· передбачати інфляційні моменти;
· розкривати проблеми страхування кредитних ризиків та інші важливі питання.
Прийняття нового Закону "Про банківське кредитування", на нашу думку, дасть змогу збільшити обсяги банківського кредитування, зменшити ризики у сфері активних кредитних операцій. У підсумку виграють не лише банки, а й позичальники, котрі матимуть змогу розширити свою діяльність за рахунок кредитних коштів. У виграші буде й держава, оскільки з пожвавленням банківського кредитування зросте обсяг надходжень до бюджету у вигляді податків.
2. Сформувати інфраструктуру кредитних операцій (у тому числі інформаційного, методичного, кадрового забезпечення тощо). Так, Національний банк України має розробити:
· нове положення "Про кредитування";
· методику оцінювання кредитного ризику та управління ним;
· положення "Про роботу з проблемними кредитами";
· рекомендації з аналізу кредитного портфеля тощо.
3. Необхідним є також розробка єдиної методичної бази організації кредитування. Якщо керуватися вказівками Національного банку України, то банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій і методику проведення оцінювання фінансового стану позичальника (контрагента банку) та ряд інших.
"Перелік методичної документації, що її рекомендує Національний банк України, на наш погляд, не повний, що зменшує ефективність організації кредитування банку. Цей перелік доцільно доповнити такими методичними вказівками:
· положеннями про кредитні комітети банку та кредитні комісії філій;
· порядок встановлення і перегляду лімітів;
· кредитні послуги банківської установи;
· положення про порядок прийняття рішень щодо надання кредитів;
· регламент здійснення кредитного моніторингу;
· регламент роботи із заставою під час проведення кредитних операцій;
· порядок укладення договорів на страхування майна, наданого в заставу;
· методи управління проблемними кредитами тощо.
В економічному сенсі було б важливо здійснити такі заходи:
1. Знизити ціну кредиту та розширити його доступ для ширшого кола клієнтів. Процентні ставки банків за кредитами можна зменшити, якщо клієнт приносить банку значні доходи за валютними операціями, акредитивами, гарантіями тощо. Така політика потребує диверсифікації банківських операцій, надійної та ефективної системи контролю відносин з кожним клієнтом. Процентна ставка банків за кредитами може бути зменшена, якщо позика диверсифікує кредитний портфель банку. Пропонується при укладанні кредитних договорів передбачати постійне коригування процентної ставки у випадку зміни облікової ставки Національного банку України, темпів інфляції тощо.
2. На сучасному етапі для стимулювання надання банками довготермінових позик на інвестиційну діяльність необхідно таке: по-перше, вирішити питання надання пільг щодо створення обов'язкових резервів, оподаткування доходів і використання прибутку банків; по-друге, створити умови для акумуляції у банках значних вкладів, щоб забезпечити необхідний обсяг кредитів, котрі мають надавати банки. Для цього необхідно стимулювати формування термінових депозитів шляхом диференціації норм обов'язкових резервів залежно від складу депозитів, зниження по датку на прибуток за процентами на термінові депозити.
3. На нашу думку, українським банківським установам у сучасних економічних умовах основний акцент під час вибору рішення про надання кредиту позичальникам – юридичним особам необхідно робити на якість менеджменту, аналіз фінансових звітів і рахунків і, лише в останню чергу, на забезпечення
4. Здійснити адаптацію міжнародного досвіду кредитування до української банківської практики, звернувши особливу увагу на розвиток кредитних ліній, овердрафтів, контокоренту, консорціумних кредитів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV // http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000р. №2121 – ІІІ // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”). – 2001. - №1 – с. 3 – 46.
3. Закон України ²Про заставу² від 02.10.1992 № 2654-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
4. Закон України ²Про іпотеку² від 05.06.2003 № 898-IV // http://www.zakon.rada.gov.ua.
5. Закон України ²Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати² від 19.06.2003 № 979-IV // http://www.zakon.rada.gov.ua.
6. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999р. №679 – XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”). – 1999. - №7 – с. 3 – 23.
7. Положення “Про кредитування”, затверджене Постановою Правління НБУ від 28 вересня 1995р. №246 // http://www.bank.gov.ua.
8. Адамик Б. Національний банк і грошово-кредитна політика. – Тернопіль, 2002.
9. Алексєєв І.В. та ін. Гроші та кредит: Навч. посібник / І.В. Алексєєв, М.К.Колісник, О.Й. Вівчар, П.Г. Ільчук, І.Ю. Кондрат. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 168 с.
