Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Карманов) (стр. 62 из 88)

Індивідуальні ліцензії (англ. Individual licence) видаються рези­дентам і нерезидентам на здійснення разової операції на період, необхідний для здійснення такої операції Індивідуальної ліцензії потребують такі операції

а) вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, за винятком

вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами-резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України,

вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами ~ резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах,

платежі в іноземній валюті, що здійснюються резидентами за межі України на виконання зобов'язань у цій валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інте­лектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оп­лати валютних цінностей,

платежів в іноземній валюті за межі України у вигляді відсотків за кредити, доходу (прибутку) від іноземних інвестицій,

вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припи­нення інвестиційної діяльності,

б) ввезення, переказування і пересилання за межі України валюти України, за винятком випадків, коли йдеться про суми у валюті України, що були вивезені, переказані, переслані на за­конних підставах за кордон, які можуть бути вільно ввезені, пе­реслані, переказані назад в Україну,

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують вста­новлені законодавством межі,

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави,

д) розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах за межами України, за винятком

відкриття фізичними особами — резидентами рахунків у іно­земній валюті на час їх перебування за кордоном,

відкриття кореспондентських рахунків уповноваженими бан­ками,

відкриття рахунків в іноземній валюті резидентами — дип­ломатичними, консульськими, торговими та іншими офіційни­ми представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філіями і пред­ставництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності,

е) здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.

Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, не­обхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Відмова у видачі Національним банком України ліцензії може бути оскаржена в суді або арбітражному суді.

Ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями можуть отримувати банки, які є юридичними особами, існують та здійснюють свої операції на території України не менше як один рік, з розміром статут­ного фонду та власних коштів, що встановлюються Національ­ним банком України.

Порядок отримання ліцензії був нами розглянутий у § 2 гла­ви З.

Як бачимо, валютні операції являють собою складний пра­вовий механізм Валютні операції, як правило, здійснюються на провідних валютних ринках світу ~ в Лондоні, Нью Йорку, Па­рижі, Цюриху, Люксембурзі, Брюсселі, Токіо і т д.

Валютними ринками користуються банки країн усього світу, в яких законодавством та валютним контролем дозволена торгівля валютою У деяких країнах діє єдиний центр, в інших бан­ки торгують валютами.

На Україні таким центром є Українська міжбанківська ва­лютна біржа (УМВБ) та Кримська міжбанківська валютна біржа (КМВБ) Але, враховуючи необхідність технічного відпрацювання механізму здійснення цих операцій, купівля-продаж іноземної валюти на УМВБ та КМВБ з березня 1999 р не відбувається.

Валютна біржа організаційне утворення, в якому здійснюється торгівля валютою на основі попиту і пропозиції.

У зв'язку зі зміною Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України уповноважені банки з 19 березня 1999 року здійснюють операції купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, тоб­то між собою.

Операції на міжбанківському валютному ринку України доз­воляється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать

Національний банк України,

уповноважені банки (комерційні банки, які отримали ліцен­зію Національного банку України на право здійснення операцій з валютними цінностями),

уповноважені кредитно-фінансові установи (які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями),

валютні біржі

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України мають право купувати іноземну валюту для власних потреб та за дору­ченням клієнтів (резидентів та нерезидентів) з метою перераху­вання іноземної валюти за межі України та в інших випадках, що не суперечать чинному законодавству України

Усі валютні операції з іноземними валютами першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та операції з купівлі-продажу безготівкових іноземних валют за гривні за рахунок власних коштів уповноважених банків і упов­новажених кредитно-фінансових установ здійснюються лише на умовах «тод», «том» або «спот»

Уповноваженим банкам та уповноваженим кредитно-фінансовим установам дозволяється купівля готівкових іноземних валют за безготівкові (готівкові) іноземні валюти тієї ж групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України та/ або безготівкові (готівкові) гривні за угодами «тод», «том», «спот» для забезпечення роботи власних кас із метою виконання зобо­в'язань перед власними клієнтами

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи

договір з нерезидентом, (інший документ, який згідно з чин ним законодавством України має силу договору),

вантажна митна декларація в разі, якщо товар ввезений на територію України,

акт здачі приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) (інший документ, який свідчить про надання послуг виконання робіт),

документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив, інкасо),

довідка державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків, із зазначенням інформації про основний поточний рахунок резидента у грив­нях та поточний рахунок в іноземній валюті, який визначений резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті (строк дії довідки 90 днів).

Після одержання від клієнтів зазначених документів упов­новажений банк (уповноважена кредитно-фінансова установа) формує реєстр (у двох примірниках), що містить у собі таку інфор­мацію:

назва підприємства, код ЄДРПОУ, місцезнаходження;

орган державної влади, який зареєстрував резидента;

податковий орган, в якому взято на облік резидента, дата та

номер реєстрації;

прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційні номери

директора і головного бухгалтера згідно з Державним реєстром

фізичних осіб;

номери та дати договорів або інших документів, що є під­ставою

для придбання іноземної валюти.

На оригіналах документів, на підставі яких була куплена іно­земна валюта, проставляється відмітка уповноваженого банку про обсяг придбаної валюти. Копії цих документів з зазначеною відміткою засвідчуються печаткою та підписом керівника (зас­тупника керівника) суб'єкта господарської діяльності або нота­ріусом (у разі здійснення митного оформлення продукції після 01.09.98 р. копія вантажної митної декларації засвідчується круг­лою гербовою печаткою і підписом керівника або заступника керівника відповідної митниці) та зберігаються в уповноваже­ному банку.

Купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами-страховиками, а також об'єднання­ми страховиків, які створені та мають відповідні повноваження згідно з чинним законодавством України, з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами здійснюється згідно з вимога­ми «Порядку про застосування іноземної валюти в страховій діяльності» № 245, затвердженого постановою Правління На­ціонального банку України від 23.09.96 р., за умови надання до­відки державної податкової адміністрації (інспекції), в якій ре­зидент зареєстрований як платник податків.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України резидентами (юридичними особами та фізичними особами, які займаються підприємницькою діяль­ністю без створення юридичної особи, крім постійних представ­ництв нерезидентів) при здійсненні неторговельних операцій вважаються такі документи:

1) заявки з розрахунком витрат: