Смекни!
smekni.com

Зміна системи державних закупівель сільськогосподарської продукції в 1950-60 рр. (стр. 2 из 2)

Проблеми однак продовжували існувати. Прославлений механізатор з Кіровоградщини О.Гіталов на XXI з'їзді КПРС говорив про значний розрив між виробництвом сільгосппродукції та технічною базою заготівельних органів. Він відзначив, що відчутні втрати сільськогосподарської продукції, які виникали яри цьому, працівники заготівельних органів легко перекладали на плечі колгоспів, які несли значні матеріальні збитки. Однак М.Хрущов не знайшов нічого кращого, ніж з гумором відповісти: "З такими труднощами значно простіше впоратись, аніж при нестачі виробництва продуктів харчування"23. Проте згодом спільною постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР від 25 лютого 1961 р. "Про перебудову та покращення організації державних заготівель сільськогосподарських продуктів" було встановлено, що надалі закупівлі повинні проводитись шляхом контрактації з використанням типового договору, яким визначались об'єми та якість заготівельної продукції, терміни її реалізації, умови доставки та прийому, ціни і порядок розрахунків, взаємна матеріальна відповідальність сторін24.

Проведення комплексу заходів щодо підвищення рівня технічного забезпечення сільського господарства, культури землеробства, організаційно-господарського зміцнення колгоспів дозволило в другій половині 50-х рр. досягти певного збільшення урожайності найважливіших сільськогосподарських культур.

Слід однак зазначити, що особиста зацікавленість місцевого партійного керівництва за будь-яку ціну виконати, а ще краще перевиконати план, нехай і на шкоду справі, продовжував брати верх. Це призвело до того, що в багатьох колгоспах укорінялась антидержавна практика отримання насіннєвої ссуди або купівлі насіння з державних ресурсів, тоді як кожне господарство повинно було мати власне сортове насіння в необхідній кількості. Широкого розмаху набуло явище, коли районні керівники намагаючись вибитись у передовики, змушували господарства для перевиконання взятих зобов'язань здавати в рахунок плану насіннєве зерно, хоч невдовзі самі ж змушені були купувати насіннєвий матеріал за значно вищими цінами, оскільки свій продали як просту товарну пшеницю.

До участі у виконанні планів хлібозаготівель залучались навіть дослідні та учбові господарства. Щоправда, вони повинні були продавати державі лише ту кількість зерна та сільгосппродукції, що передбачалась планами. Місцевим органам влади заборонялось доводити їм додаткові завдання продажу державі продукції. В доповідній записці секретареві ЦК КПУ М.Бурковському в.о. міністра сільського господарства І.Зоріна 18 липня 1962 р. повідомляла, що в ряді областей цей порядок грубо порушується. За вказівками Луганського та Сумського обкомів та облвиконкомів, були незаконно доведені до обласних дослідних станцій додаткові завдання по продажу зерна державі25.

Це призводило до того, що господарства залишались практично без зернових кормів, а вже в 1964 р. до появи збиткових сільськогосподарських дослідних станцій, в тому числі Закарпатської області - 73 тис.крб.., Одеської - 64 тис.крб.., Чернігівської - 155 тис. крб. інших. Загальна сума збитковості дослідних установ становила 509 тис. крб.26.

Проведені заходи по вдосконаленню економічних зв'язків сільського господарства із сферою заготівель, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції мали позитивне значення для стимулювання виробничого процесу. Слід однак зазначити, що досвід функціонування цієї системи протягом 1958 - першої половини 1960 рр. показав, що відносини між цими сферами не були врегульовані. В умовах розвитку госпрозрахункових відносин відсутність юридично зафіксованих договірних зобов'язань продовжувала негативне впливати на фінансове становище колгоспів.

Сільське господарство несло на собі постійний тягар заготівель, планів, податків. Проблеми, що перманентно виникали перед колгоспами, практично вирішувались самотужки. Тому нові суспільно-політичні та економічні умови, що склались в кінці 50-х - першій половині 60-х рр., дали лише потужний імпульс для розвитку сільськогосподарського виробництва, але кардинально ситуацію так і не змінили.


ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи. 1946 - 1980 - ті рр. //Україна крізь віки. -К., 1999;

2. Кульчицький С.В. Спроби реформ (1956-1964)// Український історичний журнал. -1998. -№3. -С. 120-129;

3. Панченко П.П.. Сторінки історії України XX століття: (Українське село: поступ, сподівання, тривоги). -К., 1995;

4. Завальнюк О.М., Рибак І.В. Новітня аграрна історія України. -Кам'янець-Подільський, 2004;

5. Лубко І.М. Спроби організаційно-економічного подолання кризи колгоспного виробництва в середині 50х - на початку 60-х рр.// Український селянин: Збірник наукових праць - Черкаси, 2002. -Вип.5. –С.116-119; її ж. Спроби аграрних перетворень М.С.Хрущова та їх вплив на українське село (1953-1964 рр.) //Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. істор. наук.(Донецький національний університет). -Донецьк, 2002;

6. Романюк І.М. М.С.Хрущов і система планування сільського господарства України на початку 1950-х років// наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Вип. III. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця, 2001. -С. 131-134; Його ж. Перебудова системи управління сільського господарства України (1959 р.) //Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Збірник статей. Вип.. 16.- К., - Донецьк, 2001. - С. 156-160;

7. История социалистической экономики СССР. В 7 т. -М., 1980. -Т.VІ. -С.408;

8. Малофеев А.К. История ценообразования в СССР (1917-1963). -М., 1964.-С.268;

9. Развитие социалистической экономики СССР в послевоенный период.- М., 1965. - С.292;

10 Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). -Ф.І. -Оп.24. - Спр. 1539. -Арк.3О;

11. История социалистической экономики СССР. Т.VІ -С.408;

12. Завальнюк. О.М., Рибак І.В. Новітня аграрна історія України. - Кам'янець-Подільський, 2004. -С.175; Панченко П.П, Марчук В.А. Аграрна історія України. - К., 2000. -С. 232;

13. КПРС в резолюціях , рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК. Вид. 8-е, доп. і випр. -К., 1980. -Т.6. -С.393;

14. История социалистической экономики СССР. Т.VІ - С.409; 15. КПРС в резолюціях... - К., 1981. -Т.7. - С.318-325;

16. Там само. -С. 323, 324;

17.Збірник постанов і розпоряджень уряду УРСР. -К., 1958. -№7. -С.86;

18.Собрание постановлений правительства СССР. -М., 1958. -№ 11. - С.282;

19.Довідник про новий порядок, ціни та умови заготівель сільськогосподарських продуктів. /Міністерство сільського господарства УРСР. -К., 958. -С.48;

20.Сельское хозяйство СССР: Статистический сборник. -М., 1960.-С 407;

21. Історія селянства Української РСР. В 2-х т. -К., 1967. -Т.2. -С.413;

22. Позачерговий XX з'їзд Комуністичної партії України 16-17 січня 1959 р. Матеріали з'їзду.-К., 1959. -С.40,

23. Внеочередной ХХІ съезд Коммунистической партии Советского Союза. 27 января - 5 февраля 1959 г.:Стенографический отчет. -М., 1959. -Т. 1-2. - С.514;

24. Собрание постановлений правительства СССР. –М., 1961. -№4 -С.21;

25. ЦДАГО України. -Ф.1. -Оп. -80. -Спр.1296. -Арк.37,

26. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі -ЦВАВО України). -Ф.27- Оп. 20. -Спр. 1735. -Арк.78.