3. Воля учасника цивільних відносин, спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних відносин, може бути виражена словесно або за допомогою конк-людентних дій. Відповідно, слід розрізняти словесне та конклюдентне волевиявлення. Як словесне, так і конклюдентне волевиявлення можуть бути зафіксовані на носієві або ж вчинятися без будь-якої фіксації. Зафіксоване на носієві волевиявлення учасників цивільних відносин, спрямоване на встановлення, зміну та припинення цивільних відносин, слід називати формою правочину. Форма правочину буває письмова, електронна та інша, яка передбачає фіксацію волевиявлення на носієві.
4. Вимоги щодо обов'язкової нотаріальної форми правочину встановлені для довіреності на вчинення правочинів, що потребують нотаріальної форми чи виданої в порядку передовіри; договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна; договору застави нерухомого майна, транспортних засобів, космічних об'єктів; договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, заповіту; договору про передачу нерухомого майна під виплату ренти; договору управління нерухомим майном; договору дарування майна відповідно визначеної законом суми; договору позики транспортного засобу за участю фізичної особи; договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, укладеної строком на один рік і більше, та інших договорів. Крім того, нотаріальне посвідчення є обов'язковим, коли сторони досягли домовленості щодо обов'язковості вчинення правочину саме в цій формі.
5. Правочини підлягають державній реєстрації у випадках, прямо передбачених законом: це купівля-продаж земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) або іншого нерухомого майна (ст.657 ЦК), договори про передачу нерухомого майна під виплату ренти (ст.731 ЦК), договір управління нерухомим майном (ст.1031), договір довічного утримання (ст.745 ЦК), договір оренди земельної ділянки (125 ЗК України) та інші.
6. Виділяють дві групи правових наслідків недійсності правочину, які можна поділити на: основні - двостороння реституція (від лат. rеstiture - відновлювати, відшкодовувати) та додаткові - відшкодування збитків та моральної шкоди.
7. Недійсні правочини вважаються недійсними з моменту їх вчинення. Моментом вчинення дво- та багатосторонніх правочинів за загальним правилом слід вважати момент, визначений ч. 1 ст. 638 ЦК, тобто досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. З подальшими змінами (в реадкції 2004р.). // Відомості Верховної Ради (ВВР).-1996.-№30.- ст.141.
2. Господарський кодекс України. Від 16 січня 2003р. №436-IV. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№18, №19-20, №21-22.- ст.144.
3. Земельний кодекс України. Від 25 жовтня 2001р. №2768-III. З подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2002.-№3-4.- ст.27.
4. Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003р. №435-IV. З подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№40-44.- ст.356.
5. Цивільний кодекс УРСР (втратив чинність). – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 234 с.
6. Закон України. Про електронні документи та електронний документообіг. Від 22.05.2003р. №851-IV. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№36.- ст.275.
7. Александров Д. Электронно-цифровая форма договора // Финансовая консультація. -2001.-№ 18. -С. 61-62.
8. Войтюк І.А., Карабань В.Я., Ротань В.Г., Шевчук П.І. Програма спеціального курсу «Нові Цивільний та Господарський кодекси України» для суддів судів загальної юрисдикції України. Методичні рекомендації щодо вивчення Цивільного та Господарського кодексів України: - К.: Концерн «Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – 229 с.
9. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Кн. первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. - М., 2000. - 848 с.
10. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системи МВД: В 2-х ч. - Ч. 1./ Под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. - X., 1996. - 440 с.
11. Кротов М. В. Гражданское право. -Т. 1: Учебник. Изд. 5-е, перераб. и дон. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М , 2001. – 632 с.
12. Кучер В. Поняття протиправності нікчемних правочинів за проектом Цивільного Кодексу України. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №10. – С.45 – 48.
13. Кучер В. Співвідношення понять „недійсний” та „неукладений” правочин у контексті нового цивільного законодавства. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №9. – С.51 - 54.
14. Мейер Д. И. Русское гражданское право: В 2-х ч. - Ч. 1. - М., 1997. - 290 с.
15. Сахарук Д. Поняття та види форми правочину. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №12. – С.43 – 47.
16. Спасибо – Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх наслідки. // Вісник господарського судочинства. – 2004. - №2. – С.178 – 184.
