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, що одержали ліцензію Нацбанку України, або за їх посередництвом іншим фізичним особам -резидентам (Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. зі змінами і доповненнями).[5]

Реалізація угод купівлі – продажу на міжбанківському валютному ринку опосередковується через валютний курс, тобто ціну, за якою можна купити або продати валюту однієї країни, що виражена у валюті іншої країни.

Згідно з чинним законодавством України:

1. Для здійснення валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України .

2. Національний банк України може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних зі строковими (ф'ючерсними) угодами.

Валютні біржі діють у ряді країн Західної Європи і здійснюють торгівлю валютою у значних обсягах. Курси валют встановлюють маклери бірж за участю представників державних органів і використовують на даній біржі саме цей рівень для розрахунку з клієнтами.

У США, Великобританії, Швейцарії інститут валютних бірж відсутній, оскільки у цих країнах знаходяться найбільші банки світу. Тут формується середній курс, який базується на встановленні курсів продавця і покупця. Характерно, що при обміні банками іноземних валют комісійні не відраховуються, а прибуток формується за рахунок різниці курсів продавця і покупця.

Валютні біржі, беручи до уваги їх специфіку та роль на сучасному етапі, є найбільш контрольованими з боку держави, особливо на етапі становлення ринкових відносин.

Світовий досвід показує, що в майбутньому торгівля валютою не буде відокремленою від торгівлі цінними паперами.

Надання підприємствам і комерційним банкам права проведення валютних операцій і міжнародних розрахунків сприяло створенню внутрішнього міжбанківського валютного ринку. Тому у 1991 р. Держбанк СРСР (пізніше Нацбанк України) утворив структурний підрозділ - Центр проведення міжбанківських валютних операцій (валютну біржу). У 1992 р. інтереси подальшого розвитку внутрішнього ринку, а також розпад СРСР сприяли зміні статуту валютної біржі. З підрозділу Національного банку України вона перетворилася, згідно з Постановою Правління НБУ №50 від 08.07.1993р, в загальнонаціональну форму організації міжбанківського валютного ринку-Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ).

УМВБ має статус акціонерного товариства закритого типу. Акціонерами біржі є виключно юридичні особи (40 українських банків). УМВБ має статутний фонд, сформований за рахунок власних коштів акціонерів у грошовій формі. Загальний розмір статутного фонду дорівнює 3 000 000 (три мільйони) гривень. Статутний фонд розподіляється на сорок простих іменних акцій. Відповідно, кожна проста іменна акція має номінальну вартість в 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень, а кожен акціонер УМВБ володіє однією акцією.

УМВБ є організацією, яка:

1) створена без мети отримання прибутку;

2) спрямовує свою діяльність на організаційне оформлення постійно діючого, централізованого ринку, в межах якого здійснюється укладання угод купівлі-продажу валютних цінностей, зокрема банківських металів, цінних паперів та їх похідних, а також інших фінансових інструментів та біржових активів, торгівля якими може здійснюватися на УМВБ згідно вимог чинного законодавства;

3) зосереджує попит та пропозицію валютних цінностей, банківських металів, цінних паперів та їх похідних, а також інших фінансових інструментів та біржових активів, сприяє формуванню їх біржового курсу;

4) організовує та забезпечує здійснення розрахунків та надання клірингового та депозитарного обслуговування угод і контрактів, укладених на торговельних майданчиках УМВБ.

Завдання УМВБ полягає у створенні належних умов, включаючи прозорість, відкритість та доступність інформації, для забезпечення рівних умов у здійсненні біржової торгівлі всім учасникам валютного, фондового та інших сегментів фінансового та товарних ринків, для нормальної і регулярної роботи цивілізованого міжбанківського валютного ринку, а при появі відповідних передумов - розвинути різні інструменти валютної торгівлі (опціони, строкові угоди, сучасні методи страхування валютних ризиків).

Основні функції УМВБ полягаються в:

* акумулюванні попиту і пропозиції на валютні ресурси;

* встановленні єдиного ринкового курсу гривні безготівкових операцій банків;

* забезпеченні додаткових гарантій при здійсненні валютних операцій;