Смекни!
smekni.com

Управління доходністю кредитних операцій банку (стр. 13 из 15)

- прибутковість (більшість зарубіжних банків установлюють цільові рівні прибутковості, звичайно як рентабельність капіталу (RОЕ) і рентабельність активів (RОА). Причому зв'язок клієнта з банком розглядаються в комплексі, а не кожна конкретна послуга клієнту окремо, тому що кредитну маржу можна різко скоротити, якщо клієнт приносить банку значний прибуток, наприклад, у формі прибутків по валютних операціях, акредитивам, зобов'язанням і гарантіям. Для цих цілей і ведеться картотека кредитної інформації - надійна, ефективна система обліку відношень із кожним клієнтом);

- вартість ресурсів (кожен кредитний працівник банку повинен бути поінформований про вартість ресурсів для банку або базову ставку, що можна визначити як середньозважену ставку, виплачену по всіх джерелах коштів, включаючи вартість страхування депозитів, резервні вимоги в центрального банку, і вартість усіх непроцентных витрат, пов'язаних із мобілізацією коштів, наприклад, накладні, адміністративні витрати, маркетинг і інші. Визначення ціни засновано на цій базовій ставці, хоча для деяких позичок може бути використана гранична ставка;

- гнучкість ціни по кредитам і депозитам. На додаток до нових інструментів, банк повинен пропонувати клієнтам нові банківські продукти, що характеризувалися б розмаїтністю видів із погляду структури, термінів і визначення ціни (у межах установлених норм залучення коштів і принципи кредитної політики).

Управління доходністю кредитних операцій банку повинно ґрунтуватися на інтегрованому управлінні активами і пасивами, зокрема: визначенні критеріїв оптимізації розподілу ресурсів, вивченні взаємозв’язку у системі показників фінансового стану банківської установи та розробці адекватної стратегії, що забезпечує рівновагу між прибутковістю, ліквідністю, фінансовою стійкістю та банківськими ризиками.

Застосування методики геп-менеджменту повинно вдосконалити роботу менеджерів Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанку”.

Головна ідея геп-менеджменту полягає в тому, що розмір та вид гепу мають відповідати прогнозам зміни відсоткових ставок і робочому циклу, а також загальним принципам розвитку економіки. Як відомо, в економічному циклі вирізняють чотири основні стадії розвитку: зростання (підйом); пік; зниження ділової активності (спад); найнижча точка циклу.

На ранніх стадіях економічного зростання геп має бути додатним, оскільки очікується підвищення ставок. Далі розмір гепу зменшують, подовжуючи строки проведення активних операцій і скорочуючи строки виплат за пасивами. У стадії піку слід перейти до від'ємного гепу, що дасть змогу зафіксувати ставки за активами на рівні піку, а скорочення строків за пасивами дозволить зменшити відсоткові витрати. На ранніх стадіях спаду, коли очікується зниження відсоткових ставок, геп має бути від'ємним. На подальших стадіях спаду потрібно поступово перейти до додатного гепу, скоротивши строки надходжень за активами і подовживши строки виплат за пасивами. Додатний геп зберігається і в разі досягнення найнижчої точки циклу, коли ставки за пасивами фіксуються на найнижчому рівні і скорочується тривалість проведення активних операцій, завдяки чому згодом можна буде реінвестувати активи під вищу ставку.

Зауважимо, що прогнози не справджуються негайно: зміни ставок досягаються не відразу. Якщо напрямок руху відсоткових ставок може бути передбачений правильно, то час зміни та розміри спрогнозувати важко. Застосування стратегії гепу потребує достатньої тривалості відсоткових циклів, аби вистачило часу скористатися перевагами.

Проблема підвищення прибутковості комерційних банків є дійсно досить складною, хоча і небезнадійною. Як ми запропонували в третьому розділі дипломної роботи, є абсолютно реальні можливості підвищувати прибутковість кредитних операцій, хоча і завдяки виконанню певних умов - потрібна пильна увага зі сторони банківських установ, узгодженість рішень НБУ, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.

Вирішальне значення при вирішенні проблеми підвищення прибутковості банку має забезпечення взаємозв'язку між внутрішніми та зовнішніми факторами, що впливають на кредитну діяльність банку та управління кредитними ризиками.

Розглянуті заходи щодо зростання дохідності та прибутковості кредитних операцій надалі, при їх впровадженні, повинні сприяти підвищенню прибутковості не тільки банківської системи, а й економіки в цілому.


Список використаних джерел

1. Аванесова Ірина “Передумови регулювання кредитної діяльності в Україні: історія і сучасність”//Банківська справа.-2002-№4.

2.Банківська статистика / А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач Ю. О. Веретельникова. — К.: КДТЕУ, 1998.

3.Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / Уклад. А. В. Головач В. Б. Захожай, Н. А. Головач. — К.: МАУП, 1999.

4.Банківські операції/ Під ред. Мороза. –К.:КНЕУ, 2000.

5.Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. — М.: Экономика, 1993.

6.Банковское дело: стратегическое руководство.-М.: АО “Консалт-банкир”, 1998.

7.Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В. И. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. — М.: Финансы и статистика, 1995.

