19. Вартість оренди (для нежитлової нерухомості), грн/місяць: 1 кв. м, всього об'єкта
20. Джерело інформації
Банк надає такі вимоги до оцінювачів при здійсненні оцінки об’єктів:
1. При розрахунку вартості комерційної нерухомості застосовувати порівняльний та дохідний підхід;
2. Виконувати роботи по оцінці майна не лише в обласному центрі, а і в межах області;
3. В процесі оцінки нетипових, складних об’єктів – співпрацювати з відділом по роботі із заставним майном РБА (спільний огляд об’єкту, обмін інформацією, консультації, попереднє погодження, тощо);
4. Проводити лояльну тарифну політику щодо клієнтів Банку;
5. Надавати інформацію про проведену оцінку за кредитом клієнту Банку до відділу по роботі із заставним майном обласної дирекції у встановленій формі, одразу після завершення Звіту (мета – моніторинг рівня ринкових цін у регіоні, підвищення прозорості та якості співпраці Банку з суб'єктами оціночної діяльності);
6. Приймати участь у зустрічах з представниками банку з метою аналізу поточної ситуації та покращення співпраці;
7. Розглянути можливість та надати пропозиції щодо проведення спеціалістами суб’єкта оціночної діяльності перевірок майна, що перебуває в заставі Банку
Якщо в процесі співпраці з оцінювачем виявлено факти про дії оцінювача, що суперечать інтересам Банку та можуть призвести до фінансових втрат Банку внаслідок використання результатів робіт оцінювача, а також при виявленні значних відхилень у визначеній вартості об’єкта оцінки від ринкових даних, виявлення в процесі моніторингу Звітів про оцінку майна порушення оцінювачем вимог нормативних актів, що регулюють відносини в сфері проведення оцінки майна та майнових прав, втрати (зупинення дії, закінчення терміну) дії сертифікатів, ліцензій, свідоцтв, тощо, на право проведення діяльності по оцінці майна та майнових прав тощо Банк припиняє співпрацю з оцінювачем, що вчинив такі порушення.
Відділ по роботі з заставним майном успішно виконує покладені на нього функції, що дозволяє мінімізувати кредитні ризики Банку та забезпечення отримання відповідного рівня доходів.
3. Опис робіт, виконаних під час проходження практики
банк кредитний ризик управління
Під час проходження практики вдалося вивчити питання, які допомагають закріпленню теоретичних знань, отриманих в процесі навчання, тобто закріпити отримані теоретичні знання на практиці. Крім того було отримано практичні навички роботи з документами, досліджено специфіку та методологію діяльності відділу по роботі з заставним майном Управління ризиками МОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Під час цього дослідження вдалося виявити ряд розбіжностей між теоретичними положеннями щодо управління ризиками, зокрема кредитними, та практичний втіленням цих положень.
Для поглиблення набутих знань та розуміння специфіки діяльності даної установи було вивчено організацію виробництва та досвіду роботи установи-бази практики, отримано навички організаційної та виховної роботи в колективі, Вдалося отримати цінну інформацію, необхідну для написання магістерської роботи (як статистичного, так і теоретичного характеру).
Проходження практики сприяло також розвитку навичок самостійної діяльності при проведенні науково-теоретичного та економіко-практичного аналізу діяльності окремих ланок установи банку, виявленню протиріч, що виникають в процесі реалізації управління кредитними ризиками комерційного банку. Крім того, отримано навички розробки наукових продуктів, звітів, виконання економічних розрахунків.
Список використаних джерел
1. Батракова Л.Д. Экономический анализ деятельности коммерческого банка. – М: Логос, 2004. – 342 с.
2. Білик М.Д., Павловська О.В. Фінансовий аналіз. – К.: КНЕУ, 2005. – 592 с.
3. Васюренко О.В., Волохата К.О. Економічний аналіз діяльності комерційних банків. – К.: Знання, 2006. – 463 с.
4. Вітлинський В., Пернарівський О. Фінансова стійкість як системна характеристика комерційного банку // Банківська справа. – 2004. – №6. – С. 48–51.
5. Герасимович А.М., Бутинець Ф.Ф. Аналіз діяльності комерційного банку. – Житомир: Рута, 2001. – 342 с.
6. Капран В.І. Банківські операції. – К.: ЦУЛ, 2006. – 208 с.
7. Кочетков В.М., Омельченко О.В. Основи аналізу діяльності комерційного банку. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 96 с.
8. Ткач Є.І., Вашків П.Г. Фінансово-банківська статистика. Практикум. – К.: Либідь, 2002. – 324 с.
9. Шеремет А. Д, Щербаков Т.Н. Финансовый анализ в коммерческом банке. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 246 с.
10. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.
11. http://www.aval.ua; http://www.mk.aval.ua; http://www.kv.aval.ua; www.fg.org.ua.
[1] Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі — Фонд) створений на виконання Указу Президента України від 10 вересня 1998 року №996/98.
Фонд засновано з метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб — вкладників банків. Фонд є державною, спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд функціонує на засадах, встановлених Законом України від 20 вересня 2001 року №2740-III «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб».
Фонд за три роки існування здійснив виплати гарантованих сум відшкодування за вкладами у банках «Слов’янський» та «Україна», що ліквідуються.
Фонд гарантує вклади громадян, розміщені в банках — учасниках Фонду в національній та іноземній валюті, включаючи відсотки у розмірі вкладів, але не більше 25 000 гривень по вкладах у кожному банку на день настання недоступності вкладів. Вклади до 1 гривні не відшкодовуються.
Фонд гарантує вклади фізичних осіб в банках України, які є учасниками (тимчасовими учасниками) Фонду. Двічі на рік Фонд публікує в офіційних засобах масової інформації реєстр банків -учасників (тимчасових учасників) Фонду.