Телеведучий сприймається як «учитель» людства. Як відомо, репортера годують ноги, аналітика – голова, а ведучі теленовин виразно читають тексти, відрізняючись від старих дикторів тим, що розуміють їхній зміст. Розуміння – важливий компонент. За нього телеведучі у США одержують більше репортерів, хоча вони "тільки" читають текст і беруть участь у його підготовці, у компонуванні випуску. [3]
Новина для телеведучих – гнучкий матеріал, що не досяг свого потенційного глядача. Завдання ведучого в цьому випадку донести цей матеріал і оформити його відповідно до професійної техніки. З «сухого» достовірного повідомлення, йому необхідно побудувати насичений текст (підводка до сюжету). Сьогодні заохочується аргументований, зважений, спокійний підхід до подій. Позиція ведучих новин – у жодному разі неповинна бути моралізаторською, містити оцінку фактів. У новинах не місце викривальному пафосу або глузуванню; дотримання етичних норм у відносинах із владою так само обов'язково, як і у всіх інших випадках. Інколи у інформаційному повідомленні все ж- таки простежується оцінка журналіста, його інтерпретація та відношення. Вона не обов'язково виражена прямо, через необхідність об'єктивної оцінки. Але судити про неї можна потому, яке місце в блоці новин займає повідомлення, скільки часу або місця йому приділено, і відповідно якими засобами донесене до аудиторії глядачів - майстерно підготовлено телеведучим новин. Наскільки переконливий ведучий і чи підходить він під критерій довіри з боку телеглядачів. [4]. Кузнєцов Г.В.-М. Підручник/ «Так працюють журналісти ТВ»
Психологи з'ясували, що по наявності (або відсутності) наступних трьох компонентів – воля, інтелект, совість, людина робить висновки, судження про оточуючих людей. За цими параметрами люди судять і про ведучих новин. І від цих же трьох величин залежить, виявляється, їх рейтинг. «Репутація телеканала може підвищитися чи нівелюватися залежно від манер і поведінки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно збільшити рейтинги каналу, тоді як поганий ведучий – суттєво зменшити. Минули ті часи, коли диктор телебачення в класичному костюмі розповідав новини так, наче оголошував імена шановних гостей на урочистому прийомі. Останні роки продемонстрували безліч спроб телеканалів подавати новини якомога більш розкуто й невимушено». У зарубіжній журналістській галузі, згодом навіть народилася окрема течія до подібної поведінки ведучих – так зване емоційне « happy talk». Зокрема ранкові ведучі теленовин отримали своє особисте поняття « fancy factor». Все це знаменувалося боротьбою американських та британських власників за високі рейтинги телеканалів.
У загальному програмуванні й у новинах стилі ведення різняться. Завдання більшості телепередач – розважати, завжди виглядати по товариські, дружньо, у най неформальному стилі, тоді як ведучі новин намагаються підібрати серйозний і більш формальний тон відповідно до важливості повідомлень випуску.
Але останнім часом обидва варіанти ведення схильні наближатися один до одного. Телевізійні новини поступово наближаються «до більш персоніфікованої подачі» , тобто ведучі тримають ефір на більш «товариських» відносинах. «Авторитетність є також, однак загальні манери поступаються на користь манер на кшталт шановного чоловіка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довіру. Глядачеві доводиться вірити в те, що йому говорять, і він мусить розуміти важливість сказаного».
Деякі телекомпанії США свого часу намагалися зробити ставку на молодих ведучих, але потім довелося повернутися до людей середнього віку. Бо глядачі відносяться до них з більшою довірою та повагою. (У нас літні ведучі асоціюються з політикою минулого, тому їх місце займають молоді працівники). Відомий американський журналіст Волтер Кронхайт запровадив термін «anchorman», тобто ведучий – зірка. "Людина-якір", anchor man (woman) – тобто той, на кого можна покластися, хто "зачіпає" глядача й притягає до телеекрана.
Що до Великої Британії, то тут віддають свою перевагу терміном «newsreader», «newscaster», що значно відрізняється від стилю новин американських ведучих новин. Британські телевізійні ведучі виглядають авторитетно і не дозволять своїм емоціям прикрасити повідомлення. Американські ведучі – зірки, які і ведуть новини, і коментують їх». Термін «anchorman», що зародився в США означає, «що його носій має внутрішню силу й авторитетність у поєднанні з досвідом і харизмою, на яких тримається вся телепередача». Що стосується Британського типу ведучого - «newsreader», то він «сфокусований не на індивідуальності ведучого, а на самих новинах. [5] Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.
