26. На думку автора, недоліком законодавства, що регулює недержавне пенсійне забезпечення, є те, що в Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення" регулюється лише способи формування активів та інвестування недержавних пенсійних фондів, а порядок розміщення активів та резервів іншого суб’єкта - страхових компаній регулюється іншим законом - Законом України "Про страхування". А оскільки страхові компанії зі страхування життя є суб’єктом недержавного пенсійного забезпечення, їхню діяльність потрібно було б нормативно урегулювати в Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення".
27. До складу пенсійних активів недержавного пенсійного фонду, відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно з законодавством. Законодавством по-різному встановлені для недержавних пенсійних фондів та страхових компаній зі страхування життя правила розміщення пенсійних активів та страхових резервів. Стосовно однакових цінних паперів існують різні відсоткові ліміти, що зумовлено самою специфікою діяльності цих суб’єктів.
28. Страхові компанії зі страхування життя здійснюють інвестування в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України, більше 20 відсотків загального розміру резервів. Шляхом залучення цих коштів долається дефіцит бюджету на розвиток окремих галузей економіки, тому дані фонди коштів для держави мають вагоме значення. Автор вважає, що потрібно збільшити відсоток коштів, для інвестування в економіку України, що дозволить отримати додаткові фінансові надходження.
29. Оподаткування в системі недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати з позиції страхування фізичних осіб, які є вкладниками недержавних пенсійних фондів та страхових організацій зі страхування життя; оподаткування юридичних осіб - роботодавців, які сплачують пенсійні внески за працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення; та з позиції оподаткування самих недержавних пенсійних фондів та страхових організацій.
30. Держава активно заохочує як фізичних так і юридичних осіб до участі в системі недержавного пенсійного страхування шляхом надання податкових пільг, шляхом віднесення пенсійних страхових платежів на валові витрати підприємства або шляхом повернення податкового кредиту.
31. Оподатковується діяльність страхових організацій. Відповідно страхові організації сплачують податок на додану вартість, податок на прибуток, податок з доходів з джерелом їх походження.
32. Обов’язковим для виконання суб’єктами, які здійснюють недержавне пенсійне страхування є подання фінансової звітності відповідним контролюючим структурам - Міністерству фінансів України, Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг Україні, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольному комітету України.
33. Пенсійні системи сьогодні реформуються в більшості держав світу, оскільки їхня традиційна побудова не відповідає реаліям: зростанню тривалості життя і зниженню народжуваності. У таких умовах майже неможливо застосовувати колишні методи побудови пенсійної системи.
34. Великого значення набули як недержавні пенсійні фонди, так і страхові компанії зі страхування життя. За допомогою цих суб’єктів недержавного пенсійного страхування рід держав змогло провести пенсійні реформи.
35. Якісно пенсійні системи були реформовані в США, Франції, Німеччині, Великобританії, Японії. В кожній із цих країн впровадження недержавного пенсійного забезпечення має свої особливості. Робиться акцент на податкових пільгах, на заснуванні на підприємствах окремих пенсійних підрозділів, на можливості накопичувати кошти на підприємстві в окремий фонд на спільній діяльності держави, недержавних пенсійних фондів та страхових компаній.
36. В країнах Європейського Союзу компанії зі страхування життя продовжують залишатися домінуючим типом інституційного інвестора, який "тримає" на собі ліквідність ринку цінних паперів та інших фінансових інструментів. Пенсійне страхування є джерелом інвестиційних ресурсів, воно є важливим розв’язання соціальних проблем.
37. Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або прискоренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким структурам і державі в цілому.
38. Для покращення недержавного пенсійного страхування як інституту фінансового права в Україні потрібно ввібрати весь позитивний досвід держав, які успішно здійснили пенсійні реформи. Для викликання більшого інтересу суспільства до цього інституту та використання від нього користі для державних цілей потрібно:
- заохочувати як населення так і роботодавців до участі в системі недержавного пенсійного страхування, шляхом надання відчутних податкових пільг;
- проведення активної роз’яснювальної роботи серед громадян та роботодавців про переваги недержавного пенсійного страхування та його публічну значущість;
- розроблення спільних проектів розвитку суб’єктів недержавного пенсійного страхування та держави;
- використання фондів коштів недержавного пенсійного страхування для інвестування в України як особливого фінансового інституту.
