Смекни!
smekni.com

Договір майнового найму (стр. 9 из 16)

Оскільки піднаймач вступає у договірні відносини з наймачем, то перед ним, а не перед наймачем він несе відповідальність за договором піднайму. Однак, це не позбавляє можливості наймодавця заявити свої вимоги безпосередньо до піднаймача у випадку пошкодження або псуття ним піднайомного майна. Так, позов повинен розглядатися на підставі статті 440 ЦКУ І інших норм, які регулюють зобов'язання з заподіянням шкоди, а не правил, які регулюють договірні відносини. З припиненням договору найму припиняється і договір піднайму.

Від договору піднайму слід відрізняти договір перенайму майна, за яким наймач передає всі свої права і обов'язки у договорі найму третій особі, а сам

____________

Бьїков А.А. Настольная книга хозяйственного руководителя по законодательству,-М; Юрид.лит.., 1989, с.332


виходить з договору. Договір перенайму може бути здійснений тільки за згодою наймодавця.

При переході права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Договір найму зберігає чинність і при переході майна від однієї організації (наймодавця) до іншої.

Право на збереження сили договору майнового найму належить наймачу незалежно від підстав переходу майна від одного власника до іншого, від однієї державної організації до іншої. Під особою, про яку ведеться мова, розуміється будь-який придбач майна.

Разом з правом збереження сили договору найму при переході права власності на здане у найм майно до іншої особи за наймачем зберігаються і всі інші права і пільги, надані йому законом, наприклад, право на відновлення договору найму на новий строк.

Правом на збереження чинності договору майнового найму наймач не може скористатися при переході зданого ним майна до другого власника без правонаступництва, зокрема при конфіскації і ін., так як у цих випадках до нового власника не переходять права і обов'язки попереднього власника майна.

Наймодавець може пред'явити в суді, господарському суді або третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач:

1) користується майном не відповідно до договору або призначення майна;

2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;

3) не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а за договором побутового прокату - протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не установлені типовим договором;

4) не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором капітальним ремонт лежить на обов'язку наймача.

Крім зазначених підстав договір майнового найму мож бути розірваний по закінченню його строку. Він може бути і достроково розірваний за згодою двох сторін.

Можна зробити висновок, що перелік зазначених підстав припинення договору майнового найму є вичерпним. Але це ще не означає, що законом або іншим нормативним актом або договором не можуть бути встановлені інші підстави розірвання договору за заявою однієї з сторін.

У поняття користування майном не у відповідності з договром входять не тільки випадки використання майна з іншою метою, але і не використання найнятого майна або користування ним значно у меншій мірі ніж передбачено договором чи випливає з призначення даного майна для задоволеня потреб організацій і громадян. Держава не може допустити, щоб у нашому суспільстві, майно, особливо те, яке знаходиться у користуванні на підставі планових чи адміністративних актів не використовувалось зовсім або використовувалось не раціонально.*

Наявність тієї чи іншої підстави з зазначених не зобов'язує наймодавця заявити позов до суду чи арбітражного суду про дострокове розірвання договору, а породжує тільки для нього право на заявлення такого позову. Наймодавець може не скористатися цим правом, а застосувати до недобросовісного наймача інші більш м"які заходи.

Наймач може пред’явити до суду, господарського суду, або третейського суду вимогу про дострокове розірвання договору найму:

1) якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що лежить на його обов'язку;

2) якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в стані, непридатному для користування.

Підставою для припинення договору може бути непроведений наймодавцем капітальний ремонт. Непроведення ж наймодавцем поточного ремонту, хоч би він і був зобовпязаний до цього договором або законом, не дає права наймачу вимагати дострокового розірвання договору. Припинення договору з цієї підстави допускається лиш при наявності вини наймодавця.

Дострокове припинення договору не повинно ставитись у залежність від субмєктивної поведінки наймодавця, від його вини чи невинності. Для задоволення

_____________

ЛасикГ.Я. Советскоє гражданскоє право.,-Таллин; ВалгусЛ 980, с.243

Цивільний Кодекс України. Глава 25. Ст.268


позову у такому випадку достатньо об'єктивного факту - непридатності винайнятого майна до подальшого користування. Для розгляду справи немає значення та обставина, коли виник даний факт: до чи після передачі майна наймачу.