Що стосується української майстерності ведучих новин, то вони також використовують техніку та поведінку запроваджену іноземними колегами. Тому кожен український канал використовує сьогодні свою ідейну направленість. Але якщо узагальнити ідеальний набір якостей ведучого теленовин – використовується наступна характеристика:
Авторитетність;
Компетентність;
Здатність зрозуміло висловлюватися;
Харизма;
Професійність;
Гарний голос;
Гарний вигляд;
Українські телеканали здебільшого використовують закордонну телевізійну політику: «посмішка, посмішка й ще раз посмішка», де ведучий наближений до товариського стилю новин. Також не оминається поведінка «викликати довіру». Все це є професійною традиційною основою наших українських ефірів, де ця техніка поведінки використовуються як гарне поєднання обох течій (американських та британських), або ж окремого стилю.
У цілому, можна зробити висновок, що робота ведучого вінчає те, що зроблено сценаристами, редакторами, операторами, звукорежисерами, художниками, режисером, інженерами. Це не головний персонаж новин, але один із центральних елементів випуску
1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин
Принцип роботи інформаційної редакції телевізійної компанії складається з багатьох частин кропотливої праці кожного співробітника та журналіста каналу. Цей редакційний штат будує мовну сітку теленовин і веде суміжну працю. Але творчі працівники інформаційної редакції мають особисті посадові обов’язки. Подібна структура існує на більшості українських телеканалів. Ця схема забезпечує порядок та організованість у роботі інформаційної редакції.
Відповідно до структури інформаційної служби телевізійних новин ведучий має свої повноваження та посадові обов’язки. Розглянемо етапи роботи ведучого вечірнього та ранкових випусків.
Ведучий ранкових випусків новин:
разом із випускним редактором формує остаточний варіант верстки випусків;
допомагає переробляти вечірні тексти, пише деякі з нових;
працює з електронною поштою;
в разі надходження нової й важливої інформації вносить зміни у монтажний план випуску;
веде випуски у прямому ефірі, короткі новини (Headline) – начитує «під монтаж»;
Ведучий вечірнього випуску новин:
разом із шеф-редактором бере участь у попередньому плануванні зйомок на наступний день;
визначає наповнення випуску та його верстку;
має право вносити корективи до монтажного листа, щодо порядку розміщення сюжетів випуску;
виконує всі розпорядження шеф-редактора;
працює над мікрофонною папкою випуску, текстами студій та ув’язує їх із наступними сюжетами;
здійснює на високому художньому рівні, відповідно до творчого стилю телекомпанії, ведення в прямому ефірі програми новин;
визначає перелік необхідних для висвітлення у випуску новин подій і тем та пріоритетність їхньої політики, підготовки;
у складі випускної групи здійснює поточне планування випусків програми;
складає й несе відповідальність за сценарний план програми;
здійснює відбір та визначає форми подачі інформації у програмі;
приймає оперативні рішення в разі непередбачених змін;
стежить за своєю зовнішністю, дотримується вимог щодо зовнішнього вигляду;
складає власні тексти (підводки), визначає їх жанр та форму подачі, несе персональну відповідальність за їхнє змістовне навантаження, вагомість та актуальність, оперативність та об’єктивність, акценти та журналістську майстерність у викладені;
1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин
Ведучий – вимагає від кожного репортера текстової підводки до сюжету та редагує їх відповідно до одного стилю. Вичитує підводки та тексти сюжетів, щоб бути в темі кожного матеріалу. Знаходить усні повідомлення для випуску. Готує собі підкажчик
Стисле повідомлення - підводка до сюжету, що використовує ведучий у програмі теленовин, як правило вирізняється лаконізмом, інформаційною місткістю. За технікою вони мають звучати 10 -15 секунд. «Це своєрідний розширений «лід – одна або кілька перших фраз, що містять новину». Більш розгорнуте повідомлення, збагачене описом важливих подробиць, деталей, що містять пояснення та коментарі спеціалістів, виявляється далі у сюжеті спеціального журналіста телеканалу. [5] Яковлєв А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Київ «Києво-Могилянська академія» 2007р.
У підводці ведучого особливого значення набуває перша фраза, яка й повинна привернути увагу телеаудиторії. Залежно від самого характеру – типу новин, ведучий подає стислу новину по-різному: у необхідному стилі та контексті. «Може ставитися значущість події, її цікавість чи незвичність». Все це вимагає сприйняття на слух та запам’ятовування найважливішого матеріалу. Отже мова та стиль усного телемовлення ведучого має особливе значення в ефірі теленовин. Ведучім теленовин притаманні такі професійні методи у роботі: