1.1.5. Якими є завдання кредитно-модульної системи?
Основними завданнями є:
• адаптація ідей Європейської кредитно-трансферної системи до системи вищої освіти України для забезпечення нобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;
• забезпечення можливості навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку та підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;
• підвищення мотивації студентів до набуття знань та умінь, а також відповідальності за результати власної навчальної діяльності;
• стимулювання систематичної та якісної аудиторної і самостійної роботи студентів, ефективної практичної підготовки з метою досягнення високої якості вищої освіти;
• прищеплення студентам почуття навчальної дисциплінованості;
• усунення безплідних за своєю кінцевою суттю «штурмів» під час екзаменаційних сесій, зниження при цьому пікових психологічних та емоційних перевантажень студентів і викладачів;
• забезпечення мобільного зворотного зв’язку у системі «викладач-студент»;
• підвищення об’єктивності оцінювання рівня набутих студен-тами знань та умінь;
1.1.6. Що таке Європейська кредитно-трансферна система (European Credit Transfer System – ECTS)?
Відомо, що із створенням загальноєвропейського простору ви-щої освіти перед студентами розкриваються можливості вільного пересування в межах усього простору, тобто навчатися або завершувати освіту за межами своєї країни у будь-якому закордонному вищому навчальному закладі, з яким його рідний заклад має партнерські стосунки (угоду про співпрацю).
Для гарантування прозорості і полегшення визнання за кордоном навчальних досягнень студента, здобутих у навчальному закладі рідної країни, з метою продовження його навчання чи визнання диплому як підстави для працевлаштування, розроблено загальнозрозумілу систему оцінювання, що базується на обліку кредитів та оцінок. Названо цю систему Європейською системою перезарахування кредитів або Європейською кредитно-трансферною системою.
1.1.7. Що таке кредити ECTS?
Кредити ECTS – це числовий еквівалент навантаження (від 1 до 60), призначеного для навчальних дисциплін відповідного курсу (ро-ку навчання), щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента яке вимагається для їх завершення. Кредити ECTS відображають кількість роботи, якої вимагає кожна навчальна дисципліна і всі дис-ципліни відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в університеті, включаючи лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації, навчальну та виробничу практики, самостійну роботу, екзамени чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. ECTS базується, таким чином, на повному навантаженні студента, необхідному для виконання усіх видів і форм занять впродовж року, а не обмежується тільки аудиторними годинами.
Навчальне навантаження студента на один навчальний рік становить 60 кредитів, відповідно на семестр – 30, на тетраместр – 15.
Наказом МОН України (від 20.10.2004 р. № 812) встановлено, що один кредит ECTS становить 36 академічних годин.
МОН України рекомендує, як уже було зазначено, прийняти однозначну величину кредиту ECTS – 36 академічних годин, куди входять всі види навчального навантаження, при цьому не обумовлено, яка частка кредиту припадає на окремі види діяльності студента. Основна вимога ECTS–самостійна робота студента повинна становити не менше половини кредиту ECTS, тобто 18 академічних годин (для умов нашої країни).
1.1.8. Якою є структура навчальної дисципліни?
Навчальна дисципліна складається з кількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. У свою чергу заліковий кредит складається з одного чи кількох модулів, а модулі – із змістових модулів, які можуть поділятись на окремі навчальні елементи.
1.1.9. Що таке заліковий кредит?
Заліковий кредит відповідно до наказу МОН України (від 23.01.2004 р. № 48) – це одиниця виміру навчального навантаження для засвоєння змістових модулів навчальної дисципліни. Тобто, залі-ковий кредит складається з окремих модулів, які в свою чергу – із змістових модулів, кількість яких може бути різною залежно від тематичного «насичення». Залежно від тривалості вивчення дисципліни та форми підсумкового контролю до залікового кредиту можуть входити один або декілька модулів.
Заліковий кредит – це завершена частина навчальної дисципліни (залік, перехідний залік, екзамен, курсова робота, навчальна практи-ка, виробнича практика), що оцінюється в 100 балів. Окремими заліковими кредитами є дипломна робота (проект) та державна атестація.
Приклад 1. Навчальна дисципліна викладається один тетра-местр, форма підсумкового контролю – залік, кількість модулів – 1.
У такому випадку кількість залікових кредитів = 1.
Приклад 2. Навчальна дисципліна викладається один семестр, форма підсумкового контролю – залік, кількість модулів – 1. У тако-му випадку кількість залікових кредитів = 1.
