За ухилення від з'явлення перекладач може бути оштрафований відповідно до ст. 1854 Кодексу України про адміністративні право-
ті
°'° Стаття 286
порушення. За відмову від виконання обов'язків перекладача також за свідомо неправильний переклад він несе відповідальність згідно зі ст. 178 та 179 Кримінального кодексу України.
Суд зобов'язаний пояснити перекладачеві його обов'язки та попередити під розписку про кримінальну відповідальність за відмову від перекладу або за свідомо неправильний переклад.
Процедура допуску перекладача до справи та роз'яснення йому його процесуальних прав виконується в першу чергу, відразу ж після відкриття судового засідання з тим, щоб він міг приступити до виконання своїх обов'язків і особи, які не володіють мовою судочинства, мали б змогу сприймати всі обставини розгляду справи і користуватись своїми правами. Все, що відбувається в суді без будь-яких винятків з моменту оголошення судового засідання, має повністю і правильно перекладатись учасникам процесу, які не володіють мовою судочинства, в тій послідовності і з тими результатами, як це мало місце в дійсності.
Стаття 286. Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії обвинувального висновку
Суд встановлює особу підсудного, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце, рік, місяць і день народження, місце проживання, заняття, сімейний стан та інші потрібні дані, що стосуються його особи.
Після цього головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу, копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка.
У разі невручення підсудному зазначених документів або вручення їх в строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засідання розгляд справи належить відкласти на три дні з обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.
При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний.
(Стаття 286 зі змінами, внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001)
Встановлення особи підсудного має бути здійснено на підставі документів та інших матеріалів справи і проведено з забезпеченням беззаперечних результатів. В необхідних випадках з'ясовуються відомості про стан здоров'я підсудного, освіту, участь в бойових діях чи ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наявність державних нагород, судимості, участі в роботі виборчих органів влади тощо.
У випадку невручення підсудному копії обвинувального висновку, а в справах, зазначених у частині 1 статті 27 цього Кодексу (справах приватного обвинувачення), копії скарги, копії постанови про порушення справи та повістки, або вручення названих документів в строк менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні, суд обов'язково вручає підсудному ці документи і відкладає розгляд справи на три дні з тим, щоб підсудний мав достатньо часу для ознайомлення з відповідними документами. Розпочати слухання справи раніше вказаного строку суд може тільки за клопотанням самого підсудного.
Гтатшя 287
Якщо підсудний не володіє мовою, якою складено обвинувальний висновок або інші документи, які йому мають бути вручені, суд згідно з вимогами статей 223 та 234 КПК "України повинен вручити йому копію обвинувального висновку, а в справах, зазначених у часині 1 статті 27 цього Кодексу, копію скарги, копію постанови про порушення справи та повісткупеоекладеними на його рідну мову ado іншу мовою, якою він володіє. При цьому слід мати на увазі, що питання про забезпечення перекладачем має вирішуватись не тільки за клопотанням про це, а й з урахуванням рівня освіти обвинуваченого, його розвитку та інших обставин, які свідчать про те, що він без перекладача повною мірою не може здійснювати свого права на захист-Особами, що не володіють мовою, якою ведеться судочинство, слід вважати тих, хто не розуміє чи погано розуміє таку'мову і не може вільно розмовляти нею.
Стаття 287. Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
Після виконання дій, зазначених у попеоелжй статті, головуючий оголошує учасникам СУДОВОГО роз> іяду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді якщо він є, прізвище прокурора, громадського обвинувача., захисника, громадського захисника, перекладача. експерта, спеціаліста, секретаря і роз яснює підсудному та іншим учасникам судового рсзіляду належне їм право відводу та запитує іх, чи заявляют вони проти будь-кого відвід. Питання про відвід вирішується судом за правилами статті 57 цього Кодексу.