- на загальнодержавному рівні акцентувати на тому, що участь у недержавному пенсійному страхуванні сприяє розподілу та перерозподілу внутрішнього валового продукту та національного доходу на прикладі іноземних держав.
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - Ст.141.
2. Директиви Парламенту і Ради Європи від 3 червня 2003 р. 2003/41/EC “Про діяльність і нагляд за установами професійного пенсійного забезпечення” // www.rada.gov.ua
3. Директива Парламенту і Ради Європи від 5 листопада 2002 р. 2002/83/ ЕС “Про страхування життя" // www.rada.gov.ua
4. Закон СРСР “Про державні пенсії” від 14.09.1967 р. // www.rada.gov.ua
5. Закон України “Про Антимонопольний комітет України" // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №50. - Ст.472.
6. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" // Відомості Верховної Ради. - 2003. - №49-51. - Ст.376.
7. Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 47-48. - Ст.372.
8. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28.12.1994 р. Зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 4. - Ст.28.
9. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 37. - Ст.308.
10. Закон України “Про податок на додану вартість ”. від 25.03.2005 // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 21. - Ст.156.
11. Закон України “Про страхування" // Відомості Верховної Ради. - 1996. № 18. - Ст.78.
12. Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” від 12.07.2001 р. // Відомості Верховної ради України. - 2002. - №1. С.1.
13. “О разрешении пенсионной кассе служащих на казенных железных дорогах производить операции по страхованию жизни”. Высочайше утв. мнение Государственного Совета 3 мая 1899г. (Собр. узак. И распор. Правительства.1899. Августа 5. Ст.1313) // Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. T. XIX.1899. No 16830-СПб.: Государственная типография, 1902.
14. “Об установлении Положения о страховании доходов и капиталов в Государственных сберегательных кассах“. Одобренный Государственным Советом и Государственной Думой и Высочайше утв. Закон 10 июня 1914 г. (Собр. узак. и распор. Правительства. 1914. Отд1. № 207. Ст. 2096) // СПб.: Государственная типография, 1914.
15. Положение “О пенсионных кассах служащих в земских учреждениях”. Высочайше утв. Мнение Государственного Совета 12 июня 1900 г. (Собр. узак. и распор. Правительства. 1900. Августа 17. № 97. Ст. 1955) // Полное Собрание Законов Российской Империи. Собрание третье. Т. ХХ. 1900. № 18870. СПб.: Государственная типография, 1902.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року N 1211 (1211-2002-п) “Про затвердження напрямів інвестування галузей економіки з та рахунок коштів страхових резервів" // www.rada.gov.ua
17. “Про анулювання договорів зі страхування життя”: Декрет РНК від 18.11.1919 р. // СУ РСФСР. - 1919. - № 56. - Ст.542.
18. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.11.2004 № 2875 “Про затвердження Правил розміщення страхових резервів із страхування життя" // www.rada.gov.ua
19. Розпорядження Кабінету міністрів України “Концепція подальшого проведення пенсійної реформи" від 21.10.2009р. № 1113 // Пенсійний Кур’єр України.30.10.2009. Ст.2-3.
20. Розпорядження Кабінету міністрів України “Про схвалення Стратегії розвитку пенсійної системи" від 15.12.2005р. N 525-р // Інфодиск: Законодавство України.
21. Абрамов В. Світовий досвід фінансового контролю держави за Діяльністю суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення // Економіст. - 2005. - №8.
22. Артюх Т.М. Страхування життя і його розвиток в Україні // Фінанси України. - 2000. - №9.
23. Вишновецький В.М. Деякі питання фінансової системи України // Проблеми фінансового права. Чернівці, 1996. - 183с.
24. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Фінансовок право: Учеб. Пособие. Харьков: Легас, 2003. - 327с.
25. Гаврилюк Р.О. Егалітарна інструментально-потребова концепція податкового права. Право України. - 2007. - №10.
26. Годме П.М. Финансовое право. Пер. с фр. - М.: Прогресс, 1978. - 428с.
27. Граве К.А., Лунц Л.А. Страхование. М.: Госюриздат, 1960. - 167с.
28. Грачева Е.Ю. см.: Финансовое право: Учебник / Под редакцией Е. Ю. Грачевой, Г.П. Толстопятенко. М.: Изд-во "Проспект", 2003. - 192с.
29. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Особлива частина: Навчальний посібник. - К.: Алерта; КНТ, 2007. - 472с.
30. Долгошея Н.О. Страхування в запитаннях і відповідях: Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 318с.