Смекни!
smekni.com

Банківське право України (Карманов) (стр. 69 из 88)

Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) було затверджене наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 5 жовтня 1995 р № 75 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 10 95 р за № 365/903)

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відпо­відно до законів України з урахуванням міжнародних договорів України Для підписання зовнішньоекономічного договору (кон­тракту) суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законом Ук­раїни

Валютні умови контракту — умови, які узгоджуються у зов­нішньоекономічних контрактах, що заключаються між експор­тером та імпортером

Валютні умови контракту включають такі елементи

валюту ціни контракту,

валюту платежу, в якому будуть здійснюватися розрахунки між експортером та імпортером і яка може співпадати з валю­тою ціни, але може і відрізнятися від неї, особливо в розрахун­ках з країнами, які розвиваються, а також при здійсненні розра­хунків по валютному клірингу курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу для тих ви­падків, коли вони не співпадають,

різного роду застереження, які захищають сторони від ва­лютних ризиків (в результаті несприятливих змін валютного курсу або падіння купівельної спроможності окремих валют)

Правильність визначення валютних умов при укладенні зов­нішньоекономічного контракту — запорука ефективності здійснення зовнішньоекономічних операцій

Умови міжнародних розрахункових операцій включають го­тівковий платіж або розрахунок у кредит Під готівковим розра­хунком розуміють повну оплату товару до строку або в момент переходу товару чи товаророзпорядчих документів у розпоряд­ження покупця Під розрахунком у кредит (з розстрочкою плате­жу) розуміють міжнародний комерційний кредит (кредит екс­портера імпортеру або видача авансів імпортером експортеру) Банківський кредит, що надається на оплату товарів за зовніш­ньоекономічним контрактом, принципово не вносить нічого нового в умови міжнародних розрахункових операцій, адже роз­рахунки в цьому разі здійснюються безпосередньо без розстроч­ки платежу

Готівковий розрахунок особливо на умовах попередньої оп­лати досить вигідний експортерам, проте він створює значні труднощі для покупців рівень економічного ризику для них політичне зростає

Форми міжнародних розрахунків в основному подібні до тих, що мають місце у внутрішньоекономічних розрахунках Серед форм міжнародних розрахунків найпоширенішим є інкасо, бан­ківський переказ, акредитив тощо Можливість використання тих чи інших форм міжнародних розрахунків може визначатися у міждержавних угодах, а також встановлюватися у міжбанківських кореспондентських угодах уповноважених банків з інозем­ними банками

Вибір конкретної іноземної валюти та форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами визначається за угодою сторін та фіксується в умовах контракту

Одна з центральних проблем у зовнішньоекономічній сфері господарства України — прискорення надходження валютної виручки від експорту Валютна виручка від експорту вітчизня­них товарів за кордон повертається з великим запізненням або не повертається зовсім Непідготовленість вітчизняних суб'єктів господарювання до діяльності в умовах світового ринку зумовлює неефективність зовнішньоекономічних зв'язків української сторони, малу оборотність валютних коштів, значні валютні втра­ти при здійсненні міжнародних розрахунків.

Для вітчизняних товаровиробників — суб'єктів зовнішньо­економічної діяльності важливе значення має формування міжна­родної системи платіжно-розрахункових відносин у рамках СНД.

Найважливіше значення серед форм міжнародних розрахунків мають акредитив га інкасо Для забезпечення вчасного завер­шення розрахунків необхідно передбачати при укладенні угод з іноземними партнерами такі форми розрахунків.

документарний акредитив,

документарне інкасо (з гарантією при експорті).

Акредитив, що відкривається відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) в Україні, підпорядковується Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акреди­тивів у редакції 1993 р. , опублікованим Міжнародною торго­вельною палатою за № 500.

Акредитив у зовнішньоекономічних угодах є одностороннім грошовим зобов'язанням банку (банку-емітента) здійснювати за дорученням клієнта (наказодавця акредитива) — імпортера на користь бенефщіара (експортера) платежі (негайно або розстрочкою) чи оплачувати або акцептувати перевідні векселі (тра­ти) бенефщіара.

При міжнародних розрахунках за допомогою акредитивів банк-емітент взаємодіє з авізуючим банком, що знаходиться в країні експортера Після відвантаження товарів експортер пови­нен надати в авізуючий банк документи (насамперед транс­портні), які відповідають умовам акредитива Тому такий акре­дитив і називається документарним.

