Шпаргалка по Административному праву 2 (стр. 1 из 7)

1. Адміністративне управління А. Файоля.

А.Файоль вважався засновником адміністративної школи управління. Об’єктом своїх досліджень обрав організацію в цілому, й найголовніше він вивчав і описував управлінську діяльність.

Файоль виділив в управлінні 5 головних функцій: планування, організування, розпорядництво, координування та контролювання.

Усвідомивши закономірності організації функціонування організації Файоль розробив 14 принципів адміністративного управління, які й не втратили актуальності й досі. Його дослідження стали науковою основою побудови організаційних структур управління. Це такі принципи, як: розподіл праці, відповідальність, дисципліна, справедливість, порядок, єдиновладдя, єдність персоналу, ініціатива, підпорядкування особистих інтересів загальним, винагорода персоналу та інші.

Джерелом ефективності системи управління на думку Файоля є управлінські принципи, головним суб’єктом використання яких повинна бути адміністрація.

Також Файоль першим порушив проблему щодо організованого навчання менеджменту та склав перелік якостей, якими повинен володіти керівник.


2. Аналіз матриці Бостонської консалтингової групи

Методика аналізу портфеля бізнесу передбачає вивчення стратегічних одиниць бізнесу. Найбільш поширеним методом аналізу бізнесу є матриця зростання частки ринку бостонської консультативної групи.

Горизонтальна вісь на рисунку – частка ринку, яку займає кожний продукт. Вертикальна вісь- річний темп зростання в даній галузі. Коло на матриці – зростання частки ринку. Діаметр кола відповідає обсягу продажу продукта.

Ситуація з групою коштів відображує у матриці такі квадрати:

- «Дикі кішки»- великий темп зростання продукту і низька частка ринку. Для здійснення частки ринку необхідні великі інвестиції, які зможуть перетворити продукт на зірку.

- «зірки» - високий темп зростання, висока частка ринку, стратегічна одиниця бізнесу може приносити достатній прибуток щоб підтримувати своє існування, проте можливі деякі фінасові спади.

- «дійні корови» - темпи зростання, значна частка ринку, стратегічна одиниця бізнесу дає високий прибуток, який може втрачатися на диких кішок та зірок.

- «собаки» - низькі темпи зростання, низька частка ринку, продукт не приносить прибутку або дає низьку фінансову віддачу, потребує уваги і зусиль з боку керівництва.

Можуть зазнаватися такі стратегічні рішення:

- вилучення з продуктового портфелю рішення

- збільшення об`єму реалізації за рахунок зміни структури продуктового портфелю

- збільшення або зменшення відносної частини стратегічної одиниці бізнесу на ринку

- збільшення інвестування стратегічної одиниці бізнесу

- введення жорсткого контролю за процесом інвестування та проведення перерозподілу між окремими стратегічними одиницями бізнесу.

3. Аналіз процесів планування «згори-донизу» та «знизу -догори»

Подходы «сверху вниз» и «снизу вверх» в корпоративном тайм-менеджменте. Подход «сверху вниз» – оптимизация систем управления с целью более эффективного использования времени сотрудников. Подход «снизу вверх» – вдохновление сотрудников на управление личным временем, «цепляющее» за личный интерес (ограниченность времени жизни) и постепенно приводящее к предпринятию сотрудниками самостоятельных усилий по оптимизации корпоративных схем деятельности и управления.

Вар.2

Планирование снизу вверх (down - up) - от планов на местах через планы подразделений к общему плану путем письменных согласовании и объединений. Преобладает ярко выраженное делегирование планирования. Низшая организационная единица цепи составляет подробные планы, которые объединяются на верхней ступени, образуя в итоге общий план предприятия.

Планирование сверху вниз (up - down) - по иерархии предприятия, исходя из общего плана предприятия, двигаясь к участкам и рабочим местам. При этом нижестоящие уровни должны преобразовывать поступающие к ним обобщенные планы в подробные частные планы.


4. Аналіз стратегії за Мінцбергом

Мінцберг виділяв планову модель, модель підприємницького типу та модель навчання на досвіді.

Планова модель:

- визначення стратегії – обдуманий, усвідомлений контрольований процес;

- стратегія розглядається як процес планування, результат якого стандартизовано;

- модель розробляється та підтримується штатом плановиків, а виконавець – архітектор її розробки

- модель вимагає, щоб після її вибору настала стадія реалізації

- процес планування дає можливість розробляти досконалі стратегії

Модель підприємницького типу:

- стратенія визначається інтуїтивно, в залежності від задуму підприємця;

- суб`активний характер. Приймається на основі вивчення динаміки, тенденцій та логіки

- Модель стратегії – це щит, під яким ухвалюються управлінські рішення та виконуються дії

- Для успішної реалізації моделі підприємець постійно зважає на чинники, що вимагають коригування стратегії

Модель навчання на досвіді:

- процес визначення стратегії розвивається та повторюється

- стратегія формується під дією зовнішніх неконтрольованих чинників

- стратегія видозмінюється, по мірі розвитку вона уточнюється та конкретизується

- стратегія виростає з динаміки організації (її похідна) і є справою багатьох

- процес носить спонтанний характер або може керуватись


5. Бюрократичні організації Макса Вебера

Макс Вебер (1864-1920) був автором теорії бюрократії. Він запропонував «Ідеальну бюрократію», якої не може бути в житті, але вона може бути корисною для міркувань щодо організації праці у великих групах.

