За чинним законодавством для відібрання або вилучення зразків слідчий може використовувати допомогу спеціаліста (ст. 128-1 КПК України).
Закон не обмежує кола слідчих дій, для участі в провадженні яких може бути залучений спеціаліст. Слідчий викликає спеціаліста у випадку, коли визнає необхідним використати фахові знання та навички при провадженні слідчої дії.
До особи, яка викликається як спеціаліст, закон висуває дві основні вимоги: бути не зацікавленим у результатах справи та компетентним, тобто мати необхідні для участі в даній слідчій дії спеціальні знання та навички.
Перед початком слідчої дії, в якій бере участь спеціаліст, слідчий переконується в його особистості та компетентності, виявляє його стосунки з обвинуваченим та потерпілим і роз'яснює його права та обов'язки. Про виконання слідчим цих вимог вказується в протоколі слідчої дії.
Слідчий також повинен з'ясувати, чи немає в особи, в якої відбираються зразки, відводу даному спеціалісту.
Постанова про відібрання зразків обов'язкова для осіб, щодо яких вона винесена. Частина 5 ст. 114 КПК України твердить:
"Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами".
У разі відмови дати зразки їх може бути отримано примусово. Примусове відібрання зразків провадиться в присутності понятих. Залучення незацікавлених осіб як понятих має на меті створення необхідних умов для найбільш об'єктивного та правильного провадження дій з отримання зразків для експертного дослідження, одержання достовірних даних, необхідних для якісного проведення експертизи. Понятих має бути не менше двох. Вони зобов'язані бути присутніми при провадженні слідчої дії, засвідчити своїми підписами відповідність записів у протоколі виконаним діям та отриманим результатам.
Понятим має бути роз'яснено їх право звертати увагу слідчого на будь-які обставини, які стосуються проваджуваної слідчої дії, і робити зауваження з приводу проведених дій. Ці зауваження підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.
При відібранні зразків у неповнолітнього запрошуються його батьки або інші законні представники.
При підготовці до проведення даної слідчої дії спеціаліст може допомогти слідчому визначити, які зразки і в якій кількості потрібні для експертного дослідження, які необхідні умови для їх отримання, як краще здійснити їх вилучення.
Слідчий має право звертатися за консультацією з даних питань до експерта. Безумовно, що спеціаліст має надати допомогу в практичному вилученні зразків та застосуванні необхідних для цього технічних засобів.
Технічні засоби, що використовуються для одержання зразків, умовно поділяються на три групи. Це засоби, за допомогою яких:
— відбувається виготовлення зразків (так, для одержання зразків почерку потрібні письмове приладдя; для одержання зразків голосу — звукозаписувальна апаратура і т. ін.);
— провадиться фіксація процесу одержання зразків (фото-, відеоапаратура);
— провадиться упаковування отриманих зразків (коробки, конверти, пробірки, обгортковий папір, шпагат, сургуч тощо).
При вирішенні питання про кількість зразків необхідно орієнтуватися на вироблені практикою норми для тих або інших видів експертиз. Для провадження трасологічних досліджень — два-три зразки, почеркознавчих — вісім сторінок (кількість сторінок збільшується, якщо досліджується текст в одну і менше сторінок). Рідка кров надається об'ємом не менше 3 см3, суха — у вигляді плями на марлі розміром не менше 5 см2. Зразки волосся мають бути отримані з тіменної, потиличної та скроневої областей (в разі необхідності і з інших частин тіла) та надані у вигляді пучків, у кожному з яких має бути не менше 15 волосин. Разом з волоссям, а також слідами біологічного походження (слина, сперма тощо) на експертизу має бути направлена рідка кров об'ємом не менше 2 мл.
Надзвичайно важливо визначити умови експериментального отримання зразків, створити ці умови та забезпечити їх додержання, для того щоб у зразках відбилися (збереглися) ознаки, необхідні для порівняльного дослідження. Спеціаліст, поряд з наданням допомоги в підготовці таких умов, може безпосередньо виконувати роботу з отримання зразків. Він допомагає слідчому оцінити отримані зразки і вирішити питання про можливість використання їх для провадження експертизи. Наприклад, для отримання зразків почерку експерт-криміналіст, який бере участь в їх відборі, надає допомогу слідчому в правильному виборі ручки, освітлення, диктованого тексту, а також у визначенні швидкості писання.
