Смекни!
smekni.com

Військово-повітряні сили 2 (стр. 2 из 2)

Війська радіаційного, хімічного і біологічного захис­ту (РХБ захисту) України були створені на базі хімічних військ колишнього СРСР. Від них нам залишилась добра матеріально-технічна база, на якій і почалось формуван­ня частин РХБ захисту.

Наша країна не має хімічної та бактеріологічної зброї, але на її території знаходиться багато електростан­цій, що працюють на ядерному паливі, і хімічних під­приємств, які виробляють отруйні речовини. Ліквідація наслідків можливих аварій на подібних об'єктах є одним із головних завдань військ РХБ захисту.

Аналіз екологічної обстановки в країні за останні ро­ки свідчить про її неухильне погіршення. Тому керівниц­тво Міністерства оборони вирішило створити управління військової екології. У своїй роботі військові спеціалісти-екологи насамперед спиратимуться на досвід, нагромад­жений у ході ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, підприємствах хімічної промисловості, залізничному, водному транспорті.

Війська РХБ захисту протягом 1991—1997 pp. брали участь у ліквідації наслідків аварій практично на всій те­риторії нашої держави.

Війська радіоелектронної боротьби (РЕБ) набувають дедалі більшого значення в сучасних умовах. Як по­казує досвід, в останніх локальних війнах і військових конфліктах (особливо у війні в Перській затоці) завдяки діяльності частин і підрозділів РЕБ досягалась повна перевага авіації над засобами ППО. На сьогодні поки що немає більш надійного захисту від ударів високоточної зброї, ніж засоби РЕБ. І в подальшому їх значення і вага в досягненні успіхів у бойових діях постійно зрос­татимуть.

Топографічна служба діє на основі потреб Збройних Сил в топографічно-геодезичній інформації з урахуванням Воєнної доктрини України та аналізу сучасного стану то-погеофізичного забезпечення території нашої держави і суміжних держав. Силами Топографічної служби постійно виконуються роботи з топогеодезичного забезпечення нав­чальних центрів і полігонів, а саме: підтримання у готов­ності до використання геодезичних мереж, контроль при­в'язки стартових і вогневих позицій при проведенні бойових пусків ракет і стрільб артилерії, складання та поновлення топографічних карт.

Топографічна служба створює карти всіх масштабів, різноманітні спеціальні карти, каталоги координат геоде­зичних пунктів. Вона забезпечує ними всі види Збройних Сил, роди військ, спеціальні війська, а також Національну гвардію, Прикордонні війська, Війська цивільної обцрони, Міністерство внутрішніх справ, Службу безпеки України, інші міністерства та відомства народного господарства.

Частини і підрозділи Топографічної служби викону­ють великий обсяг робіт із забезпечення постійної бойо­вої готовності військ, бойового чергування та випробу­вань нової техніки і системи озброєння.

ТИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Тил Збройних Сил — це сили і засоби, призначені для тилового забезпечення військ. До складу тилу Збройних Сил входять різні частини, установи і підрозділи, необ­хідні для виконання таких основних завдань: забезпе­чувати війська матеріальними засобами, здійснювати вій­ськові перевезення всіх видів, відновлювати військову техніку і майно, створювати умови для базування авіації і сил флоту, надавати медичну допомогу пораненим і хво­рим, евакуювати і лікувати їх, здійснювати квартирно-екс­плуатаційне і фінансове забезпечення та ін.

Тил Збройних Сил України разом з усіма видами і ро­дами військ зазнав значних змін. Він характеризується високою мобільністю, маневреністю і механізацією всіх своїх структур.

ЗАЛІЗНИЧНІ ВІЙСЬКА

Залізничні війська служать для технічного прикрит­тя, загородження або відновлення, тимчасової експлуата­ції, будівництва нових залізничних колій та забезпечення бойових дій Збройних Сил.

В Україні кожний п'ятий кілометр залізниць — справа рук воїнів-залізничників, що є досить вагомим внеском у розвиток транспортної мережі нашої держави.

Військовослужбовці Залізничних військ протягом по­воєнного часу брали безпосередню участь у знешкоджен­ні боєприпасів, мін, снарядів, що залишилися по всій території України і вже понад 50 років загрожують жит­тю громадян. Силами особового складу спеціальних під­розділів військ за цей період знешкоджено понад 400 ти­сяч вибухонебезпечних предметів, у тому числі 38 тисяч снарядів великого калібру.

КЕРІВНИЦТВО ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ УКРАЇНИ

Загальне керівництво Збройними Силами України здійснює Президент України як Головнокомандувач і як Голова Ради національної безпеки і оборони України. Він вживає необхідні заходи щодо забезпечення надійної обо­роноздатності держави і постійної бойової готовності Збройних Сил. Як Головнокомандувач Президент згідно із законом «Про оборону України» вносить на затвердження Верховною Радою кандидатуру на посаду міністра оборо­ни України, проекти концепції військового будівництва, Воєнної доктрини, бюджету на військові витрати, веде міждержавні переговори з воєнних питань, віддає накази на ведення Збройними Силами бойових дій, на призов та звільнення зі строкової військової служби, призначає та звільняє вище командування Збройних Сил України, присвоює вищі військові звання (генералів, адміралів).

Рада оборони України є вищим державним органом колегіального керівництва питаннями оборони і безпеки. Вона утворюється для забезпечення захисту сувереніте­ту, конституційного ладу і територіальної цілісності України, вироблення стратегії і політики у сфері націо­нальної оборони.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами Укра­їни здійснює Міністерство оборони як орган державного управління, що несе повну відповідальність за розвиток армії і флоту, виконання завдань оборони. Міністерство оборони України оцінює воєнно-політичну обстановку, визначає ступінь воєнної загрози, здійснює керівництво бойовою, оперативно-тактичною, морально-психологіч­ною підготовкою військ, визначає чисельність, склад ви­дів і родів військ, контролює виконання чинного зако­нодавства з питань військової служби та ін.

Видами, родами Збройних Сил України, військови­ми з'єднаннями, частинами, кораблями, підрозділами керують командувачі та командири різних ступенів.

У разі військового нападу (агресії) чи його загрози на всій територи або в окремих місцевостях України вводиться воєнний стан. При цьому проводиться загальна або часткова мобілізація, призивається із запасу на службу необхідний контингент військовозобов'язаних, здійснюються заходи щодо мобілізаційного розгортання Збройних Сил України. Галузі народного господарства держави переводяться з мирного на воєнний стан. У цей період створюються також місцеві органи військового керівництва. За їхнім рішенням відомства, підприємства, навчальні заклади, організації, незалежно від підпорядкування і форм власності в мирний час, спільно з військовими комісаріатами створюють дільниці для призову військовослужбовців-запасників, збору техніки, комплектують техніку особовим смяадом, організовують навчання військовозобов'язаних військових професій, спеціальностей, виконують інші необхідні в цей час обов'язки.

ВІЙСЬКОВІ КАДРИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ЇХ ПІДГОТОВКА

Військові кадри — це кістяк, основа Збройних Сил. Вони цементують, об'єднують навколо себе воїнів стро­кової служби, забезпечують разом з ними високу боєго-товність військ. Командири всіх ступенів навчають і виховують своїх підлеглих, готують до вмілого, самовід­даного захисту Батьківщини. З цією метою вони органі­зовують їх навчально-бойову діяльність, дбають про стан їхнього здоров'я, створення нормальних умов служби. Військові інженери різних спеціальностей забезпечують утримання у високій бойовій готовності військової техні­ки і зброї, апаратури, приладів, стежать за їх якісним обслуговуванням та правильною експлуатацією, відпові­дають за навчання молодших військових спеціалістів, воїнів. У Збройних Силах є спеціалісти й інших профі­лів: тилової, інтендантської, медичної, топографічної, метрологічної, метеорологічної та інших служб.

У Збройних Силах України організовано управління виховної роботи (див. схему його структури). До цієї слу­жби входять військові політологи, соціологи, психологи, юристи та ін. Вони займаються гуманітарною підготов­кою, вихованням особового складу, налагоджують відпо­чинок і дозвілля військовослужбовців, надають їм пси­хологічну та юридичну допомогу, консультації тощо.

Відданість Україні, високі професійні, організатор­ські здібності військових кадрів армії та флоту — основа міцності національних Збройних Сил. Могутність армії та флоту забезпечується також спадкоємністю націона-

лъних бойових традицій, поповненням військ випускни­ками військових навчальних закладів.

З утворенням Україною власних Збройних Сил розпо­чався процес реорганізації старих і створення нових ви­щих військових навчальних закладів. Система військової освіти в Україні розрахована на випуск усіх спеціалістів для армії та флоту. Для цього вищі військові навчальні заклади мають професорсько-викладацький склад з висо­кою теоретичною і практичною підготовкою та сучасну навчально-матеріальну базу, техніку, обладнання.

Спеціалістів для Збройних Сил України готують у військових академіях, університетах, інститутах, на війсь­кових факультетах, відділеннях та кафедрах військової підготовки кількох цивільних вищих навчальних закла­дів, на курсах підготовки і перепідготовки офіцерів. Ви­щі військові навчальні заклади відповідно до завдань, що стоять перед ними, випускають спеціалістів з різним рівнем освіти і кваліфікації.