Ключові ідеї:

- структурування, формальна мережа взаємовідносин між спеціальними ланками та організаціями;

- правила і регулятори спеціалізованої діяльності відповідно до кожної посади

- укомплектування посад підготовленими фахівцями, які опанували всі правила виконання роботи;

- ієрархія визначає взаємовідносини між посадами;

- централізація важливих рішень на вищих ланках ієрархії.

Внесок:

- запровадження ефективного виконання традиційної організації діяльності;

- усунення суб`єктивних рішень, працівників і менеджменту;

- переважний наголос на посаді а не на собі.

Обмеження:

- обмежена організаційна гнучкість і уповільнений процес прийняття рішень;

- ігнорування значення персоналу і міжособистісних стосунків;

- правила розробляються заради них самих;

- зосередження влади може призводити до автократичного менеджменту.


7.Види контролю.Поведінкові аспекти контролю.

Серед загальних видів контролю, відносно стадій виконання господарської діяльності , можна виділити попередній,поточний та заключний.За допомогою попереднього контролю визнаються необхідність і можливість досягнення бажаної мети шляхом виконаня запланованої операції , а токож якісні,кількісні та структурні характеристики оптимального варіанту операцій,які плануються через їх моделювання у часі та просторі.Під час попереднього конролю перевіряється правильність поставлених цілей, достовірність і точність прогнозів, можливість забезпечення запланованої операції ресурсами та доцільність здійснення самої операції.Завданням попереднього контролю є визначення правильності сформульованої мети,визначення передумов і стратегій.Поточний- визначає стан об’Єкта в процесі виконання операцій.Заключний контроль,чи контроль за результатами ,проводиться після закінчення операції.Прикладом такого контролю є ревізія використаних трудових ресурсів і фонду заробітної плати, фінансових результатів та рентабельності роботи підприємства за минулий місяць, і т.д.Літучий контроль-передбачає необхідність виїзду суб’єкту контролю на територію віддаленого об’єкту.Всі 4 види контролю необхідні для того , щоб контролювати роботу підприємства в цілому чи якусь одну важливу операцію.


8. Визначення та особливості культури в бізнесі.

Культура прослідковується і в моральних, і в матеріальних цінностях людини і організації. Культура організації складається з культур окремих підрозділів чи напрямків, ці культури розрізняються за своєю силою, що визначається глибиною її проникнення та шириною охоплення і якістю проголошених цінностей. По відношенню до організації культура виконує ряд важливих функцій:

1) охоронна – створення бар’єру від небажаного зовнішнього впливу

2) інтегруюча (об’єднуюча) – формує у людей почуття єдності, належності та гордості

3) регулююча – підтримує необхідні правила та норми поведінки членів організації, їх взаємовідносини та контакти із зовнішнім світом

4) адаптативна – полегшує пристосування людей одне до одного

5) орієнтуюча – націлює діяльність організації та її учасників у необхідне русло

6) мотиваційна – забезпечує певні стимули

7) формування іміджу – створення певного образу в очах оточуючих

Культура допомагає керувати організацією. Де високий рівень культури, там легше працювати, там завжди більше клієнтів.


9.Відмінності бюрократичних і адаптивних структур управління

Організаційна структура - сукупність функціональних сфер (видів діяльності) організації, що пов'язані між собою повноваженнями у відповідності з рівнями управління.

Бюрократична – вартикальна ОСУ

Адаптивна – горизонтальна ОСУ


11.Два типи мотиваційних теорій:змістові та процесуальні.

Змістові теорії мотивації пов’язані з ідентифікацією внутрішніх спонукань,що змушують людину діяти так , а не інакше,визначають структуру потреб людини і виявляють серед них ті,що мають пріоритетне значення.Серед багатьох існуючих змістових теорій мотивації, визначимо 4 основних: Маслоу- він створив теорію “ієрархії потреб”.1Фізіологічні потреби-вимагають задоволення для існування людей(їжа,вода,сон).2Потреби в безпеці та захисті:наявність робочого місця,гарантія медичного обслуговування,страхування життя.3.Соціальні потреби-це термін який характеризує відчуття належності до когось або чогось.4.Потреби у повазі.5.Потреба у самореалізації.К.Алдерфер-“теорія ЖВЗ”, яка складається з трьох рівнів потреб,де Ж означає життєві потреби,В- потреби взаємин,що пов. З між особовими стосунками,З-передбачає необхідність зростання для потреб поваги і самореалізації.Девід МакКлелланд-“3 потреб”,де наголошує на потребах вищих рівнів,бо потреби нижчих рівнів відіграють дедалі менше значення.Фредерік Герцберг-модель побудована на результатах соціологічного опитування широкого загалу інженерно-технічного персоналу, в результаті чого побудував двофакторну теорію, у якій виділив 2 категорії:гігієнічні чинники та мотивації.Процесуальні мотиваційні теорії ґрунтуються на поведінці людини і враховують її сприйняття на набутий досвід.Сама мотивація розглядається з точки зору того, що ж змушує людину спрямовувати зусилля на досягнення бажаних результатів.У процесуальних теоріях аналізується те,як людина розподіляє зусилля для досягнення різних цілей і як вона обирає конкретний вид поведінки.Процесуальні теорії не заперечують існування потреб, але вважають, що поведінка людини визначається не тільки ними.Представники:В.Врум,Л.Портер,Е.Лоулер.


Copyright © MirZnanii.com 2015-2018. All rigths reserved.