Приклад 3. Навчальна дисципліна викладається один семестр, форма підсумкового контролю – екзамен, кількість модулів – 2. У такому випадку кількість залікових кредитів = 1.
Приклад 4. Навчальна дисципліна викладається два семестри, форма підсумкового контролю – залік, залік, кількість модулів – 2.
У такому випадку кількість залікових кредитів = 2.
Приклад 5. Навчальна дисципліна викладається два семестри, форма підсумкового контролю – перехідний залік, екзамен, кількість модулів – 4. У такому випадку кількість залікових кредитів = 2.
Приклад 6. Навчальна дисципліна викладається два семестри, форма підсумкового контролю – екзамен, екзамен, кількість модулів – 4.
У такому випадку кількість залікових кредитів = 2.
Приклад 7. Навчальна дисципліна викладається 2 семестри, фор-ма підсумкового контролю – перехідний залік, екзамен. Передбачено навчальним планом виконання курсової роботи та проходження на-вчальної практики. Кількість модулів – 6. У такому випадку кількість залікових кредитів = 4.
1.1.10. Що таке модульна технологія навчання?
Модульна технологія навчання – це одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блокову) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на осно-ві визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяль-ність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та умінь.
1.1.11. Що таке модуль?
Згідно з нормативними документами МОН України – модуль – це задокументована, завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лек-ції, практичні, лабораторні, семінарські та індивідуальні заняття, самостійна робота, практики, контрольні заходи). Модуль є частиною загального обсягу навчальної інформації, спорідненої за формами і видами навчальної та науководослідної діяльності студента. Модуль включає один або декілька змістових модулів і повинен бути кратним половині кредиту (18 годинам).
1.1.12. Що таке змістовий модуль?
Змістовий модуль – це система навчальних елементів, логічно завершена частина теоретичного та практичного навчального матеріалу, яка відповідає певному об’єкту вивчення; змістові модулі фор-мують розділи навчальної дисципліни; навчальна дисципліна формується як сукупність тісно пов’язаних між собою змістових модулів, передбачених для засвоєння протягом відведеного періоду навчання.
1.2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
1.2.1. Якими нормативно-правовими документами здійснюється організаційно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи?
Основними нормативно-правовими документами, які регулюють організаційно-методичне забезпечення КМС є: накази Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 року № 48 «Про проведення пе-дагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; від 23.01.2004 року № 49 «Про затвердження програми дій щодо реалізації положень Болонської конвенції в сис-темі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки»; від 20.10.2004 року № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»; від 29.07.2005 року № 454 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»; від 30.12.2005 року № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», а також наказ ректора Львівської національної академії ветери-нарної медицини імені С.З. Ґжицького (тепер Львівський національ-ний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького) від 20 червня 2007 року за № 42 «Про введення в дію «Тимчасового положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу».
1.2.2. Ким здійснюється інформування студентів про правила організації навчання за кредитно-модульною системою?
Інформування студентів щодо правил організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється заступником декана відповідного факультету та перед початком кожного навчаль-ного року куратором академічної групи при складанні індивідуально-го навчального плану студента.
1.2.3. Якою є роль куратора академгрупи у навчанні студентів?
Куратор (лат. curator, від curo – піклуюсь) – це викладач, який за поданням декана факультету призначається наказом ректора за відпо-відною академічною групою студентів на весь період їхнього навчання в університеті.
Призначається куратор з метою надання студентам допомоги та консультацій з різних питань, що стосуються підвищення ефективності організації та успішності їхнього навчання в університеті, створення і підтримання в групі здорової і творчої атмосфери, чуйного реагування на звертання студентів щодо отримання порад з проблем їх особистого життя, періодичне інформування батьків студентів про стан навчання та поведінки їхніх дітей тощо.
Однак функції куратора не обмежуються лише піклуванням про навчання студентів. Куратор в університеті – це ще й виховник студентської молоді, бо навчання і виховання, як два крила у птаха, невіддільні одне від другого і є двома взаємопов’язаними і взаємодоповнюючими складовими єдиного навчально-виховного процесу. Звідси випливає ще одна мета роботи куратора – втілення у навчальний і позанавчальний процес концепції університету з національного виховання і духовного відродження, формування національної свідомості, висококультурної, духовно багатої, фізично і морально здорової особистості, здатної примножувати могутність і славу Української держави.