Ще одну групу випадків вільного використання творів утворює відтворення аудіовізуального твору або звукозапису твору виключно в особистих цілях без згоди автора твору, виконавця і виробника фонограми, але з виплатою їм винагороди. Винагорода виплачується виготівниками або імпортерами обладнання (аудіо-і відеомагнітофони, інше обладнання) і матеріальних носіїв (звуко- і (або) відео-плівки і касети, лазерні диски, інші матеріальні носії), що використовуються для такого відтворення. Винагорода не виплачується, якщо перелічені обладнання і матеріальні носії є предметом експорту, а також професійним обладнанням, не призначеним для використання в домашніх умовах.
ГЛАВА 4 Об”єкти авторськаого права
1. Поняття і ознаки об'єкта авторською права
Об'єкти авторського права — це твори науки, літератури і мистецтва, які с результатом творчої діяльності, незалежно від призначення, достоїнства і змісту твору, а також від способу і форми його вираження. У національному законодавстві в галузі авторського праіза визначено списки таких об'єктів, які, на жаль, не є вичерпними. Авторське право поширюється на опубліковані твори, що існують в якій-небудь об'єктивній формі: письмовій, усній, звуко- або відеозапису, зображення, об'ємно-просторовій та в інших формах, Авторське право не поширюється на ідеї, методи, процеси, способи, концепції, принципи, відкриття або прості факти. Авторське право на твір не пов'язане з правом власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір. Передача права власності на матеріальний об'єкт або права володіння матеріальним об'єктом сама по собі не тягне за собою передачі яких-небудь авторських прав на твір, виражений в цьому об'єкті.
Твір — це результат творчої діяльності. Творча діяльність — це процес створення нового, раніше невідомого, оригінального. Отже, результат буде творчим, якщо він є оригінальним.
Твір може складатися з різних оригінальних частин. Вони, так само як і оригінальна назва твору, охороняються авторським правом. Авторське право охороняє елементи змісту твору лише в тій формі, в якій вони виражені в творі, а не самі по собі.
Залежно від того, чи використовувалися у процесі створення твору інші твори, всі твори поділяються на самостійні і несамостійні. Самостійним є твір з оригінальною формою. Несамостійним — твір, створений на основі іншого гвору. У ньому обов'язково повинне міститися посилання на оригінал. Якщо в несамостійному творі було використано інший твір, що охороняється авторським правом, то його називають залежним. Для використання залежного твору потрібна згода авторів використаних в ньому інших творів. Несамостійні твори поділяються на похідні твори (переклади, обробки, реферати, анотації та інші) і складяні твори (збірники, енциклопедії, бази даних).
Згідно з авторським правом не підлягають охороні офіційні документи (закони, судові ухвали, Інструкції), їхні офіційні переклади, державні символи і знаки (прапори, герби, ордени, зображення на купюрах і монетах тощо). Об'єкти, що носять офіційний або державний характер, мають одну загальну особливість — вони повинні широко і безперешкодно розповсюджуватися. Обсяг і характер їх використання визначають не їх творці-розробники, не особи, які їх затвердили або яким належить право на відтворення і використання, а потреби суспільства. Тому вони не можуть охоронятися авторським правом, що передбачає обмеження в користуванні твором. Не охороняються і твори народної творчості (вони не отримують охорони у зв'язку з відсутністю або невідомістю автора), повідомлення про події і факти, що мають інформаційний характер (охорона не надається у зв'язку з відсутністю оригінальності).
2. Види об'єктів акторського права
Об'єктами авторського права є літературні твори — романи, оповідання, твори драматургії та будь-які інші письмові твори. На охорону цих творів не впливає ні їх зміст (розважальний, інформаційний тощо), ні форма втілення (рукопис, машинописний текст, друкарський відбиток), ні факт опублікування (в багатьох країнах охороні підлягають також усні твори, тобто твори, не закріплені в письмовій формі). Охорона поширюється і на музичні твори незалежно від жанру (гімни, симфонії, хорові твори, пісні, оперети тощо), створені для одного виконавця (соло), для виконання на кількох інструментах (соната, камерна музика) або для виконання на багатьох інструментах (твори для оркестрів і ансамблів). Законодавством про авторське право забезпечується охорона карт і технічних креслень; творів фотографії — незалежно від жанру (портрет, пейзаж, репортаж тощо) і призначення; кінематографічних творів усіх жанрів (художній фільм, документальний фільм, кінорепортаж тощо), озвучених і неозвучених, призначених для показу в кінотеатрах або по телебаченню, незалежно від технічних засобів і матеріалів, що застосовуються у процесі їх створення (целулоїдна плііжа, відеострічка тощо). Авторським правом охороняються також твори прикладного мистецтва (ювелірні вироби, лампи, шпалери, іграшки, меблі та інші художньо оформлені вироби), хореографічні твори.
