Повноваження органів місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування».
Повноваження органів місцевого самоврядування міста Києва визначаються також Законом про столицю України — місто Київ.
РОЗДІЛ Х. ОХОРОНА КОНСТИТУЦІЇ
Стаття 195
Охорону Конституції здійснює Конституційний Суд України.
Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність (конституційність) законів та інших правових актів Конституції України та конституційним законам України.
Повноваження і порядок розгляду справ визначаються законами про Конституційний Суд України і конституційне судочинство.
Стаття 196
Конституційний Суд України складається з 15 суддів, включаючи Голову Конституційного Суду.
Суддею Конституційного Суду може бути призначений громадянин України, який має виборче право, досяг на день обрання не менше 35 років, має стаж практичної, наукової або педагогічної роботи в галузі права не менше 10 років.
Голова Конституційного Суду призначається таємним голосуванням на засіданні Верховної Ради
Кандидатуру на посаду Голови Конституційного Суду вносять у Верховну Раду спільно Голова Верховної Ради і Президент.
У разі коли Голова Верховної Ради і Президент не дійдуть згоди щодо кандидатури на посаду Голови Конституційного Суду, запропоновані ними кандидатури вносяться у Верховну Раду як альтернативні.
Судді Конституційного Суду в однаковій кількості — по 7 суддів Конституційного Суду — призначаються Президентом України і Верховною Радою України.
Голова і судді Конституційного Суду України призначаються терміном на 10 років. Їхнє повторне призначення не допускається.
Стаття 197
Судді Конституційного Суду при виконанні своїх повноважень є незалежними і підкоряються тільки Конституції України, законам про Конституційний Суд і конституційне судочинство.
На суддів Конституційного Суду поширюються вимоги несумісності їхніх посад, які встановлені статтею 153 цієї Конституції.
Судді Конституційного Суду користуються парламентською недоторканністю, встановленою статтею 103 цієї Конституції.
Стаття 198
Повноваження судді Конституційного Суду припиняються достроково у зв'язку з:
1) його проханням про відставку;
2) втратою громадянства України або виїздом на постійне проживання за межі України;
3) неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
4) досягненням граничного віку, встановленого законом;
5) порушенням ним вимог несумісності, які встановлені статтею 153 цієї Конституції;
6) порушенням присяги;
7) усуненням з посади в порядку імпічменту. Рішення про дострокове припинення повноважень суддів Конституційного Суду ухвалює Верховна Рада.
Стаття 199
Конституційний Суд розглядає справи про відповідність Конституції і конституційним законам України (конституційність):
1) чинних законів та інших актів Верховної Ради;
2) Конституції та законів Республіки Крим;
3) указів Президента, актів Кабінету Міністрів;
4) актів міністрів та інших керівників центральних органів виконавчої влади України;
5) актів обласних (земельних) Рад і обласних (земельних) виконавчих комітетів;
6) актів місцевого самоврядування.
Ці справи розглядаються за поданням Президента, Голови Верховної Ради України, не менше однієї п'ятої депутатів України, Голови Верховного Суду, Голови Вищого господарського суду, Генерального прокурора, Верховної Ради Республіки Крим, обласних (земельних) Рад. Конституційний Суд розглядає справи про конституційність законів та інших правових актів за скаргою громадянина, якщо справа, з приводу якої він скаржиться, розглядалася загальними судами і по ній прийнято Верховним Судом остаточне судове рішення і якщо він вважає, що закон чи інший правовий акт, який було застосовано при вирішенні цієї справи, суперечить Конституції.
З питань, визначених цією статтею, Конституційний Суд ухвалює рішення, які є обов'язковими на всій території України для законодавчих, виконавчих і судових органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, посадових осіб, громадян та їхніх об'єднань.
Стаття 200
За поданням Верховної Ради Конституційний Суд дає висновки про:
1) відповідність Конституції міжнародних міждержавних договорів України, внесених у Верховну Раду для ратифікації;
2) дотримання Конституції України Президентом;
3) дотримання Конституції України Прем'єр-міністром, іншими посадовими особами, які призначаються чи затверджуються Верховною Радою (за винятком суддів Конституційного Суду).
Стаття 201
Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду визнаються неконституційними повністю або в певній частині, якщо вони не відповідають Конституції або була порушена передбачена Конституцією процедура їхнього розгляду, ухвалення або надання чинності.
