· Робота АЕС повністю залежить від поставок тепловиділяючих збірок з Росії. В зв’язку закінчення терміну їх обов’язкових поставок (як компенсації за вивезену з України ядерну зброю) питання про надійне паливо – забезпечення АЕС значно загострюється.
· Перспективне капітальне будівництво в енергетиці, враховуючи специфіку галузі, має плануватись на довгостроковий період. Орієнтовно, розвиток електроенергетики країни планується виконати у 2 етапи: 1999 – 2003 роки та 2004 – 2010 р.р. Весь комплекс заходів перспективного будівництва на 1-му етапі до 2003 року має бути спрямовано на завершення будівництва і реконструкції об’єктів високого та середнього ступеня готовності, в число яких включені і енергоблоки ХАЕС – 2 та РАЕС – 4.
· Екологічний стан об’єктів атомної енергетики постійно контролюється. Величини скидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище, атомних станцій України є безпечними для здоров’я людини та навколишньої природи.
· Стан радіаційного захисту на АЕС характеризується рівнем опромінення персоналу. Середні індивідуальні дози опромінення персоналу АЕС України не перевищують гранично – допустимих рівнів і мають загальну тенденцію до зниження.
· У зв’язку з введенням заборони на розміщення відпрацьованого ядерного палива на території Красноярського краю, куди раніше надсилалося на переробку ВЯП від ВВЕР – 1000, та через інші чинники постало питання збереження ВЯП на території України. До сьогодні введено в дію сховище при ЗАЕС. Передбачається спорудження сховищ й при інших АЕС та центрального сухого сховища в Чорнобильській зоні.
· Винятково важливими завданнями є робота з громадськістю, засобами масової інформації, та інформаційно – видавнича діяльність. З цією метою в квітні 1993 року було створено Українське ядерне товариство (УКР ЯТ), яке увійшло до координаційної Ради ядерних товариств країн СНД (КР ЯТ СНД), а також є національним представником в агентстві NucNet.