час, місце, спосіб, мотив, а також інші ознаки складу злочину, стат
тя (її частина) закону, якою цей злочин передбачено, не дана юри
дична оцінка кожному діянню;
д) необгрунтовано відхилено клопотання обвинуваченого, чи
інших учасників процесу про встановлення обставин, які мають
806
Стаття 281
істотне значення для справи, коли такі обставини не можуть бути встановлені судом;
є) формулювання обвинувачення, що викладене в обвинувальному висновку, істотно відрізняється від формулювання, що міститься в постанові про притягнення як обвинуваченого або погіршує становище обвинуваченого порівняно з пред'явленим обвинуваченням чи пов'язане з іншим порушенням його права на захист;
ж) не забезпечено право обвинуваченого, потерпілого чи адво
ката на ознайомлення з усіма матеріалами справи;
з) в обвинувальному висновку не зазначено докази, що підтвер
джують пред'явлене обвинувачення;
і) порушені строки слідства чи утримання обвинуваченого під вартою;
к) в обґрунтування висновків по справі покладені докази, які не відповідають вимогам допустимості до справи — одержані з порушенням закону, прав і свобод людини;
л) прокурор при затвердженні обвинувального висновку змінив обвинувачення на менш тяжке чи виключив з нього окремі пункти-
м) обвинувальний висновок не затверджено прокурором
Справа може бути повернута на додаткове розслідування і за наявності інших істотних порушень кримінально-процесуального закону.
В ухвалі (постанові) про повернення справи на додаткове розслідування, крім короткого викладу суті, пред'явленого обвинувачення і статті закону, за якою воно кваліфіковано, необхідно вказувати: в чому конкретно виявились неповнота або неправильність попереднього слідства, чому суд позбавлений можливості усунути їх у судовому засіданні, які саме обставини мають бути з'ясовані при додатковому розслідуванні і які слідчі дії при цьому мають бути проведені; які істотні порушення кримінально-процесуального закону допущені і як їх слід усунути; які дані свідчать про наявність підстав для пред'явлення обвинуваченому нового обвинувачення, пов'язаного з пред'явленим раніше, або зміни обвинувачення на більш тяжке чи таке, що істотно відрізняється за фактичними обставинами від пред'явленого, а також про необхідність притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб і чому матеріали щодо них не можуть бути виділені в окреме провадження; на чому ґрунтується висновок суду про неправильність об єднання чи виділення справ; вказівку про повернення справи на додаткове розслідування прокуророві з викладенням рішення про запобіжний захід щодо обвинуваченого.
В ухвалі (постанові судді) про повернення справи на додаткове розслідування недопустимо вирішувати наперед питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу чи переваги одних доказів перед іншими.
Недопустимо направлення справ на додаткове розслідування у випадках, коли відсутня.система необхідних доказів, які підтверджували б пред'явлене обвинувачення, але слідчими органами вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За-таких обставин суд повинен прийняти остаточне рішення і постановити виправдувальний вирок.
807
Стаття 282
Стаття 282. Закриття справи
Якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя — постановою закриває справу.
Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим частиною другою статті 267 цього Кодексу.
Суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу про злочин, зазначений у частині першій статті 27 цього Кодексу, за примирення сторін чи у зв'язку з неявкою потерпілого в судове засідання без поважних причин.
На ухвалу, постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду, а якщо справа розглядається по першій інстанції апеляційним судом — касаційні подання чи скаргу до касаційного суду.
(Стаття 282 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 1851-09 від 23.03.77, № 6834-10 від 16,04.84, Законом № 2464-12 від 17.06.92, редакції Закону № 2533-Ш (2533-14) від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001; із змінами, внесеними згідно із Законом 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)
Див. коментар до ст. 6-11-1 КПК України.
Стаття 284 809_
Гланд 25 ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
Стаття 283. Відкриття судового засідання
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа буде розглядатися.
(Стаття 283 із змінами, внесеними згідно з Законами Л* 2464-12 від 17.06.92, № 305/94-ВР від 20.12.94)
Судове засідання може бути розпочате за умови своєчасного вручення підсудному копії обвинувального висновку і повідомлення про день розгляду справи в суді.
