Смекни!
smekni.com

Договір охорони та супроводження товарів (стр. 3 из 3)

На сьогоднішній день практика не знає прецедентів невиконання митною вартою своїх зобов’язань, однак гіпотетично така ситуація цілком можлива. При цьому фактично залишаються незахищеними інтереси фізичних та юридичних осіб - власників (володільців) товарів і транспортних засобів, що супроводжуються і охороняються митним органами. Тому питання про відповідальність сторін цього договору повинно бути вирішено в законодавчому порядку. Це забезпечить запровадження механізму захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб (суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності) у відносинах із суб’єктами, наділеними владними повноваженнями, що в свою чергу підвищить попит на послуги митних органів.

Таким чином, охорона та супроводження товарів, що знаходяться під митним контролем, митними органами є з, одного боку, заходом гарантування доставки товарів у митний орган призначення, застосування якого врегульовано митним законодавством України, а з іншого боку, є послугою, що надається митними органом на підставі цивільно-правового договору. У ЦК України не передбачений такий вид договору, оскільки сфера його застосування дуже вузька - він характерний тільки для митної справи і не застосовується поза її рамками. Однак в даному законодавчому акті міститься положення про договір охорони (особи чи майна), який при цьому не можна застосовувати до відносин, пов’язаних з охороною та супроводженням товарів. На наш погляд, зазначена норма ЦК України взагалі містить звужене визначення договору охорони, оскільки має значну кількість обмежень, які стосуються сторін (охоронцем може бути лише підприємець; в значній кількості випадків охоронні послуги надаються державними органами, зокрема, підрозділами МВС України), порядку оплати (вноситься щомісячно), що в свою чергу передбачає тривалий термін дії договору (принаймні більше, ніж один місяць). Відповідно до положень ЦК України не можливо, наприклад, укласти договір на охорону квартири, припустімо, на триденний термін - на час відсутності її власника. Отже, на наш погляд, необхідно внести зміни до ст.978 ЦК України, виклавши її в наступній редакції:

"За договором охорони одна сторона - охоронець зобов’язується забезпечити схоронність особи чи майна, які охороняються, а інша сторона - володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов’язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і сплачувати охоронцю встановлену плату в порядку, передбаченому договором".

Література

1. Дрішлюк А.І., Орзіх Ю. Договір доручення та комісії за Цивільним кодексом України // Юридический вестник. - 2005. - № 3. - С.77 - 80.

2. Дрішлюк В.І. Поняття та ознаки публічного договору за цивільним законодавством України // Практика виборчого процесу в Україні та проблеми його правового регулювання: Всеукр. наук. - практ. конф.: Зб. тез та доп. / Редкол.: С.В. Ківалов, М.Р. Аракелян, Ю.М. Оборотов та ін. - Одеса: Юридична література, 2005. - С.146 - 149.

3. Екимов С.А. Понятие и общая характеристика договора // Журнал Российского права. - 2002. - № 10. - С.88 - 92.

4. Ершов А.Д. Основы управления и организации в таможенном деле. - Учебное пособие. - СПб.: СПбИВЭСЭП. Санкт-Петербургский филиал РТА. О-во "Знание", 1998. - 362 с.

5. Ємельянчик С. Договір про надання послуг у новому Цивільному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 2. - С.92 - 94.

6. Єсіпов І. Договір як юридичний факт // Юридичний журнал. - 2005. - № 2 (32). - С.99 - 103.

7. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін; За ред. О.В. Дзери. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 912 с.

8. Золотнікова Н.С. Місце договору транспортного експедирування серед інших договорів про надання послуг // Митна справа. - 2004. - № 3. - С.42 - 47.

9. Иванов В.В. Общие вопросы теории договора. - М.: Эдиториал УРСС, 2000. - 160 с.

10. Иоффе О.С. Обязательственное право. - М.: Юрид. лит., 1975. - 880 с.

11. Іванов С.О. До питання поділу юридичних осіб на юридичні особи приватного та публічного права // Університетські наукові записки. - 2005. - № 3. - С.100 - 106.