Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Карманов) (стр. 21 из 88)

недозарезервування комерційним банком коштів на його кореспондентському рахунку,

нарахування та стягнення відсотків авансом у момент видачі позики

Штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу може стя­гуватись і в інших випадках, які мають місце у зв'язку з пору­шенням суб'єктами банківської діяльності чинного законодав­ства чи невиконанням нормативних актів Національного банку України та неправомірним одержанням доходів

У разі виявлення порушень законодавства при формуванні власного статутного фонду з банку стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу за весь звітний період Сума штрафу розраховується як розмір фактично одержаного банком доходу у звітному періоді, помноженому на питому вагу неза­конно сформованого статутного фонду в загальній сумі кредит­них ресурсів

Базою для розрахунку штрафів за порушення економічних нормативів є прибуток, який залишається у розпорядженні ко­мерційного банку після сплати усіх обов'язкових платежів у бюд­жет, але перед нарахуванням у фонди банку та виплатою диві­дендів

Для розрахунку неправомірно одержаного комерційним бан­ком доходу в зв'язку з недорезервуванням коштів на його корес­пондентському рахунку територіальні управління Національно­го банку України використовують дані про суму залучених коштів та залишки на кореспондентських рахунках комерційних банків за відповідний період регулювання (одержані згідно з додатком № 1 Положення про порядок формування банківською систе­мою України обов'язкових резервів, затвердженого постановою

Правління Національного банку України від 26.12.96 р. № 333, з урахуванням змін та доповнень до них) після здійснення деталь­ної перевірки їх достовірності. Сума неправомірно одержаного комерційним банком доходу визначається шляхом множення одноденної суми недозарезервованих банком коштів на розмір плати за діючою обліковою ставкою Національного банку Ук­раїни в розрахунку за один день, помноженому на кількість днів періоду регулювання. За недорезервування комерційним бан­ком коштів на його кореспондентському рахунку штраф стя­гується за кожний випадок допущеного порушення.

Штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу стягуєть­ся за кожний випадок допущеного порушення нормативів мак­симального розміру ризику на одного позичальника (Н9), мак­симального розміру кредитів, гарантій та поручительств, нада­них одному інсайдеру (НП), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 2). У цьому разі сума нарахованих штрафів не повинна перевищу­вати розміру капіталу банку.

Неправомірно одержаний комерційним банком дохід від нарахування та стягнення процентних доходів авансом у момент видачі позики, який підлягає стягненню у вигляді штрафу, ви­раховується як розмір фактично одержаного доходу від непра­вомірних дій.

Нарахування штрафу у розмірі неправомірно одержаного доходу здійснюється на підставі акта перевірки чи ревізії або доповідної записки відповідних територіальних управлінь На­ціонального банку України (обов'язково має бути доданий роз­рахунок штрафу), Відповідні територіальні управління Націо­нального банку України, які мають обґрунтовану інформацію про допущені комерційним банком порушення, готують розпо­рядження про притягнення до відповідальності та стягнення штрафу у розмірі неправомірно одержаного доходу, яке підпи­сується керівником та головним бухгалтером територіального управління Національного банку України. Стягнення штрафу здійснюється у претензійно-позовному порядку.

Останній вид примусових заходів — ліквідація комерційного банку та виключення його з Реєстру банків, валютних бірж і фінансово-кредитних установ — буде розглянуто нами у наступній главі.

Комерційний банк може бути переведено у режим фінансо­вого оздоровлення.

Режим фінансового оздоровлення — це система непримусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного Національ­ним банком України періоду з метою відновлення ліквідності та платоспроможності і усунення порушень, які призвели комер­ційний банк до збиткової діяльності або скрутного фінансового стану, а також наслідків цих порушень.

Переведення комерційного банку у режим фінансового оз­доровлення здійснюється відповідно до постанови Правління Національного банку України за наявності підстав, підтвердже­них висновками відповідних департаментів системи банківсько­го нагляду та відповідного територіального управління Націо­нального банку України. Комерційний банк може бути переве­дений Правлінням Національного банку України в режим фінансового оздоровлення на строк не більше 12 місяців. За наявності обґрунтованих підстав для успішного завершення ви­конання програми фінансового оздоровлення цей строк може бути продовжений банку Правлінням Національного банку Ук­раїни ще на 6 місяців.

Підставою для переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення є віднесення банку до категорії про­блемних, відсутність необхідного рівня капіталу, порушення загальновстановлених норм банківського законодавства. Проблемна діяльність комерційного банку визначається на підставі Мето­дичних вказівок про визначення критеріїв діяльності, за якими комерційні банки переводяться до категорії проблемних, зат­верджених постановою Правління Національного банку Украї­ни від 09.12.97р. №425.

Про переведення комерційного банку у режим фінансового оздоровлення повідомляються усі рівні системи банківського нагляду, відповідні територіальні управління, а також Емісійно-кредитний департамент Національного банку України.

Постанова Правління Національного банку України про пе­реведення комерційного банку у режим фінансового оздоров­лення надсилається керівництву банку. Комерційний банк у 20-денний строк з дня отримання постанови розробляє програму фінансового оздоровлення, яка затверджується Радою та Прав­лінням комерційного банку, і надсилає її для узгодження відпо­відному територіальному управлінню Національного банку Ук­раїни. Територіальне управління Національного банку України у 10-денний строк з дня отримання програми проводить її експертизу на предмет ефективності та відповідності вимогам На­ціонального банку України і подає її з висновками відповідному департаменту системи банківського нагляду Національного банку України

Програма фінансового оздоровлення в обов'язковому порядку має містити

аналіз причин, які спричинили погіршення фінансового стану та збиткову діяльність комерційного банку,

конкретні заходи фінансового оздоровлення із зазначенням термінів щодо їх виконання та розрахунок економічного ефекту від впровадження кожного заходу,

прогнозні показники діяльності комерційного банку, які передбачено досягнути після виконання заходів фінансового оздоровлення,

кошторис витрат щоквартально в цілому по банку та з роз­поділом за філіями

Залежно від підстав, за яких комерційний банк переведений у режим фінансового оздоровлення, банк зобов'язаний передба­чити на період дії режиму фінансового оздоровлення заходи, спрямовані на поліпшення його фінансового стану, а саме

зареєструвати в установлений строк оголошений статутний фонд,

сформувати власні кошти у відповідному розмірі,

сформувати резервний фонд та резерв на можливі втрати за позиками комерційних банків у необхідних сумах,

диверсифікувати активи і пасиви в напрямі підвищення їх ліквідності,

ліквідувати збиткові філії,

провести інвентаризацію заборгованості за наданими пози­ками та нестриманими відсотками за користування позиками за станом на перше число місяця прийняття рішення про переве­дення банку у режим фінансового оздоровлення. Безнадійні до повернення позики списати з балансу за рахунок страхового резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комер­ційних банків У разі недостатності коштів зазначеного резерву банк в установленому порядку покриває збитки від кредитної діяльності за рахунок фондів економічного стимулювання, інших фондів банку або віднесення цієї заборгованості на результати діяльності банку у порядку, передбаченому положенням «Про порядок формування і використання резерву для відшкодуван­ня можливих втрат за позиками комерційних банків», затвердженим постановою Правління Національного банку України від ЗО 09 97 р. № 323,

організувати роботу щодо оголошення банкрутами боржників банку, які припинили повернення позик або сплату відсотків за користування позиками,

здійснити заходи щодо погашення простроченої дебіторсь­кої заборгованості та списання дебіторської заборгованості з простроченими строками позовної давності на результати діяль­ності банку,

здійснити поповнення кореспондентського рахунку для за­безпечення проведення розрахунково-касових операцій клієнтів шляхом обов'язкового продажу власної іноземної валюти з дот­риманням встановленого Національним банком України ліміту відкритої валютної позиції, повернення валютних інвестицій в Україну, реалізації власних цінних паперів, а також реалізації інших як доходних, так і недоходних активів,

забезпечити першочергове погашення заборгованості за вкла­дами фізичних осіб, строк дії договорів яких минув,

визначити відповідальних осіб з управління кредитними ри­зиками за рахунок раціоналізації управління банком у цілому,

провести переоформлення раніше наданих пільгових кредитів за загальними умовами (не нижче ставки Національного банку) Пільговими (збитковими для банку) кредитами вважаються кре­дити, надані під відсоткову ставку, меншу за середньозважену ставку залучених банком кредитних ресурсів,

вжити заходів щодо створення та подальшого інтенсивного розвитку внутрішнього аудиту,