Смекни!
smekni.com

Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (1867-2006рр.) (стр. 3 из 5)

У другому підрозділі «Суспільство та мораль у ЗМІ Православної Церкви Волині» розглянуто ступінь висвітлення морально-суспільної проблематики на шпальтах аналізованих видань. Церковні публіцисти брали на себе місію вихователя пастви, її просвітителя, вчителя, порадника. Із позицій християнської етики аналізуються пріоритети українського соціуму: родина, діти, сім’я, шлюб. Виявлено, що значна увага приділялась висвітленню актуальності жіночого питання, проблемі дотримання прав жінки. Активно обговорювалось церковними публіцистами важливе питання реформування освіти. Загалом висвітлення морально-суспільної проблематики (пріоритетної серед усього комплексу тем) в часописах Православної Церкви Волині реалізується в наступних аспектах: питання сімейно-шлюбних стосунків; ставлення до батьків; тема жінки; проблеми виховання, патріотизму; освіти; бідність, жебрацтво; вбивство, дітовбивство тощо.

У третьому підрозділі «Церковно-історичні та мистецькі проблеми у контексті утвердження моралі» з’ясовано, що церковно-богословські питання виявились серед домінуючих тем, висвітлюваних церковними публіцистами на шпальтах часописів Православної Церкви Волині впродовж досліджуваного періоду (це, зокрема, тлумачення та популяризація концептів християнського віровчення, актуальне питання пастирства та становища духівника в суспільстві, пояснення сутності релігійних свят, обрядів і звичаїв, переповідання біблійних історій, інформація про життя, діяльність і служіння священиків, спогади та повчання святих отців Церкви, послання священнослужителів до пастви, вітання парафіян зі святом, релігійні з’їзди, хресні ходи, паломництво, опис релігійних святинь тощо). Церковніпубліцисти давали паствідидактичні настанови, повчали, інформували про тогочасні події в духовному житті. Літературно-мистецька проблематика також трактувалась у контексті моралі(церковний спів, театр і кіно, мистецтво іконопису, література).

Православна преса Волині задовольняла інформаційні потреби населення краю, оскільки на її шпальтах містилася ґрунтовна краєзнавча інформація, концептуальні місцеві новини, висвітлювалися проблеми та події церковного життя та подавалися коментарі до них тощо. Висвітлюючи окреслену проблематику із морально-етичних позицій, редакції православних часописів переслідували пропагандистську мету – релігійне виховання народу, реалізація просвітницьких ідей, регулювання взаємовідносин у суспільстві.

У четвертому підрозділі «Морально-побутова проблематика» наголошується на активному зверненні редакційних колективів церковних видань 1867–1917 рр., що орієнтувались на народну аудиторію, до висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині морально-побутової проблематики. Із позицій християнства зауважувалося про негативний вплив на соціум таких суспільних вад, як пияцтво, тютюнопаління. В основі всіх публікацій – засади православної етики. Церковні публіцисти, орієнтуючись на селян, духівництво, коментували побутові проблеми, радили, як, сповідуючи духовні принципи, уникнути побутових негараздів. Таким чином, Церква виступала порадником, наставником, помічником, впливала на свідомість аудиторії.

У третьому розділі «Православна преса Волині періоду 1922–1939 рр.: пропаганда християнської етики» осмислено та проаналізовано різні аспекти висвітлення морально-етичних питань на шпальтах волинської православної преси окресленого періоду.

У першому підрозділі «Філософсько-моральна та церковно-богословська проблематика в православній пресі Волині» зауважується, що однією із основних і концептуально представлених тем у пресі Православної Церкви Волині 1922–1939 рр. є церковно-богословська. Церковні публіцисти спиралися на приклад подвижницького життя св. отців Церкви. Публікувалися матеріали про нищення монастирів, переслідування християн в інших країнах, арешти священиків, діяльність церковних товариств, шкільну освіту тощо. Активно обговорювались на сторінках православної преси питання церковної реформи, мови богослужіння, виборності духовних посад.

Актуальною і надзвичайно важливою у 20–30-і рр. ХХ ст. була тема пастирства (і залишається такою ж актуальною сьогодні). Церковні публіцисти створили узагальнений образ духівника: це активний громадянин своєї держави, свідомий свого обов’язку перед парафіянами, взірець мудрості, духовної чистоти і справедливості; він – вчитель і духовний провідник віруючих. Акцентувалася увага і на тлумаченні засад православ’я. Церковно-богословська проблематика – концептуальна основа публікацій у волинських православних періодичних виданнях досліджуваного періоду.

У другому підрозділі «Висвітлення морально-суспільних, етичних та морально-побутових проблем у волинських православних часописах» увагу зосереджено на обговоренні суспільно-моральної проблематики в часописах Православної Церкви Волині 1922–1939 рр., зокрема виховання, освіти, сімейних стосунків. Церква бере на себе місію вихователя в суспільстві, і разом із родиною становить міцний фундамент для формування світогляду особистості. Зазначимо, що концепція висвітлення названих проблем зберігає традиції попереднього історичного етапу.