17. Спасибо – Фатєєва І.В.Проблемні аспкти недійсних правочинів. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №7. – С.29 – 33.
18. Сцюпович С. В. Информатика. Базовый курс. – СПб., 1999. - 640 с.
19. Тархов В. А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций. - Чебоксары, 1997. - 331 с.
20. Цивільний кодекс України. Науково – практичний коментар. У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – Ч.1. – 692 с.
21. Цивільний кодекс України: Коментар. — X.: ТОВ «Одіссей», 2003. – 303 с.
22. Цивільне право України: Підручник. У 2 кн. / О.В. Дзера, Д.В.Боброва, А.С. Довгерт та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2002. – 683 с.
23. Цивільне право України. Академічний курс: Підручник: у 2-х т. / За загальною ред. Я.М. Шевченко. - Т.1. Загальна частина. - К.: Концерн Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – 639 с.
24. Цивільне право України. Підручник у двох кн. Кн.1. / За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 720 с.
25. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (по нзданию 1907 г.). - М., 1995. - 556 с.
26. Юровська Г.В. Правочини як підстава виникнення цивільних прав і обов’язків. // Адвокат. – 2004. - №4. – С.15 – 18.
[1] Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003р. №435-IV. З подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№40-44.- ст.356.
[2] Мейер Д. И. Русское гражданское право: В 2-х ч. - Ч. 1. - М., 1997. - 290 с.
[3] Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права (по нзданию 1907 г.). - М., 1995. -556 с.
[4] Цивільний кодекс УРСР (втратив чинність). – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 234 с.
[5] Цивільний кодекс УРСР (втратив чинність). – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 234 с.
[6] Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003р. №435-IV. З подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№40-44.- ст.356.
[7] Господарський кодекс України. Від 16 січня 2003р. №436-IV. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№18, №19-20, №21-22.- ст.144.
[8] Сахарук Д. Поняття та види форми правочину. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №12. – С.44.
[9] Цивільний кодекс України. Науково – практичний коментар. У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – Ч.1. – С.284.
[10] Цивільний кодекс України. Науково – практичний коментар. У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2004. – Ч.1. – С.287.
[11] Цивільне право України. Підручник у двох кн. Кн.1. / За ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.433.
[12] Цивільне право України. Академічний курс: Підручник: у 2-х т. / За загальною ред. Я.М. Шевченко. - Т.1. Загальна частина. - К.: Концерн Видавничий дім „Ін Юре”, 2003. – С.347-348.
[13] Сахарук Д. Поняття та види форми правочину. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №12. – С.45-46.
[14] Гражданское право Украины: Учебинк для вузов системи МВД: В 2-х ч../ Под ред. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. - X., 1996. - Ч. 1. – С.328.
[15] Кротов М. В. Гражданское право. -Т. 1: Учебник. Изд. 5-е, перераб. и дон. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М , 2001. – С.321.
[16] Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Кн. первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. - М., 2000. – С.665.
[17] Тархов В. А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций. - Чебоксары, 1997. – С.121.
[18] Цивільне право України: Підручник. У 2 кн. / О.В. Дзера, Д.В.Боброва, А.С. Довгерт та ін. - К.: Юрінком Інтер, 2002. – С.412.
[19] Закон України. Про електронні документи та електронний документообіг. Від 22.05.2003р. №851-IV. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№36.- ст.275.
[20] Сцюпович С. В. Информатика. Базовый курс. – СПб., 1999. – С.293.
[21] Там само. – С.296.
[22]Там само. – С.304.
[23] Александров Д. Электронно-цифровая форма договора // Финансовая консультація. -2001.-№ 18. - С. 61.
[24] Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004р. №20/5. Про затвердження Інструкції про порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами України. // www.rada.gov.ua.
[25] Цивільний кодекс України. Від 16 січня 2003р. №435-IV. З подальшими змінами. // Відомості Верховної Ради (ВВР).-2003.-№40-44.- ст.356.
[26] Там само.
[27] Юровська Г.В. Правочини як підстава виникнення цивільних прав і обов’язків. // Адвокат. – 2004. - №4. – С.16.
[28] Цивільний кодекс України: Коментар. — X.: ТОВ «Одіссей», 2003. – С.128.