За наслідками проведення слідчої дії — одержання зразків для експертного дослідження — складається протокол з додержанням вимог ст. 85 КПК України, з яким знайомляться і який підписують всі учасники проведеної процесуальної дії.
Протокол про відібрання зразків складається за загальними правилами оформлення протоколу слідчої дії. В ньому, крім загальних відомостей, вказуються найменування відібраних зразків, їх кількість та характерні ознаки, умови відібрання, а також інші суттєві дані. Зразки для порівняльного дослідження зберігаються за правилами зберігання речових доказів. При вирішенні справи по суті їх подальша участь вирішується відповідно до ст. 80 та 81 КПК України.
Стаття 200. Висновок експерта
Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок, в якому повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, учений ступінь і звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав та які провів дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Якщо при проведенні експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені запитання, він вправі на них вказати в своєму висновку. Висновок підписується експертом.
Висновок експертизи складається з трьох частин: вступної, дослідницької та висновків дослідження.
У вступній частині висновку експертизи вказуються:
— назва експертизи, її номер, чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною;
— особа або орган, які призначили експертизу;
— дані про експерта (експертів): посада, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність та стаж експертної роботи; науковий ступінь та вчене звання;
— дата надходження матеріалів до експертної установи і дата підписання висновку експертизи;
— де і ким винесено постанову або ухвалу про призначення експертизи;
— питання, які належить вирішити експертові;
— найменування матеріалів, що надійшли на експертизу, спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів;
— клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, наслідки їх розгляду;
— обставини справи, які мають значення для формулювання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання;
— відомості про осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);
— попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. 178 КК України за надання завідомо неправдивого висновку.
Питання вказуються у формулюванні постанови (ухвали) про призначення експертизи. Якщо поставлено декілька запитань, експерт має право згрупувати їх і викласти в такій послідовності, яка забезпечує найбільш доцільний порядок дослідження питань, що поставлені експертом з власної ініціативи, указуються після питань, зазначених у постанові (ухвалі) про призначення експертизи.
У дослідницькій частині висновку експертизи описується процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновку експерта. Тут викладається весь процес дослідження, описуються застосовувані при цьому науково-технічні методи і засоби, умови, послідовність і особливості їх застосування, проведені експерименти, всі отримані при цьому фактичні дані, що мають значення для справи; дається оцінка результатів дослідження і їхнє роз'яснення.
Кожному питанню, яке вирішується експертом, має відповідати певний розділ дослідницької частини.
Якщо декілька питань тісно пов'язані між собою, хід їх вирішення може описуватись в одному розділі.
Дослідницька частина включає:
— відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи дослідження, умови їх проведення;
— посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них;
— опис і експертну оцінку результатів дослідження.
Описування результатів застосування інструментальних методів дослідження та проведення експериментів у рамках експертизи може обмежуватись викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали таких експериментів мають зберігатись у документах про наглядові експертні провадження, і на вимогу осіб, які мають право знайомитись з матеріалами експертизи, надаватись їм для вивчення.
У дослідницькій частині повторної експертизи вказуються причини її розбіжностей з результатами попередніх експертиз, якщо такі мали місце.
Висновки експерта формулюються на основі всебічного аналізу і синтезу результатів дослідження. Вони повинні давати відповіді на всі поставлені запитання. Висновок має бути викладений зрозумілою мовою, що не припускає різноманітних тлумачень. Висновки повинні випливати з проведеного дослідження, не бути логічно суперечливими і бути такими, які можна перевірити.
Висновки експерта можуть бути: категоричними (позитивними або негативними), ймовірними (діагностичними) та такими, що вказують на неможливість вирішення питання. Якщо експерт дає ймовірний висновок або висновок про неможливість вирішення питання, то в дослідницькій частині він зобов'язаний викласти причини, з яких не виявилося можливим вирішити питання в категоричній формі або довелося відмовитися від вирішення питання.