8.Березина М. “Взаимодействие банков и страховых компаний припроведении программ потребительсокого кредитования населения”//Фондовый рынок (укр.) 2001-№12.

9.Валенцева Н.И., Мамонтова И.Д. Эффективность использования банковского кредита. – М.: “Финансы”, 1999. – 328 с.

10.Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. – Мировой банк реконструкции и развития., 1993.

11. Версаль Н.І., Олексієнко С.М. “Кредитні ризики, як важлива складова ризиків банківської діяльності”//Фінанси України-2002-№8.

12.Вступ до банківської справи / Під ред. Савлука. – К.: Лібра,1998.

13.Гольцберг М.А., Хасан-Бек Л.М. Кредитование. К.: Торгово-издательское ВНV, 1994.-362 с.

14.Дегтяр Є.В. Проблема підвищення прибутковості кредитних операцій комерційних банків у сучасних економічних умовах. Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. - Харків: „Штрих” 2002. – 274с.

15.Дехтяр Н. Роль кредитних відносин в стимулюванні реальногосектору // Вісник УАБС. - 2000. - №5. - с.40-43.

16.Едронова В., Хасянова С. Классификация банковских кредитов иметодов кредитования // Финансы и Кредит. - 2003. - №1. - с.2-6.

17.Едронова В.Н., Хасянова С.Ю. «Модели анализа кредитоспособности заемщиков» //Финансы и кредит – 2002- №6.

18.Жезлов А.И. Кредитная политика коммерческого банка. – М.,1998.

19.Заїка А., Проблеми взаємовідносин банку і позичальника.// Економіка України.-2001.-№6.

20. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 – ІІІ.

21.Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679

22.Заруба О. Д. Банківський менеджмент і аудит. — К.: Лібра, 1996.

23. Заруцька О.П. Міжбанківські кредити та їх роль у розвитку банківської системи регіону // Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону. Матеріали науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2001. – С. 9.

24.Заруцька О.П. Особливості управління процентними банківськими операціями // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 2. – С. 16-19.

25.Заруцька О.П. Ринок міжбанківських кредитів та управління поточною ліквідністю комерційного банку // Финансовые риски. – 2001. – № 3. – С. 42

26.Заруцька О.П. Щодо співвідношення середньозважених ставок ринку кредитних ресурсів // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Збірник наукових праць: Том 8. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2003. – С. 69-70.

27.Заруцька О.П., Коваленко В.В. Тенденції ціноутворення банківського процентного продукту // Вісник Національного банку України. – 2002. – № 8. – С. 36-38.

28.Захожай В. Б. Банківська статистика: завдання для самостійної роботи, ситуації для практичних та індивідуальних занять. — К.: КДТЕУ, 1996.

29.Івасів Б.С. Гроші та кредит: підручник / НБУ - Тернопіль: “Карт-бланш”, 2000 р.-510с.

30.Котовська Р.Р. Банківські операції./Підручник. Львівський банківський коледж, 1998 – 85 с.

31. Котовська Р.Р., Ричаківська В.М. Операції комерційних банків. Львів.:”Центр Європи”, 1997.-312с.

32.Кочетков В., Омельченко А. Основы экономического анализабанковской деятельности. - К.: УФИМБ, 1998. - 168 с.

33.Кредитна система України та банківські технології: Навч.посіб.: У 3 кн./ За заг. ред. д.е.н., проф. Сала І.В. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 578 с.

34.Лаврушин О.И. Банковские операции.- М.: ИНФРА-М,1996.-208с.

35.Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник.- К.: Товариство “Знання”, КОО, 2000 – 215с.

36.Майорова Т. Довгострокове кредитування інвестиційних проектів // Фінанси України. - 2000. - №5. - с.47-53.

37.Мелкумов Я. Экономическая оценка эффективности инвестиций ифинансирование инвестиционных проектов. - М.: ИКЦ «ДИС», 1997. - 160 с.

38. Мілевський В. Методичні особливості визначення економічної доцільності проектів довгострокового кредитування // Економіка та прогнозування. - 2002. - №4. - с. 128-133.

39.Мороз А.Н. Банковские операции. К.:”Лібра”, 1999.-336 с.

40.Наумчева О.А., Никилюк Н.В. Процентная политика в сфере потребительского кредита.// Деньги и кредит.- 2003. - № 2. 60с.

41.Новиков В.В. “Кредитне бюро: проблеми та рішення”// Вісник НБУ – 2002 -№8.

42.Олексій Ткаченко, Олена Збруцька. Проблеми розвитку іпотечного кредитування в Україні. Вісник НБУ №11/2004 (стр26).

43.Ольшаний А.И. Банковское кредитование : российский и зарубежный опыт/ Под ред. Е.Г.Ищенко, В.И. Алексеева. – М.: Русская деловая литература, 1997 – 385 с.

44.Основні орієнтири діяльності ВАТ ”Кредитпромбанк” на 2005 рік (Бізнес-план)

45. Паливода К. Інвестиційний фонд чи традиційний депозит і кредит: порівняльний аналіз іпотечних інструментів // Банківська справа. - 2003. - №1. - с.3-6.

46.Папуша Андрій “Правова основа банківського кредитування” //Вісник НБУ- 2001 №5.