Справа національної приналежности населення в Київській Русі була і є досі контроверсійною темою східно-європейських істориків. Дискусію на цю тему розпочав російський історик М. Поґодін, який гадав, що первісним населенням теперішньої України були великороси, які під натиском татар еміґрували на північ, а на їхнє місце згодом прийшли «від Карпатських гір» українці. Погляди Поґодіна розвинув філолог О. Соболевський. Ця теорія викликала заперечення українських вчених (М. Максимович, М. Дашкевич, П. Житецький, А. Кримський та ін.). М. Грушевський своєю ст. «Звичайна схема ,русскої’ історії й справа раціонального укладу історії сх. слов'янства» (1904) й капітальним твором «Історія України-Русі» довів, що українці є автохтонами на своїй землі, що продовженням Київської Русі була Галицько-Волинська держава і що російська історія починається не з Києва, але з Володимира над Клязьмою у 12 ст. Схему Грушевського, яка була прийнята українською історіографією, визнали й деякі російські вчені (О. Прєсняков, М. Любавський та інші). Тому, що схема не відповідала політичним планам радянського керівництва, за директивою комуністичної партії радянські історики створили у 1930-их pp. нову схему історії Східної Європи, підставою якої є теза, що творцем Руської держави була, мовляв, «єдина древньоруська народність», з якої щойно пізніше, десь у 14 — 15 вв., відокремилися український, російський і білоруський народи. Новітня українська наука, спираючися й далі на схему М. Грушевського, розбудувала її в історичній (М. Чубатий, Н. Полонська-Василенко та ін.), археологічній (Я. Пастернак) та лінґвістичній (С. Смаль-Стоцький, Ю. Шевельов й ін.) площинах.
· Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.) (Докладніше див. ЕУ 1, стор. 408—426; ЕУ 2, стор. 1792—1793 і англомовна ЕУ, т. І, стор. 577—618; там же і докладна бібліографія).
· Грушевський М. Історія України-Русі. І — III тт. Л. 1898 — 99;
· Vernadsky G. Kievan Russia. Нью-Гавен 1951;
· Греков Б. Киевская Русь. П. 1953;
· Łowmiański Н. Zagadnienie roli normanów w genezie państw słowiańskich. В. 1957;
· Вопросы формирования русской народности и нации. М. — П. 1958;
· Paszkiewicz H. The Making of Russian Nation. Лондон 1963;
· Рыбаков Б. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи. М. 1963;
· Полонська-Василснко Н. Дві концепції історії України і Росії. Мюнхен 1964;
· Чубатий М. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох сх.-слов. націй. ЗНТШ, т. 178. Нью-Йорк — Париж 1964;
· Древнерусское государство и его международное значение. М. 1965;
· Пашуто В. Внешняя политика Древней Руси. М. 1968.
· Бойко О.Д. - Історія України 3-тє видання. "Академвидав", Київ 2005 р.