Умисне вбивство ч. 4 ст. 152 не охоплюється. Дії особи, яка в процесі зґвалтування чи замаху на цей злочин або відразу після нього вчинила умисне вбивство потерпілої особи, кваліфікуються за п. 10 ч. 2 ст. 115 і, відповідно, ст. 15 і ч. 4 ст. 152 або ч. 4 ст. 152.
Якщо з метою приховати зґвалтування чи замах на цей злочин було вчинено умисне вбивство потерпілої особи через деякий час після вчинення зазначеного злочину (за наявності розриву в часі), дії винного слід кваліфікувати за ч. ч. 1, 2 чи 3 ст. 152 або ст. ст. 15 і 152 та за п. 9 ч. 2 ст. 115. У даному разі смерть потерпілої особи не розглядається як прояв особливо тяжких наслідків зґвалтування.
Статеві злочини мають своїм об'єктом статеву свободу особистості (зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, примушування до вступу в статевий зв'язок) або статеву недоторканість неповнолітніх (статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, і розбещення неповнолітніх).
Згвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрозою його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Безпосереднім об'єктом зґвалтування є статева свобода, а якщо потерпіла особа не досягла статевої зрілості — її статева недоторканість.
З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.
Суб'єктом злочину є осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку.
З суб'єктивної сторони зґвалтування відбувається лише з прямим умислом, за якого винний усвідомлює, що застосовує насильство, погрозу або використовує безпорадний стан потерпілої особи для вступу з нею в статеві зносини і бажає цього.
Кваліфікуючими ознаками зґвалтування є вчинення його:
3) повторно;
4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. ст. 153—155 (ч. 2 ст. 152),
а особливо кваліфікуючими:
5) вчинення його групою осіб;
6) зґвалтування неповнолітньої особи (ч. 3 ст. 152);
7) спричинення особливо тяжких наслідків;
зґвалтування малолітньої особи (ч. 4 от. 152).
Також слід зазначити, що покарання за згвалтування є таким :
· за ч. 1 ст. 152 – позбавлення волі на строк від 3 до 5 років;
· за ч. 2 ст. 152 - позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;
· за ч. 3 ст. 152 - позбавлення волі на строк від 7 до 12 років;
· за ч. 4 ст. 152 - позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
Список використаної літератури
1. Конституція України – Київ, 28.06.96р.
4. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, К.-2001р.
5. М. Й. Коржанський: Уголовне право України; Київ 1996р.
6. Кримінальне право України (загальна частина) за редакцією Кондратьєва Я.Ю., Київ – 2002р.
7. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. професора П.С.Матишевського, доцентів П.П. Андрушка, С.Д. Шапченка.
[1] Див.: ч. 4 ст. 3 КК України.
[2] Див.: Кримінальне право України. Особлива частина, за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація.
[3] Див.: ч. 1 ст. 152 КК України.
[4] Див.: ст. 17 КК України.
[5] Див.: Постанова ПВС від 27 вересня 1992р. №4 “Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини”.
[6] Див.: Постанова ПВС від 27 вересня 1992р. №4 “Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини”
[7] Див.: Постанова ПВС від 27 вересня 1992р. №4 “Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини”
[8] Див.: ч. 2 ст. 22 КК України.
[9] Див.: Коментар до ст. 152 КК України.
[10] Див.: ч. 2 ст. 27 КПК України.