Етична проблематика (питання благодійності, доброчинності, позитивні людські якості) на шпальтах церковної преси Волині досліджуваного періоду представлена незначною кількістю публікацій. Але наголосимо на їх концептуальній цілісності, що свідчить про високий професійний рівень церковних публіцистів та їх уміння зацікавити читача поданим матеріалом.

Морально-побутову проблематику складає цілий комплекс тем і проблем, які висвітлюються церковними публіцистами Волині (зокрема, шкода для здоров’я тютюнопаління, алкоголізму тощо). Проте, простежуючи розвиток висвітлення морально-побутової проблематики на шпальтах волинських церковних видань за період 1867–1939 рр., відмітимо те, що акценти у пресі зміщуються із побутового рівня на рівень суспільний та історичний.

У третьому підрозділі «Концепція трактування моралі крізь призму церковно-історичної проблематики та літературно-мистецьких творів» акцентується на висвітленні церковно-історичних та краєзнавчих питань, що обумовлені інформаційними потребами мешканців краю. З’ясовано, що преса Православної Церкви Волині періоду 1922–1939 рр. у проблемно-тематичному аспекті зберігає традиції релігійних видань попереднього історичного етапу. Зазначимо, що зі зміною історичного контексту у функціонуванні православної періодики Волині змінюється редакційна політика видань. Так, церковні публіцисти публікували відомості про минуле Української Церкви, порушували актуальні на той час питання церковної реформи, пропагували українську мову богослужіння, об’єднували православних волинян навколо єдиної ідеї – церковна та державна незалежність українського народу. Місцеві видання достовірно і правдиво розкривали події тогочасного церковно-релігійного та громадсько-політичного життя, тому служать історичним контекстом для розуміння та вивчення журналістики Волині та України загалом.

У четвертому розділі «Преса Православної Церкви Волині 1991–2006 рр. як комунікаційна система» проаналізовано проблемно-тематичний рівень православної преси періоду державної незалежності України. Міститься обґрунтування жанрової специфіки часописів. Увагу зосереджено на з’ясуванні традицій та новаторства у проблемно-тематичних аспектах на шпальтах сучасної преси Православної Церкви Волині.

У першому підрозділі «Складові морально-етичної концепції преси Православної Церкви Волині» наголошується на тому, що на сучасному етапі періодичні видання усіх конфесій відіграють значну роль: вони виступають від імені Церкви, тлумачать читачам її позицію щодо важливих для суспільства проблем, активізують духовну свідомість аудиторії тощо. Позиція Церкви, представлена у православних часописах, ґрунтується на засадах духовності, принципах гуманізму та толерантності (три складові морально-етичної концепції).

У другому підрозділі «Морально-філософська, церковно-історична та богословська тематика як концептуальна основа православної преси» досліджено специфіку висвітлення та тлумачення засад релігійного виховання, змісту духовних цінностей, першооснов моралі, що пов’язано із порушенням церковними публіцистами морально-філософської, богословської та церковно-історичної проблематики.

Автори публікацій у конфесійних часописах звертають увагу на історичні відомості про православні храми Волині, розповідають історію заснування святинь краю, функціонування храмів – історичних пам’яток, описують просвітницьку діяльність священиків при церквах тощо, оскільки мають на меті зацікавити аудиторію краєзнавчою інформацією. Аналіз тенденцій розвитку православ’я на Волині відбувається в системі церковного життя України. Аудиторія цікавилась духовним життям, і зокрема, подіями як вседержавного, так і місцевого значення, які висвітлювалися церковними публіцистами із морально-етичних позицій.

У третьому підрозділі «Морально-суспільні, побутові та етичні аспекти ЗМІ» йдеться про актуальні аспекти висвітлення на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1991–2006 рр. моралі та етики. У часинезалежності України держава уже не бере на себе роль єдиного вихователя соціуму. Визначальна роль у формуванні світогляду особистості належить родині та Церкві. Остання, як соціальний інститут, створюючи свою систему моральних норм, духовних цінностей, пропагуючи їх через релігійну періодику, регулює суспільні відносини, тим самим реалізуючи світоглядну, культуротворчу, комунікативну та інші функції.

Серед тем і проблем, які висвітлюються на шпальтах сучасної преси Православної Церкви Волині, важливе місце посідають питання християнського осмислення шлюбу, релігійного виховання дітей, ідеал християнської родини. Зауважимо, що велику роль у Православній Церкві відведено жінці, її умінню виховувати дітей. Не випадково «жіноче питання» висвітлювалося в церковній періодиці ще в другій половині ХІХ ст.