З точки зору авторського права, загальне поняття — літературні твори — включає в себе всілякі оригінальні літературні твори, незалежно від їх цінності, жанру, призначення і форм втілення: рукопис, зафіксовані на магнітному носії, існують просто в усній формі або як частина кінематографічного твору. До цієї категорії належать і листи, інтерв'ю, а також твори, написані особливою математичною мовою (рівняння, геометричні фігури тощо), мовою коду або спеціальною технічною мовою, що не є творами художньої літератури. Що ж до наукових літературних творів, то авторським правом охороняється сам твір, а не відкриття або теорії, що містяться в ньому.
Слід відзначити складність охорони літературних творів, виражених в усній формі (промови, лекції, доповіді та інші усні виступи). Особа, яка претендує на охорону своїх авторських прав, повинна довести факт їх порушення. Це дуже важко зробити автору, який публічно виголосив або виконав свій твір, але не потурбувався про будь-яку матеріальну форму його втілення.
Самостійним видом літературних творів, що охороняються авторським правом, є переклад творів іншою мовою. Як літературні твори охороняються комп 'ютерні програми. Охорона поширюється на всі їх види, виражені будь-якою мовою І Із будь-якій формі.
Об'єктами авторського права визнаються драматичні твори в усіх їх жанрових різновидах, методах сценічного втілення і формах об'єктивного вираження. Драматичний твір — це літературний твір, написаний в діалогічній формі і призначений для виконання акторами на сиені. Він може бути випущений в світ і в письмовій формі.
Авторським правом охороняються також музичні твори, незалежно від складності теми і композиції, призначені для виконання на музичних інструментах і (або) за допомогою голосу, з текстом (лібретто тощо) або без тексту, а також різні види використання музичних творів, що охороняються авторським правом: відтворення (у вигляді нот або звукозаписів), виконання, передача по радіо абочеле-баченню, інші форми публічного сповіщення, аранжування, використання як фонової музики або як частини кінематографічного твору. Надаючи охорону за умови фіксації музичного твору в матеріальній формі, авторське право охоронне лише твори, подані нотним записом, чи перенесені на магнітні або цифрові носії, а також імпровізації, або аранжування.
Сучасна електронна музика також користується охороною авторського права як результат роботи конкретного автора, а не випадковою вибору «машини».
До об'єктів авторського права належать сценарні твори, за якими ставляться фільми, балетні спектаклі, масові вистави. Кожне з них мас специфічні особливості. Так, сценарій в кіло створюється з урахуванням таких виражальних засобів кінематографа, як план і монтаж, з урахуванням можливостей вільної зміни часу і місця дії, широкого охоплення історичних подій, одночасного розвитку паралельних сюжетних ліній. Водночас сценарій в балеті являє собою детальний переказ сюжету з описом усіх танцювальних і мімічних номерів. Сценарій, незалежно від того, чи є він оригінальний або створений в результаті переробки чужого оповідного або драматичного твору, вважається об'єктом авторського права, що охороняється.
Аудіовізуальні твори охоплюють собою широке коло кіно-, теле-, відеотворів, розрахованих на одночасне слухове і зорове сприйняття аудиторією. До них належать кіно-, теле- і відеофільми, незалежно від їх жанру і призначення (художні, документальні, науково-популярні, навчальні, мультиплікаційні тощо), обсягу (повнометражні, короткометражні, багатосерійні), виконання (звукові, німі, чорпо-білі, кольорові, широкоекранні), слайд-фільми, діафільми, інші кіно- і тслетвори.
Творчий внесок у створення такого комплексного твору, як кіно- і телефільм, вносять сценарист, художник, композитор, оператор, актори та інші особи, праця яких синтетично об'єднується мистецтвом режисера в нове художнє ціле. При цьому деякі компоненти фільму, такі як сценарій, в тому числі режисерський, музика, фотографічні зображення (кадри), ескізи, малюнки і макети декорацій, костюмів, реквізити можуть існувати і використовуватися окремо від фільму і мають значення самостійних об'єктів авторського права.