Акредитиви вважаються зручною формою оплати за експорт­но-імпортними операціями Вони дозволяють продавцеві отри­мати гроші за товар майже негайно, як тільки він відвантажений

При здійсненні інкасових операцій банки та їхні клієнти-учасники експортно-імпортних операцій керуються Уніфікова­ними правилами по інкасо, що розроблені і затверджені Міжна­родною торговельною палатою за редакцією 1978 р. за № 322.

За допомогою інкасо експортер в одній країні може отриму­вати платіж від боржника в іншій країні або акцепт за цінними паперами і товарними документами Документарне інкасо це інкасо фінансових і комерційних документів До фінансових документів відносяться перекладні і прості векселі, чеки, платіжні

розписки та інші інструменти отримання платежу, до комерцій­них -- рахунки-фактури, вантажні документи, документи на право власності, страхові документи та інші Інкасо означає інкасацію документів, але не інкасацію боргу

Банківські переказні операції в міжнародних розрахунках здійснюються в сучасних умовах за допомогою автоматизованої системи платежів SWIFT.

Важливе місце в розрахунках за експортно-імпортними опе­раціями займають гарантійні операції Банківська гарантія оз­начає, що уповноважений банк бере на себе зобов'язання у ви­падках неможливості клієнта здійснювати в строк платежі про­водити платіж за свій рахунок Гарантійні операції здійснюються банками за дорученням і за рахунок українських, іноземних та міжнародних суб'єктів господарювання (організацій) при наданні ними відповідного забезпечення.

На жаль, поки що у зовнішньоекономічній практиці для вітчизняних підприємств, які ще не створили для себе на світо­вому ринку іміджу надійного партнера, встановлюються невигідні умови розрахунків за експортно-імпортними операціями в екс­портних угодах передбачається післяплата, а при імпорті — пе­редоплата.

Згідно з Законом України «Про порядок здійснення розра­хунків в іноземній валюті» від 23 09 94 р. за № 185/94-ВР розра­хунки з експортно-імпортними операціями резидентами України повинні бути завершені у терміни, передбачені в зовнішньоеко­номічних контрактах, але не пізніше 90 календарних днів У ви­значені терміни мають бути завершені розрахунки за бартерними зовнішньоекономічними угодами Контроль за дотриманням ре­зидентами законодавче встановленого терміну розрахунків покла­дено на уповноважені банки і державні податкові органи.

Державні митні органи щотижня надсилають до уповнова­жених банків України, зазначених у вантажних митних деклара­ціях, реєстри вантажних митних декларацій окремо на імпортні та експортні вантажі Уповноважені банки України на підставі аналізу одержаних реєстрів встановлюють контроль за вчасним надходженням резидентам виручки в іноземній валюті за про­дукцію, роботи (послуги), що були експортовані або продукцію при Гі імпорті з-за кордону з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь імпортера.

При ненадходженні в Україну валютної виручки у встанов­лені строки або продукції за імпортом уповноважені банки в

тижневий термін подають інформацію про це комісіям при територіальних управліннях Національного банку України за місцем реєстрації резидентів

У разі несвоєчасного завершення розрахунків у межах вста­новленого терміну підприємства можуть звернутися до комісії при територіальному управлінні НБУ для отримання відстрочки на надходження експортного виторгу чи товару, що імпортується

За порушення законодавче встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями резидентів при неодер­жанні експортної виручки або товарів за імпортом нараховуєть­ся пеня (за кожний день прострочення) Уповноважені банки щомісяця перераховують до Державного бюджету суми нарахо­ваної пені за поданням державних податкових органів

Здійснення розрахунків за експортно-імпортними операція­ми пов'язане зі значним ризиком Тому до зовнішньоекономіч­них договорів застосовуються певні захисні застереження валютно цінові, антидемпінгові, про конфіденційність, форс-мажорні, про реекспорт, на випадок ненадходження коштів за експорт, на випадок ненадходження продукції за імпортом в обу­мовлені договором терміни тощо

З метою прискорення міжнародних розрахунків в Україні можуть застосовуватися так звані спеціальні імпортні процедури, серед яких одне з центральних місць надається режиму імпорт­них депозитів Попередні імпортні депозити — це внесення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на безпроцентні ра­хунки в банках на період від моменту набрання зовнішньоеко­номічними договорами юридичної сили до моменту надходжен­ня товарів, що постачаються через митний кордон України, коштів у валюті договору в сумі, визначеній у встановлених про­центах до вартості відповідного договору