Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Карманов) (стр. 45 из 88)

У разі якщо пеня сплачується за окремим платіжним дору­ченням, у рядку «Призначення платежу» має бути вказано «Пеня за прострочення... (вид платежу)», номер, дата і сума, за простро­чення якої нарахована пеню, має бути наведено ЇЇ розрахунок, а також зроблено посилання на угоду, якою встановлений розмір пені, та на ст.ст. 1 і 3 вищезазначеного Закону.

Спори між платником і одержувачем коштів, що виникати­муть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням плат­ником пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному по­рядку.

У разі затримки банком одержувача зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта понад визначений термін, банк сплачує на користь одержувача коштів пеню у розмірі, що пе­редбачається угодою сторін на проведення розрахунково-касо­вого обслуговування, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стя­гується пеня. Відповідальність за правильність нарахування пені покладається на банк одержувача грошових коштів.

Банк перераховує за меморіальним ордером, підписаним керівником і головним бухгалтером банку, пеню на рахунок клієнта на підставі розрахунку сум пені; копія ордеру надається клієнтові.

Спори між клієнтом і банком, що виникатимуть у зв'язку з несплатою або неправильним нарахуванням банком пені, мають вирішуватись у претензійно-позовному порядку.

У разі перевищення нормативного терміну проходження платежів обслуговуючим банком відправлення коштів, останній стягує з банку у претензійно-позовному порядку пеню за кож­ний день затримки. Сума обчислюється відповідно до постано­ви Верховної Ради України від 25.06.1993 р. «Про норматив обі­гу платіжних документів в Україні».

Відповідальність за необґрунтованість безспірного стягнен­ня або безакцентного списання коштів, за недостовірність вка­заних у розрахункових документах даних, згідно з нормами ци­вільного законодавства (ст.ст. 203, 440 тощо Цивільного Кодек­су України) застосовується у вигляді відшкодування заподіяних безпідставним безспірним стягненням або безакцентним спи­санням збитків.

Крім того, в договорах, які укладаються між суб'єктами підприємницької діяльності, може бути передбачена також відпо­відальність у вигляді штрафів за випадки необґрунтованого безспірного стягнення коштів на користь суб'єкта підприємниць­кої діяльності. Згідно із ст. 8 Арбітражного процесуального ко­дексу України за необґрунтоване списання у безспірному по­рядку претензійної суми винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від списаної суми.

Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розра­хункового документа, і всі суперечки, які можуть виникнути з цих питань між підприємствами, мають вирішуватися в претензійно-позовному порядку. Крім того, чинним законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції за окремі порушення виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 149-152 Цивільного процесуального ко­дексу України; ст.ст. 66, 67 Арбітражного процесуального ко­дексу України; ст.ст. 29, 126 Кримінально-процесуального Ко­дексу України для забезпечення цивільного позову суд, арбіт­ражний суд, судді, а також прокурори, слідчі органів прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки України за порушеними кри­мінальними справами можуть за заявою сторони, що подала позов, або за своєю ініціативою вжити заходів щодо забезпечен­ня позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на кош­ти, що належать юридичній або фізичній особі. Крім того, відпо­відно до вищезазначених статей Кримінально-процесуального кодексу України арешт може бути накладений на кошти фізич­них осіб для забезпечення можливої конфіскації майна.

Залежно від ухвали суду, постанови прокурора, слідчого арешт може бути накладений на всі кошти, що знаходяться на рахун­ках юридичної (фізичної особи), або на який-небудь конкрет­ний рахунок, на кошти на рахунку в цілому і на конкретно виз­начену суму.

Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банка­ми негайно після отримання ухвали суду або постанови проку­рора, слідчого про накладення арешту. Якщо ухвала суду або постанова прокурора, слідчого про накладення арешту надійшли до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банками за станом на початок наступного операційного дня. Якщо на кошти юридич­них осіб арешт накладає арбітражний суд, то, крім винесеної ухвали, ним повинен бути виданий також наказ. Ухвала суду або постанова прокурора, слідчого надсилається безпосередньо до банку, в якому відкритий рахунок юридичної або фізичної осо­би. на кошти якої накладений арени.