Копія обвинувального висновку і повістка про виклик до суду вручаються підсудному під розписку не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді. У копіях обвинувального висновку та додатках до нього, що вручаються підсудному, з метою забезпечення безпеки осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх адреси не зазначаються.
У справах приватного обвинувачення підсудному не пізніш як за три доби до дня слухання справи повинна бути вручена копія скарги потерпілого, копія постанови судді про порушення кримінальної справи та повістка про виклик його в судове засідання. Скарга потерпілого повинна відповідати вимогам, які встановлені законом щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 КПК України).
Якщо зазначені документи складено мовою, якою не володіє підсудний, вони вручаються підсудному перекладеними на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.
Несвоєчасне вручення підсудному копії обвинувального висновку або відповідних документів у справах приватного обвинувачення дає право суду розглядати справу лише за умови його прохання про це, про що робиться запис у протоколі. Такий підхід забезпечує право підсудного на невідкладний розгляд його справи у відкритому судовому засіданні, із дотриманням усіх принципів правосуддя.
Відкриття судового засідання полягає в проголошенні головуючим про відкриття судового розгляду відповідної кримінальної справи. При цьому повідомляється, яка справа, стосовно кого і по обвинуваченні у вчиненні якого злочину підлягає судовому розгляду.
Факт відкриття судового засідання має важливе юридичне значення: з цього моменту суд та інші учасники процесу одержують право на здійснення в передбаченому законом порядку подальших процесуальних дій; зацікавлені особи одержують юридичну можливість для реалізації своїх процесуальних прав, процесуальні правовідносини набувають динамічного характеру і кримінальний процес спрямовується на розв'язання справи і прийняття відповідних необхідних рішень.
Стаття 284. Перевірка явки учасників судового розгляду
Відкривши судове засідання, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх.
(Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 6834*10 від 16.04.84, №2533-111 від 21.06.2001)
Секретар судового засідання до відкриття судового засідання зобов'язаний з'ясувати, чи всі, вказані в даній статті, учасники процесу були належним чином викликані, з'явились до суду і можуть брати участь у розгляді справи. Про з'ясовані обставини з'явлення учасників судового розгляду секретар доповідає головуючому.
Головуючий доповідає всім присутнім у залі суду, хто із учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини нез'явлення відсутніх. Суд може вжити передбачених законом (повторний виклик, привід) заходів для забезпечення з'явлення відповідних осіб до суду.
Допуск представників громадських організацій або трудових колективів для участі в справі як громадських обвинувачів або громадських захисників вирішується відповідно до положень ст. 265 КПК України.
Стаття 285. Роз'яснення перекладачеві його обов'язків
Коли в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий роз'яснює йому обов'язок правильно робити потрібний в судовому засіданні переклад і попереджає його про відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка.
(Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законом 2670-111 (2670-14) від 12.07.2001)
У випадках, передбачених статтею 19 КПК України, в судове засідання запрошується перекладач. При допиті німого або глухого запрошується особа, яка розуміє їх знаки. Щодо цієї особи діють правила, встановлені цим Кодексом для перекладача.
Як перекладач до участі у кримінальному процесі може бути залучена будь-яка не заінтересована у результаті справи особа, що володіє мовою, якою ведеться судочинство, а також мовою, якою володіють та користуються будь-які учасники процесу.
Перекладач зобов'язаний: з'явитися за викликом суду,^здійснити повно і точно доручений йому переклад та засвідчити його правильність своїм підписом у відповідних процесуальних документах; заявити самовідвід за наявності відповідних обставин, що вказують на його заінтересованість у справі чи залежність від інших учасників процесу; не розголошувати без дозволу слідчого дані попереднього слідства; додержуватися порядку судового розгляду.
Перекладач за наявності відповідних підстав має право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України. Перекладач під час участі в судовому розгляді справи має право робити зауваження та заяви, що підлягають занесенню до протоколу.