Рішення Конституційного Суду про невідповідність законів чи інших нормативних актів або їхніх окремих положень Конституції, законам чи належним чином укладеним і ратифікованим міжнародним угодам України припиняє чинність цих актів з моменту введення їх в дію, якщо вони введені в дію після дня початку Конституційним Судом судочинства, а тих, що введені в дію до дня початку здійснення Конституційним Судом судочинства, — з дня прийняття Конституційним Судом цього рішення.
Правовідносини, які виникли внаслідок неправочинного акта, регулюються органом, який прийняв такий акт, в разі неспроможності цього органу — за його клопотанням компетентним вищестоящим органом.
Матеріальна і моральна шкода, завдана фізичним і юридичним особам неконституційними актами і діями, відшкодовується державою.
Стаття 202
Компетенція Конституційного Суду не поширюється на судові рішення, акти органів дізнання, попереднього розслідування і прокуратури з конкретних справ.
РОЗДІЛ XI. ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ
Стаття 203
Символами державності України є герб, прапор і гімн.
Стаття 204
Державним гербом України є тризуб золотої барви на синьому щиті.
Стаття 205
Державним прапором України є прямокутне полотнище, яке складається з двох рівношироких горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, з зображенням тризуба золотої барви у верхній частині на відстані однієї третини від древка.
Співвідношення ширини прапора і його довжини — 2:3.
Стаття 206
Державним гімном України є національний гімн «Ще не вмерла Україна».
Стаття 207
Столицею України є місто Київ.
Стаття 208
Національним святом України є День Незалежності — 1 грудня.
РОЗДІЛ XII. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ДОПОВНЕНЬ ДО КОНСТИТУЦІЇ І КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗАКОНІВ
Стаття 209
Зміни і доповнення до Конституції можуть вноситися за ініціативою не менше однієї третини складу Верховної Ради або у порядку народної ініціативи, підтриманої підписами не менше 1 мільйона виборців.
Закон про внесення змін і доповнень до Конституції в порядку здійснення народної ініціативи приймається всеукраїнським референдумом.
Закон про внесення змін і доповнень до Конституції в порядку здійснення парламентської ініціативи приймається Верховною Радою не менше ніж двома третинами голосів від встановленого Конституцією її складу і затверджується всеукраїнським референдумом.
Стаття 210
Не можуть бути внесені зміни і доповнення до Конституції, якщо вони спрямовані проти національної незалежності і територіальної цілісності України чи мають на меті зміну конституційного ладу, обмеження закріплених Конституцією форм власності й скасування прав людини. Не допускається внесення змін і доповнень до Конституції в умовах надзвичайного стану.
Закон про внесення змін і доповнень до Конституції не підлягає скріпленню Президентом.
Стаття 211
Закони, які у Конституції іменуються конституційними, приймаються, змінюються і доповнюються не менше ніж двома третинами голосів від встановленого Конституцією складу Верховної Ради.
Конституційні закони можуть бути прийняті, змінені чи доповнені при наявності висновку Конституційного Суду про конституційність проектів цих законів, змін та доповнень до них.
Конституційні закони, зміни чи доповнення до них не підлягають скріпленню Президентом.
Президент України
як глава держави і глава виконавчої влади — з одного боку, та
Верховна Рада України
як єдиний законодавчий орган — з другого боку, тобто
Сторони,
що є суб'єктами конституційного права, які одержали свої повноваження безпосередньо від народу,
виходячи з того, що
відсутність нової демократичної Конституції України є гальмівним чинником на шляху здійснення економічних, а також політичних і державно-правових реформ;
відхилення Закону України «Про застосування Закону України «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні» та зміни Конституції (Основного Закону) України у зв'язку з його прийняттям», спрямованого на реалізацію положень Закону України «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні», унеможливлює належне функціонування всього державного механізму як у центрі, так і на місцях, стримує проведення економічних реформ, веде до подальшого зубожіння переважної більшості населення, загострення соціальних конфліктів;
наявність глибокої економічної, а також політичної кризи призводить до соціальної напруги в суспільстві, його криміналізації та до політичного протистояння владних структур,
з метою
уникнення неузгодженостей між чинними нормами Конституції (Основного Закону) України і нормами Закону «Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні» та введення цього Закону в систему правових актів, що визначають конституційний лад України;