У разі накладання арешту на кошти на рахунку юридичної або фізичної особи банком припиняється списання коштів за розпорядженням власника рахунку (в тому числі використання коштів на потреби підприємства та виплату заробітної плати і прирівняних до неї платежів), за винятком платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. При цьому для вико­нання ухвали суду (постанова прокурора, слідчого), на час на­кладення арешту, банк відкриває юридичній або фізичній особі на балансовому рахунку № 2909 спеціальний рахунок. Накопи­чення коштів на спеціальному рахунку, на виконання ухвали суду (постанови прокурора, слідчого), здійснюється в тій же групі черговості, що і оплата розрахункових документів за виконавчи­ми документами судів, згідно з встановленим порядком черго­вості виконання платежів. Кошти, які накопичуються на спеці­альному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали суду (постанови про­курора, слідчого) про зняття арешту. Накопичені кошти вико­ристовуються виключно для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші претензії до спеціального рахунку пред'являтися не можуть.

Якщо арешт накладений на рахунок із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на рахунку, банк цю суму резервує на спеціальному рахунку і продовжує проведення опе­рацій за встановленим порядком.

У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку банк перераховує наявну суму коштів на спеціальний рахунок за ок­ремою ознакою, вміщує ухвалу (постанову) до картотеки за по­забалансовим рахунком № 9803 та повідомляє суд (прокурора, слідчого) про відсутність або недостатність коштів для прийнят­тя ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом або накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми. Після накопичення на спеціальному рахунку необхідної суми і відсутності інших ухвал (постанов) про накладення арешту банк резервує її на цьому рахунку і відновлює проведення операцій за встановленим порядком.

У разі коли арешт накладений на рахунок у цілому, без заз­начення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банком здійсню­ються заходи по забезпеченню арешту, але кошти накопичуються на спеціальному рахунку без обмеження сумою до прийняття судом рішення за позовом або ухвали про скасування арешту.

Після прийняття рішення суду за цивільним позовом (виро­ку в частині цивільного позову) та при наявності на спеціально­му рахунку відповідної суми арештованих коштів банк на підставі виконавчого документа суду та розрахункового документа стягувача перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача. У такому ж порядку виконується вирок суду про кон­фіскацію майна.

Якщо на спеціальному рахунку була накопичена сума мен­ша, ніж в рішенні про стягнення, і присуджена до стягнення сума не перевищує зазначену в ухвалі (постанові), то накопиче­на сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а роз­рахунковий документ з відміткою про його часткову оплату вміщується в картотеку несплачених документів на позабалан­совий рахунок № 9803 в ту ж саму дату, в яку була вміщена ухвала (постанова) про накладення арешту. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається бан­ком на той рахунок, з якого вона була залучена.

Після накладення арешту на кошти на рахунку повернення помилково зарахованих коштів здійснюється власником рахун­ку позачергово у п'ятиденний термін після зняття арешту, нако­пичення на спеціальному рахунку зазначеної в ухвалі суми або за письмовим дозволом органу, який наклав арешт.

У разі прийняття судом рішення або ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові або з інших підстав, банк відновлює проведення операцій в установленому порядку. Кошти, які були накопичені за час накладення арешту на спеціальному рахунку, повертаються банком не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту на той рахунок, з якого вони були залучені.

Якщо до банку надійшли декілька ухвал (постанов) про на­кладення на кошти на рахунку арешту, то вони виконуються банком у календарній черговості їх надходження.

ПІДСУМОК

У цій главі Ви розглянули сутність безготівкових розрахунків. Безготівкові розрахунки обслуговують господарські взаємовід­носини підприємств, організацій, установ, об'єднань, фінансово-кредитних органів. Основне місце в цих розрахунках займа­ють платежі за матеріальні цінності та послуги.

Організація безготівкових розрахунків повинна сприяти про­цесу відтворення, відповідати конкретним вимогам, які обумов­лені інтересами розвитку економіки. Головна з них — забезпе­чувати своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію та надані послуги, тим са­мим сприяти прискоренню обігу оборотних коштів у розрахун­ках. Крім того, організація розрахунків повинна передбачати створення умов для взаємного контролю постачальника та по­купця за дотримання господарчих угод, здійснення банківсько­го контролю за діючими правилами розрахунків.