10. Базидевич В.Д. Державні фінанси. – К., 2002.
11. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с.
12. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра ек. наук, проф. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
13. Батковський В. Проблеми кредитування малого підприємництва. // Вісник НБУ. – 2005. – №4.
14. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва. – К., 2003.
15. Богатин Ю.В., Швандар В.А. Инвестиционный анализ. – М., 2000.
16. Васюренко О.В. Банківський менеджмент. – К., 2002.
17. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 320 с.
18. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2004. – 324 с.
19. Вітлінський В.В. Кредитний кризи комерційного банку. – К., 2000.
20. Вступ до банківської справи: Навч. посіб. / Відп. ред. М.І.Савлук. – К.: Лібра, 1998.
21. Гальчинський А. Теорія грошей. – К., 1998.
22. Головин Ю.В. Банки и банковские услуги в России: вопросы теории и практики. – М.: Финансы и статистика, 1999.
23. Головко А.Т., Грушко В.І., Денисенко М.П. та ін. ( За ред. О.С. Любуня та В.І. Грушко). Система банківського менеджменту: Навчальний посібник. – Київ: Фірма “ІНКОС”, 2004. – 480 с.
24. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов¢язань у діяльності банків. – К., 2001.
25. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 510 с.
26. Гроші та кредит: Підручник. – 3-тє вид., перероблено і доповнено / М.І.Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598 с.
27. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навчальний посібник / За ред. Б.Л. Луціва. – 2-ге видання, перероб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 225 с.
28. Гуцал І.С. Банківське кредитування суб¢єктів ринку в трансформаційній економіці України. – Л.: ВАТ ²БІБЛЬОС², 2001.
29. Дзюблюк О. Ринок банківських послуг: теоретичні аспекти організації і стратегія розвитку в Україні. // Банківська справа. – 2005. – №3.
30. Дзюблюк О.В. Організація грошово-кредитних відносин суспільства в умовах ринкового реформування економіки. – К.: Поліграф книга, 2000.
31. Жуков Е.Ф. Деньги. Кредит. Банки. – М., 2002.
32. Іванов В.М., Софіщенко І.Я. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. – К., 2001.
33. Кириченко О.А., Міщенко В.І. Банківський менеджмент. – К., 2005.
34. Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. – Львів: Видавництво національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 192 с.
35. Коростельов В.А. Управлінське консультування. – К., 2003.
36. Костіна Н. Гроші та грошова політика. – К., 2001.
37. Костюченко О.А. Банківське право. – К., 2001.
38. Костюченко О.А. Банківське право: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.
39. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія та практика. – К., 2000.
40. Лантєв С.М., Денисенко М.П., Каьанов В.Г., Любунь О.С. Банківська діяльність (вітчизняний та зарубіжний досвід): Навчальний посібник. – К.: ВД “Професіонал”, 2004. – 320 с.
41. Матвієнко В.П. Філософсько-економічні погляди. – К., 2003.
42. Мітюков І.О., Александров В.Т., Ворона О.І., Чедбаєва С.М. Фінансові послуги України: Енциклопедичний довідник. [У 6т.]. Т1. – К.: Укрбланковидав, 2001. – 762 с.
43. Мічурін Є.О. Житлове право України. – Харків, 2001.
44. Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К., 2000.
45. Орлюк О.П. Банківське право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376 с.
46. Остапишин Т.П. Основи банківської справи: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 112 с.
47. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред д.е.н. проф. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. – 461 с.
48. Руденко Л. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній діяльності підприємства. – К., 2002.
49. Савлук М.І. Гроші та кредит. – К., 2001.
50. Саніахматова Н.О. Підприємницьке право. – К., 2001.
51. Смолянська О.Б. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 384 с.
52. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційних банків. – К.: КДТЕУ, 1998.
53. Фабер С., Карчева Г. Фінансовий стан та основні проблеми в діяльності банків у 2004 році. // Вісник НБУ. – 2005. – №3.
54. Финансы, деньги, кредит. Ученик / Под ред. О.В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2000.
55. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. – К., 2002.
56. Фролов С.М. Банківська справа та основи кредитного регулювання в Україні. – Суми, 2003.
57. Чайковський Я. Сучасний стан та перспективи розвитку банківського кредитування // Банківська справа. – 2005. – №2.
58. Шелудько В.М. Фінансовий ринок. – К., 2002.
59. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання – Прес, 2003. – 535 с.