(Стаття 281 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР Ne 6834-10 від 16.04.84)
У суді першої інстанції кримінальні справи розглядаються: про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більш як десять років, розглядаються в суді першої інстанції колегіально в складі трьох осіб, якшо підсудний заявив клопотання про такий розгляд (ч. 2 ст. 17 КПК).
Судовий розгляд кримінальних справ про злочини, за які передбачається можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення, в суді першої інстанції проводиться судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів.
Відвід може бути заявлений як суддям (засідателям), так і іншим особам відповідно до закону, які здійснюють розпорядчі повноваження, виконують функцію обвинувача, захисника чи представника чиїхось інтересів. Правом відводу наділені особи, які мають і відстоюють в кримінальному процесі свої інтереси, чи представляють інтереси інших осіб. Про правила відводу див. ст. 54 — 63 КПК України та коментар до них.
Стаття 288. Наслідки неявки підсудного
Коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судове засідання в справах, в яких явка його є обов'язковою (стаття 262 цього Кодексу), суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню.
ЈL2 Стаття 2ftQ
Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя
постанову про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше.
(Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Законом № 2464-12 віа
17.06.92) д
Підсудний, який знаходиться під вартою, має бути своєчасно доставленим до суду конвоєм, а підсудний, щодо якого обраний інший запобіжний захід, зобов'язаний з'явитися за викликом суду у призначений строк. В разі нез'явлення без поважних причин підсудний підлягає приводу. Поважними причинами нез'явлення підсудного до суду в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання повістки, хвороба та інші обставини, які фактично позбавляють його можливості своєчасно з'явитися до суду.
Привід підсудного здійснюється органами внутрішніх справ за мотивованою постановою суду.
Привід без попереднього виклику може бути застосований тільки в тих випадках, коли підсудний ухиляється від судочинства. Постанова про привід оголошується підсудному перед її виконанням. Необхідно забезпечувати право обвинувачуваного на повагу до його честі і гідності, захист його життя і здоров'я, на поводження з ним як з невинним.
Стаття 289. Наслідки неявки прокурора чи захисника
Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор або захисник і якщо неможливо замінити їх іншими особами, слухання справи належить відкласти. Заміна захисника, що не з'явився, допускається тільки за згодою підсудного.
Прокуророві, а також захисникові, які вперше вступили в справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до учагті в судовому засіданні.
Про неявку прокурора або адвоката в судове засідання суд повідомляє відповідні органи.
(Стаття 289 зі змінами, внесеними Законом України №2533-111 від 21.06.2001)
Стаття 290. Наслідки неявки потерпілого
Якщо в судове засідання не з'явиться потерпілий, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вирішує питання про розгляд справи або відкладення його залежно від того, чи можливо у відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини справи і захистити його права та законні інтереси. До потерпілого, який не з'явився без поважних причин, суд може застосувати привід відповідно до статті 72 цього Кодексу. За злісне ухилення від явки до суду nor терпілий несе відповідальність за частиною 1 статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд у виняткових випадках може звільнити потерпілого, щодо якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.
(Стаття 290 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 6834-10 від 16.04.84, № 9166-11 від 04.0590, Законом № 1381-XIV від 13.01.2000, №2533-111 від 21.06.2001)
Стаття 291 813
Стаття 291. Наслідки неявки цивільного позивача
Якщо в судове засідання не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства. Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли поз ^в заявлений підприємством, установою чи організацією, с/д розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.
Стаття 292. Наслідки неявки свідків і експертів
Якщо не всі викликані свідки і експерти з'явилися, суд вислуховує думку учасників судового розгляду про можливість розгляду справи і виносить ухвалу, а суддя — постанову про дальший розгляд справи чи про відкладення його, вживаючи, пои необхідності, щодо свідків заходів, зазначених у статтях 70 і 71, а щодо експертів — заходів, зазначених у статті 77 цього Кодексу.
Суд у виняткових випадках може звільнити свідка, щодо Якого здійснюються заходи безпеки, від обов'язку з'являтися в судове засідання за наявності письмового підтвердження показань, даних ним раніше.