Наймач може вимагати розірвання договору і тоді, коли найняте майно стало непридатним для користування не з вини наймодавця, наприклад, в силу своїх природних явищ, зносу, чи внаслідок дії непереборної сили.

Разом з тим, розглядаючи справу, суд, арбітражний суд повинні враховувати поведінку другої сторони - наймача у наступній можливості користування найнятим майном. Якщо буде встановлена вина в настанні цього факту, то в позові йому буде відмовлено.

В разі допущення наймачем погіршення найнятого майна він повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини.

Наймач не може нести відповідальність перед іншою стороною у випадку погіршення майна з вини наймодавця, дії непереборної сили або Інших випадкових обставин. Зокрема, він не може відповідати за погіршення майна в силу його природних явищ. Однак, якщо такому погіршенню наймач сприяв своїми діями чи бездіяльністю, то він не може бути звільнений від відповідальності.

При погіршенні майна з вини обох сторін розмір відповідальності наймача повинен бути відповідно зменшений.(ч.2 Ст.211 ЦКУ).

Закон не дає прямої відповіді на питання, чи відповідає наймач за погіршення найнятого майна членами його сім"ї і іншими близькими йому особами (гостями, домашньою працівницею). Оскільки вказані особи мають доступ до найнятого майна в силу близьких сімейних чи інших відносин з наймачем то, очевидно, він повинен нести відповідальність за шкоду, заподіяну ними найнятому майну. У цьому випадку наймач винний в тому, що він умисно чи з необережності допустив до найнятого майна осіб, які через свою непроінформованість з правилами користування або з інших підстав погіршили його стан.

Межі відповідальності наймача визначаються збитками, нанесеними ним у результаті погіршення майна порівняно з тим станом, у якому воно повинно було бути повернене у момент припинення договору (п.5 ст.265 ЦКУ). Стягненню підлягають збитки у повному обсязі, тобто як витрати на виправлення майна, так і ті доходи, які наймодавець міг би одержати за час з моменту погіршення майна до його виправлення у стан, у якому воно було до погіршення.

В разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна, якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем.

Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягають.

Поліпшення найнятого майна означає проведення в ньому таких змін, з допомогою яких суттєво збільшується його корисність, комфортабельність, поліпшується зовнішній вигляд порівняно з тим станом, у якому воно знаходилось до передачі наймачу (наприклад, електрофікація приміщення, підключення його до водопроводу, каналізації).

Від поліпшення слід відрізняти відтворення наймачем ремонту, при якому відновлюються якості майна, які були втрачені ним за час найму, і наймач зобов'язаний ремонтувати за свій рахунок найняте майно. Проведення поліпшень не входить у його обов'язки, тобто цим і пояснюється правило про обов'язок наймодавця відшкодувати наймачу вартість проведених ним поліпшень.

Дані правила є диспозитивними, так як сторонам надається можливість встановити у договорі інший порядок розподілення прав і обов'язків відносно проведених наймачем поліпшень. Інші правила можуть бути встановлені і спеціальним законом. Наприклад, у ряді нормативних актів, які регулюють здавання в оренду нежилих приміщень і споруд, які належать державі, встановлене правило про безплатний перехід до наймодавця поліпшень проведених орендарем.

Необхідно відмітити, що диспозитивність правил стосується не тільки прав наймача щодо одержання відшкодування проведених ним необ дних витрат, а і його право на одержання жих поліпшень в натурі, якщо їх можна відокремити без заподіяння шк.ди для майна.

Наймач має право і на поліпшення, проведені ним без дозволу наймодавця, але тільки на ті, які можна відокремити без шкоди для майна. Разом з тим, кінцеве вирішення питання про право наймача на ці поліпшення залежить від наймодавця, якому закон надає альтернативне право: або відшкодувати «наймачу вартість поліпшень або передати їх йому у натурі. На поліпшення, проведені без дозволу наймодавця і які не можуть бути відокремлені без шкоди для майна, наймач не має жодних прав, крім прав, що передбачені договором найму (право користуватися ним). У зв"язку з проведенням таких поліпшень суд не може визнати за наймачем і права власності на певну частину майна.